Рівно півстоліття тому двадцятишестирічний cтарпом Олексій Морозов отримав подання на капітана. Рекомендованого викликали до Києва (такий був порядок: капітанів схвалював ЦК), і перший секретар ЦК Компартії України Микола Підгорний по-батьківському сказав:
— Чорт із тобою! Якщо схибиш, аварію зробиш, ми вибачимо, виправимо...
Правом виправляти авторитетне начальство, обвинувачувати в некомпетентності молодий капітан наділить себе сам. Через двадцять два роки заяву на ім’я М.Підгорного, тепер уже голови президії Верховної Ради, вилучить разом з іншими документами при обшуку на квартирі капітана Морозова слідчий облпрокуратури.
Першою пароплавною долею Морозова став... «потопельник» — танкер «Вайан-Кутюр’є». 42-го танкер був торпедований німецьким підводним човном біля Батумі, три роки іржавів на дні, наприкінці війни його підняли і стараннями судноремонтників повернули до другого життя.
У замітці газети «Моряк» за 55-й рік повідомляється, що «екіпаж «Вайяна-Кутюр’є» доставив із Чорного моря у Владивосток тисячі тонн вантажу народного споживання». Вантаж був авіаційним гасом. У замітці, зрозуміло, не згадувалося про те, що йшли наосліп. Дорожніх карт районів південніше Малаккської протоки у 55-му надрукувати не встигли. Можна було підстрахуватися, очікуючи їх у Сінгапурі місяць чи більше, але Морозов не став витрачати час, «так розрахував курс за генеральною картою, що нічого не мало було статися», і знявся.
У Тихому океані отримали попередження про наближення тайфуну. Барометр падав. Кажани з метровим розмахом крил летіли на захід. Локатор не відмовляв, і Морозов чаклував біля мерехтливого екрана. Зірвався і досяг ураганної сили 10—12 балів, норд-вест. Тропічний дощ, розпилений вітром, створив непроникну завісу. Морозов не повернув, пішли Макасарською протокою при попутній поверхневій течії, викликаній ураганом, за 150 миль від центру тайфуну. Тайфун віддалився, «Вайян-Кутюр’є», подолавши бар’єр власної парадної швидкості в 12 вузлів, пролетів «на плечах тайфуну», оминувши на безпечній відстані Тайвань.
Тоді ж на Тайвані-Формозі нудьгував екіпаж танкера «Туапсе». Туапсинців били палицями по п’ятах за перевезення того самого вантажу для авіації. Капітан «Туапсе» Калінін, не зломлений гомінданівськими катівнями, згодом змушений буде приєднатися до стадного цькування капітана Морозова.
Вовтузіння навколо Морозова почалося після опублікування у «Водному транспорті» статті, в якій пропагувався метод ходіння в тумані по локатору. Ініціативний капітан-новатор Морозов на новому теплоході «Молодечно», не знижуючи швидкості, впевнено пройшов у густому тумані Босфор, де безпорадно завмерли на якорях тридцять пароплавів. Пройшов усупереч горезвісним ППЗС (Правилам попередження зіткнень суден), що було сприйнято як безвідповідальне капітанське хуліганство. Правила велять пробиратися в тумані на помірній швидкості, подаючи сигнали сиреною-тифоном, дзвоном голосного бою або ж взагалі зупинятися, що призводило до безглуздих зіткнень.
Капітан І.Карцев, який прийняв після Морозова танкер «Пенза», згадував, що «ходовий місток був перероблений і пристосований відповідно до його методу». На полях морозовських карт і штурманських посібників Карцев виявив корисні замальовки, схеми, розрахунки, таблиці. Двічі на добу Морозов запрошував судноводіїв на місток визначати довготу. Напевно, нинішнім шкіперам такі тренування здалися б капітанськими примхами. Та якщо заблокуються коди супутникового зв’язку, дехто не знатиме, в якій руці тримати секстан.
Олексій Васильович продовжував плавати, не знижуючи швидкості, і полемізувати в пресі. Капітан Морозов пропонував упроваджувати свій метод повсюди в пароплавствах, розвивати у штурманів тривимірну уяву, довіру до бортового локатора і «похмурий нюх». Але чи можна розвинути просторовий розмах у штурмана, якому сняться навігаційні кошмари, і чи потрібна така масова зобов’язалівка? Віртуоз морських фарватерів Морозов щедро ділився своєю майстерністю, — та це було те ж саме що пропонувати глядачам у цирку повторити потрійне сальто з ходулями.
Морозов пішов далі. «У ЧМП моряк отримує за свою працю не радзнаки, — пише він у ЦК, — а чеки або валюту, які реалізуються на ринку викидних товарів із перспективою заробити за кожний інвалютний карбованець 20 — 25 карбованців». Якщо академік Сахаров в інвалютній «Берізці» при західних кореспондентах з’ясовував, чому не продають ікру на радзнаки, то капітан Морозов був проти чеків-бонів, через які «відбувається ерозія трудової ідеології».
В англійській газеті його назвали капітаном-дисидентом №1. Він був ще й правозахисником радянських моряків.
П’ять разів його виключали з партії, судили, запроторювали на три роки до психлікарні, вивчали в інституті Сербського і зрештою реабілітували.
Про нього пам’ятали і пам’ятають у західних судноплавних компаніях; Морозов водив «пасажири» у Середземне море. Проте західні компанії звертають увагу на вік, а вік зашкалює... Пишуть: «Драма Морозова в тому, що він випередив свій час», начебто йде не про три десятиліття, а про епохи: до нової пароплавної ери й після.
Хочеться сподіватися, що провісником нової ери стане контейнеровоз СМА GMA Ukrainе, який у жовтні відшвартувався на другому причалі біля кореня Карантинного молу. Судно тоннажністю 76 тис.т. із вражаючою швидкістю 24 вузли відкрило лінію з Південно-Східної Азії до Одеси. Гіганти французької компанії СМА GMA тепер регулярно швартуються до другого причалу по суботах. У компанії реальні перспективи нарощування обсягів і навіть намиву площ в Одеському порту. Комерційний успіх компанії насамперед залежить від руху контейнеровозів до вузлових портів-харборів. Щоб за «Босфорським експресом» тальмани звіряли годинники, необхідна присутність на містках самородків-капітанів із розвиненою просторовою уявою, асів, у яких ручка машинного телеграфу завмерла в положенні «найбільш повний».
У товариських футбольних матчах Морозов стояв на воротях. Реакція в нього випереджає котячу, не підводить вона й нині. Нещодавно їхав у старенькій «Волзі». Поруч із капітаном сиділа його дружина Ніна Василівна, яка була з ним у найтяжчі часи. Вона не надала значення тіні зустрічного фургона... Морозов же вискочив на бордюр і проскочив за лічені сантиметри від хлібовоза. Не знижуючи швидкості.