Пап-тест в ім’я майбутнього...

У листопаді в Клубі соціальної журналістики БФ «Розвиток України» для представників ЗМІ було проведено присвячений аспектам профілактики раку шийки матки (РШМ) майстер-клас, учасниками якого стали головний онкогінеколог Києва кандидат медичних наук Олена Манжура і спеціально запрошений біолог/цитолог Лабораторії патології та цитології лікарні Св. Франциска (Нідерланди) — доктор Аннеке Ван Дріель-Кулкер. Настільки пильна увага до такої вузької теми, як РШМ, пояснюється тим, що в нас від даного захворювання щодня помирають шість жінок, а показник щорічної смертності від цієї онкогінекологічної патології перевищує в Україні дві з половиною тисячі осіб. Більше того, саме рак шийки матки є третьою за ліком причиною смерті жінок, які мають злоякісні пухлини, і «поступається першістю» лише раку легень і раку молочної залози. І хоча українські онкогінекологи, як, утім, і їхні західноєвропейські колеги, весь час кажуть про те, що запобігти РШМ легше, ніж лікувати, українки з дивовижною впертістю продовжують оминати гінекологів, а скринінгацію, що зароджується в нашій державі, судячи з усього, проходити взагалі не планують.

Нагадаємо, що однією з головних причин раку шийки матки є вірус папіломи людини (ВПЛ), який передається статевим шляхом і виявляється в 95% РШМ-хворих. Існує понад 100 типів цього вірусу, та лише близько 15 з них можуть призвести до згаданої хвороби, яка, до речі, може розвиватися впродовж 10—15 років. РШМ розвивається тоді, коли клітини шийки матки стають атиповими і починають безконтрольно рости. На щастя чи на жаль, атипові клітини ранньої стадії тривалий час ніяк себе не проявляють. Вони можуть бути виявлені тільки з допомогою так званого Пап-тесту — короткої безболісної процедури, суть якої зводиться до того, що гінеколог бере в пацієнтки мазок із шийки на атипові клітини, які на ранній стадії легко видаляються.

У сусідніх із нами європейських країнах уже давно існують національні програми скринінгу РШМ. Відповідно до них, кожна жінка, яка досягла певного віку чи, в іншому варіанті, котра почала статеве життя, має проходити скринінгацію щонайменше один раз на три-п’ять років. Як їх мотивують? Наскільки високі показники охоплення жіночого населення скринінгом РШМ у європейських країнах? Ці питання на майстер-класі висвітлювала доктор Аннеке, у презентації якої детально розповідалось про те, звідки саме й чому беруться клітини для Пап-тесту, де розташована «зона трансформації», в якій виникають усі випадки захворювання на РШМ, а також було представлено динаміку результатів упровадження скринінгу в ряді Скандинавських країн.

«Важко сказати, з якої причини частота відвідування вашими жінками лікаря виявилася нижчою за очікувану, — зауважила доктор Аннеке після виступу Олени Манжури, котра розповіла про те, що спроба надсилати киянкам спеціальні запрошення для проходження скринінгу РШМ не виправдала сподівань. — Напевно, у нашій країні, для якої характерне проведення рекламних кампаній з профілактики РШМ і розсилання відповідних листів-запрошень, існує ще й культура регулярних відвідувань лікаря. Крім того, у Голландії діють мобільні амбулаторії, повністю обладнані для того, щоб робити аналіз цервікальних мазків на місці. Ми знаємо, що жінкам не дуже подобаються чоловіки-гінекологи, тому там працюють тільки спеціально навчені медсестри. Завдяки всім цим заходам до скринінгу РШМ нам удалося залучити сьогодні більш як 80% жіночого населення». За словами доктора Аннеке, для залучення жінок у програми
скринінгу всі засоби підійдуть. У якійсь країні успішні «листи щастя», у якійсь — медична страховка та щорічний профогляд, а в якійсь — і… особиста історія.

«Ефект Джейд Гуді»

«Будь ласка, почніть регулярно проходити Пап-тест після початку статевого життя!»

Великі й маленькі, літні й молоді…

За словами головного онкогінеколога Києва, РШМ нині дуже помолодшав — з кожним роком з’являється дедалі більше жінок до 28 років, у яких лікарі діагностують просунуті стадії раку шийки матки. Цервікальний мазок на наявність атипових клітин можна здати в будь-якій жіночій консультації. Це обійдеться вам поки що в кілька гривень — вартість одноразового «гінекологічного набору». І хоча на початку майстер-класу Олена Манжура впевнено казала, що всі умови для проведення якісного Пап-тесту в Києві і в Україні є, вже під кінець зустрічі вона зауважила, що сьогодні якась частина мазків неправильно доставляється в лабораторію, а якась супроводжується і не надто коректним висновком. А це означає, що в Україні ще потрібно не тільки попрацювати зі свідомістю майбутніх і справжніх бабусь і мам, а й підняти фаховий і технічний рівень цитологів/біологів. Як можна себе убезпечити і чим? Крім регулярного — раз на три-п’ять років проходження Пап-тесту й усвідомленого ставлення до всього, що пов’язано з фізичним і душевним здоров’ям, є ще один варіант — вакцинація проти двох найпоширеніших типів ВПЛ — 16 і 18.

На сайті Європейської асоціації з цервікального раку (ecca.info) йдеться про те, що впровадження в школах програм вакцинації для всіх дівчаток підліткового віку є важливою національною стратегією контролю захворюваності на РШМ у країнах ЄС, але ми оминемо це питання. Чому? Вся вакцинація в Україні вже давно перетворилася на дуже складний і неоднозначний процес, нерідко пов’язаний з інвалідизацією того, кому намагалися сформувати штучний імунітет до тієї чи іншої хвороби. Жінка повинна сама вирішувати, чи вакцинуватися їй проти ВПЛ, думати про те, як не допустити розвитку в себе РШМ-хвороби. Сподіваємося, що великі й маленькі, літні й молоді українки все-таки зрозуміють, що таке справжня любов до себе і не шукатимуть «натхнення» в історіях, подібних до історії британки Джейд Гуді.