«Потрійне сальто» Нострадамуса в Україні

Про французького астролога, окультиста й лікаря Мішеля Ностра­дамуса (1503—1566) написано так багато, причому з різноманітних позицій, що практично завжди можна знайти бажане тлумачення його пророцтв. Здавалося б, час зупинитися, проте нові інтерпретатори Нострада­муса все не вгамовуються. У їхні ряди влився й Андрій Краснящих, автор книжки «Украинский Нострадамус» (харківське видавництво «Фоліо», 2005).

Андрій Петрович скористався російським віршованим варіантом катренів, який вперше з’явився у 1924 році. Цей переклад уже трактували вздовж і впоперек, але для «істинного» дослідника завжди залишається можливість ще раз перевернути все з ніг на голову. Та й багато читачів не люб­лять «засмічувати» голови умовиводами, побудованими на фактах, логіці та здоровому глузді.

З 942 катренів (чотиривіршів) Нострадамуса пан Краснящих коментує цілу сотню, яка входить у I і II центурії. Висновки Андрія Петровича вражають: виявляється, багато цих катренів безпосередньо стосується України. Від подій Громадянської війни і до нинішніх часів.

Щоб зрозуміти творчий метод автора, розглянемо знаменитий 45-й катрен I центурії (стор. 70).

«Глаз в шлеме златом,
как в тюрьме или клетке,

Он выбит, падучею ставши звездой,

В турнире лев старый
был менее крепким,

Чем хитрый,
отчаянный лев молодой».

Більшість шанувальників Мішеля наводять 45-й катрен як вершину його пророчого дару. Адже цей катрен побачив світ за кілька років до смерті (у 1555 році вийшла перша частина «Пророцтв») короля Франції Генріха II Ва­луа («лев старый»). Під час лицар­ського турніру 30 грудня 1559 року його суперник, граф Габріель Монтго­мері («лев молодий»), випадково вцілив уламком списа в око короля. Пора­нен­ня виявилося смертельним. І нев­довзі Генріх II помер.

Проте все це, виявляється, середньовічні байки, і тільки Андрій Краснящих дав нам правильне тлумачення про­роцтв французького віщуна. На­справ­ді цей катрен буцімто стосується битви за Київ у 1943 році. У цьому бою «лев молодий», генерал Мико­ла Вату­тін, ущент розбив «лева старого» — фельд­маршала Еріха фон Манштейна. І жодне вибите око не може зашкодити свіжому поглядові пана Краснящих.

Але це не єдине «відкриття» автора «Українського Нострадамуса». Приміром, ми можемо довідатися, що на таємній нараді в 1928 році Сталін поцікавився, чи не варто було б у Ра­дянському Союзі зробити мовою міжнаціонального спілкування не російсь­ку, а українську. І 93% учасників наради підтримали оригінальну думку, після чого вусатий керманич усіх їх і стратив (стор. 133).

А ось ще одна «сенсація». Виявляється, Микита Хрущов вів таємні переговори зі Степаном Бандерою і за згортання боротьби Української повстан­ської армії обіцяв передати Україні Крим (стор.208).

Але найбільш приголомшлива подія очікується в майбутньому. Українсь­кі емігранти так заполонять Швецію, що, зрештою, на трон усядеться король-українець. А згодом і сама Швеція перетвориться на Північну Україну (стор.125).

А тепер перейдімо до катренів другої центурії, пов’язаних з останніми роками бурхливої історії нашої дер­жави. Розпочнімо з 38-го катрена (стор.229).

«Звезда восходящего скоро погаснет.

И был не у власти
безвольный монарх.

Взял верх созидатель
несбыточных басен:

Парадом командуют
хитрость и страх».

Тут, на мудру думку Андрія Краснящих, ідеться про закінчення діяльності останнього комуністичного керманича України Володимира Щербицького («безвольный монарх») і сходження на політичний олімп Леоніда Кравчука — «созидателя несбыточных басен».

Спробуйте, шановні читачі, самі розгадати 44-й катрен (стор. 238).

«Пришли музыканты
к блистательной леди,

Звучали цимбалы, звенела труба,

И колокол пел баритоновой медью,

Орла улететь заставляет борьба».

Ви, звісно, відразу здогадалися, що «блискуча леді» — це прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко в дні Євро­бачення-2005 у Києві. А всі ці цимбали, труби і дзвони приведуть до того, що прем’єр (цитата) «сделает развитие украинской поп-культуры стратегической целью работы Кабмина». За­те російській поп-культурі (орел) доведеться з нашої держави забратися.

І завершимо розшифруванням 47-го катрена (стор. 242).

«Дряхлейший противник
отравлен был ядом,

И ожили прежде душимые им,

Спасаясь в пещерах,
гонимые каменным градом,

Сумели они от невзгоды спастись».

Тут автор просить нас слово «дряхлейший» замінити на «молодой», «душимые» на «душители» і «гонимые» на «гонители». Після такого потрійного сальто не залишається жодних сумнівів, що йдеться про отруєння Віктора Ющенка діоксином і перегляд результатів виборів президента у 2005 році.

На жаль, на 254-й сторінці в автора такого блискучого твору закінчився той самий папір, який усе терпить. А жаль, адже він міг би зробити ще безліч приголомшливих відкриттів.

І тоді я сам вирішив продовжити дослідження. Зрештою мені вдалося знайти й розшифрувати невідомий досі катрен:

«Идет бычок, качается,

Вздыхает на ходу,

Ох, доска кончается,

Сейчас я упаду».

Правда, досі вважалося, що цей чотиривірш належить талановитій дитячій поетесі Агнії Барто. Але тепер стало зрозуміло, що вона лише переклала невідомий раніше 943-й катрен Мішеля Нострадамуса.

Але про що ж він? Та тут усе елементарно! Навички, отримані від читан­ня книжки пана Краснящих, доз­волили мені легко розшифрувати кат­рен. З далекого XVI століття великий Мішель повідав нам про грядущі вибори в Україні. Адже каденція (дошка) нинішнього президента закінчується. Абсолютно зрозумілий і результат цих виборів (зараз я впаду).

Велике спасибі Мішелю Ностра­дамусу, який розкрив нам очі на найважливіші події сучасної історії України.

Не менше спасибі й Андрію Краснящих, чий гострий розум зумів по-новому висвітлити передбачення пророка.