Рік Дракона: події, які змінили світ у другому тисячолітті

Закінчення.

Початок див. у №48, 2011 р.

1520 - «Стокгольмська кривава лазня». У битві на льоду озера Осунден данський король Крістіан II здобув рішучу перемогу над правителем Швеції Сте­ном Стуре молодшим, якого було смертельно поранено. Від­нов­лено Кальмарську унію між Да­нією, Норвегією та Шве­цією. Більшість противників Крістіа-на II в листопаді страчено на цент­ральній площі Сток­гольма. Густав Ерікссон, пред­с­тавник знатного роду, який урятувався від різанини, підняв повстання на півночі країни - у Далекарлії та Смоланді. Шведи до серпня 1521 року звільнили більшу частину Швеції і проголосили його своїм правителем. Тільки 6 червня 1623 року з допомогою союзників з німецького міста Любек було звільнено Стокгольм, і Густав став першим королем Швеції з династії Ваза.

1556 - Під час походу в Афганістані помирає імператор Хумаюн, син засновника імперії Великих Моголів Бабура. На трон у Делі зійшов 13-річний син Хумаюна Акбар. Армії моголів довелося в кривавій битві з індусами поблизу Паніпату доводити своє право на північноіндійські землі. Через п’ять років Акбар став повноправним правителем, звільнившись від опіки візира - Байрам-Хана. Правління Акбара позначене широкими завоюваннями (скорено Раджаст­хан, Гуджарат, Бенгалію, Кашмір і частину Афганістану), будівництвом нової столиці Фатехпур-Сікрі, а також унікальною політикою релігійної терпимості в країні, де іслам було позбавлено статусу офіційної релігії. Акбар стверджував, що кожна релігія справжня; він скасував податки, якими обкладалися прихильники інших релігій. За майже 50 років свого правління Акбар створив потужну імперію, порівнянну розмірами й впливом з Османською імперією та державою Сефевідів у Персії.

1580 - Іспанія анексує Пор­тугалію. Після смерті португальського короля Енріке I, котрий не залишив прямих спадкоємців, у країні почалася боротьба між партіями двох онуків короля Мануела (пом. 1521 р.): короля Іспанії Філіппа II і принца дона Антоніу. Іспанські війська під командуванням лиховісного герцога Альба вирішили суперечку силою зброї, окупувавши Лісабон. Португалія перебувала в особистій унії з Іспанією, але, втім, зберегла доволі широку автономію. Цікаво, що також у рік Дракона, 1640 року, португальці звільнилися від іспанського панування - на престол вступив герцог Жуан Браганський.

1592 - Польсько-шведська унія. Після смерті короля Юха­на III трон у Стокгольмі посів його син Сигізмунд III Ваза, який з 1587 року був і польським королем. Протягом майже семи років у Швеції, де державною релігією було лютеранство, тривало протистояння прихильників затятого католика Сигізмунда й герцога Карла. 1599 року Карл здобув перемогу, стратив пред­с­тавників знаті - колаборантів, а 1604 року був коронований під іменем Карла IX Вази.

1616 - Вождь маньчжурів Нурхаці оголосив себе ханом і заснував у Північному Китаї династію Цзінь («Золота»). Маньч­жу­ри, які мали добре організовану армію, почали експансію на південь. І вже за хана Абахая, який перейменував династію в Цін («Світла»), 1644 року остаточно скинули імператорів династії Мін, захопивши практично весь Китай.

В один день - 23 квітня померли два найвидатніші письменники планети всіх часів і народів - англієць Вільям Шекспір та іспанець Мігель де Сервантес Сааведра.

1796 - 2 березня французького генерала Наполеона Бона­пар­та призначено головнокомандувачем Італійської армії. Після серії переможних битв французи 15 травня вступили в Мілан. Утім, австрійці зуміли перешкодити з’єднанню двох французьких армій (друга діяла в Півден­ній Німеччині) та їхньому спільному походу на Відень.

1808 - 20 лютого почалася Російсько-шведська війна. Під час війни росіяни зайняли Фінляндію, яка на правах широкої автономії ввійшла до складу імперії Романових. Олександр I зобов’язався «нерушимо хранить и оберегать» закони країни, прий­нявши титул «великого князя Фінляндського».

1820 - У липні в Королівстві обох Сицилій спалахнула революція, очолювана офіцерами. Король Фердинанд I був змушений схвалити нову конституцію, аналогічну тій, яку було ухвалено в іспанському Кадісі 1812 року. Дію останньої поновлено в січні 1820 року після військового перевороту, організованого полковником Рафаелем де Рієго у провінції Севілья. Після збройного заколоту офіцерів у Порту­галії місцеві кортеси також ухвалили конституцію. Політика Рес­таврації після падіння Наполеона викликала загальне невдоволення в ліберальних колах Європи. Своєю чергою на другому конг­ресі Священного Союзу (Австрія, Росія, Пруссія) його учасники сформулювали принципи збройного втручання у разі небезпеки для абсолютних монархій Старо­го Світу.

1856 - 30 березня в Парижі підписано мир, яким завершилася Східна (Кримська) війна. Царська Росія зазнала нищівної поразки від Великої коаліції (Франція, Великобританія, Ос­манська імперія та Сардинія). Росія погодилася з демілітаризацією Чорного моря, забороною на прохід через Босфор військових суден. Молдавському князівству - васалу Стамбула - відійшли гирло Дунаю та Південна Бессарабія. Османська імперія отримувала гарантії територіальної недоторканності. Натомість європейські держави гарантували захист прав християнського населення на її території.

1892 - 17 серпня Росія і Франція підписали Таємну військову конвенцію. Санкт-Петер­бург і Париж зобов’язу­валися у разі нападу на одного з партнерів з боку членів Троїстого союзу (Німеччини, Австро-Угорщи­ни та Італії) надавати одне одному максимальну військову підтримку.

1904 - 8 квітня Велико­бри­танія і Франція підписали угоду, що дістала неофіційну назву Антанта (Сердечна згода - Entente cordiale). Таким чином, остаточно було розмежовано сфери колоніальних інтересів двох країн, які неухильно зближалися й ставали союзниками у протистоянні країнам Троїстого союзу.

1916 - Під час Першої світової війни відбулися найкривавіші битви, які, втім, так і не спричинили вирішального перелому в її перебігу. «Верденська м’ясорубка» протягом дев’яти місяців боїв (з 21 лютого) забрала життя 358 тисяч французів і 600 тисяч німців. У битві біля річки Сомма, що почалася 1 липня, англійці вперше застосували танки, але зуміли просунутися на 40-кілометровому фронті вглиб тільки на 12 кілометрів. Втрати сторін були ще більшими, ніж біля Вердена: 500 тисяч німців і 700 тисяч союзників (500 тисяч англійців і 200 тисяч французів). З 4 червня по 13 серпня на Східному фронті було здійснено найбільш широкомасштабну операцію - так званий Брусиловсь­кий прорив. На фронті завдовжки 340 км російські війська Південно-Західного фронту прорвали оборону австро-угорських військ, але не були вчасно підтримані як військами Західного, Північно-Західного фронту, так і союзниками у Франції. Це дало німцям змогу перекинути свіжі підкріплення, що локалізували прорив. Втрати австро-угорської та німецької армій були величезні: до 1,5 млн. вояків, зокрема понад 420 тисяч полонених. Ро­сіяни захопили 581 гармату, близько 1800 кулеметів, близько 450 бомбометів і мінометів. Російські війсь­ка втратили близько півмільйона солдатів і офіцерів. Під впливом успіхів Росії Румунія вступила у війну на боці Антанти.

1940 - 12 березня в Москві підписано мирний договір між СРСР і Фінляндією, яким завершилася війна між цими державами. Кордон між державами відсунуто на 150 км від Ленінграда. Втрати радянських військ становили близько 270 тисяч солдатів і офіцерів, фінів - понад 70 тисяч (убитими й пораненими). «Добре, що уклали мирний договір з Фінляндією, а то б фіни знищили половину Червоної армії», - так казали про цю війну командири й червоноармійці.

Під час Другої світової війни нацистська Німеччина 9 квітня розпочала операцію «Маневри на Везері» (вже наступного дня було окуповано Данію). Норвегія з допомогою англо-французьких військ опиралася аж до 10 червня. Цього дня німецькі війська вторглись у Бельгію, Нідерланди й Люксембург. 15 травня капітулювали Нідерланди, 28 травня - Бельгія, хоча французи й англійці намагалися вирівняти ситуацію, надавши підтримку бельгійцям. Але невдовзі опинилися в оточенні біля Дюнкерка. За де­в’ять днів англійці провели операцію з евакуації 338 тисяч людей (зокрема 123 тисячі французів і бельгійців) на Британські острови. 5 червня нацисти вторглись у Францію. У країні розпо­чався справжній хаос, і 14 червня німці ввійшли в Париж. 22 червня в Комп’єні (у тому ж вагончику, де кайзерівська Німеч­чи­на підписала принизливе пере­мир’я після закінчення Першої світової війни 1918 року) Фран­ція в особі нового прем’єра Пете­на підписала перемир’я, фактично капітуляцію.

Протягом трьох днів з 15 червня радянські війська взяли під свій контроль території Лит­ви, Латвії та Естонії. 2-6 серпня відбулися «вибори», і Верховна Рада СРСР оголосила про включення цих країн до складу Радянського Союзу як республік.

21 серпня в результаті замаху, вчиненого агентом НКВД Рамоном Меркадером у Мехіко, помер Лев Троцький, один з керівників жовтневого перевороту в Росії, найближчий сподвижник Леніна і політичний суперник Сталіна.

1964 - У серпні США вступають у В’єтнамську війну.

14 жовтня - державний переворот в СРСР. Пленум ЦК КПРС змістив з усіх постів Ми­киту Хрущова, першого секретаря ЦК КПРС і голову Ради міністрів СРСР, котрий безтурботно відпочивав на дачі в Сочі. Пер­шим секретарем ЦК КПРС став Леонід Брежнєв, Раду міністрів очолив Олексій Косигін.

1976 - 9 вересня в Пекіні помер Мао Цзедун, засновник Китайської Народної Республіки (1949) і голова Комуністичної партії Китаю.

1988 - 15 травня представники США, СРСР, Пакистану та Афганістану підписали в Женеві угоду про політичне врегулювання в Афганістані. Радянські війсь­ка мали бути виведені з території Афганістану до 15 лютого 1989 року.

Після більш ніж семи років війни 8 серпня підписано угоду про припинення вогню на ірано-іракському фронті.

7 грудня у Вірменії стався руйнівний землетрус. Загинуло не менш як 25 тисяч людей, 514 тисяч залишилися без даху.