«Очень жаль мне тех, которые не бывали в Евпатории»

…Все болезни выжмут горячие

грязи евпаторячьи.

Пуд за лето с любого толстого

соскребет евпаторство.

Очень жаль мне тех,

которые не бывали

в Евпатории.

Саме так, у властивій йому експресивній манері, написав про Євпаторію в далекому серпні 1928-го Володимир Маяковський. І великий поет мав рацію на всі сто. Адже і за його часів, і сьогодні це південне місто було й залишається справжньою оазою здоров’я: українських курортів, які природа наділила так само щедро, ще треба пошукати. Та ось парадокс — фантастичну лікувально-оздоровчу базу Євпаторії, її величезний туристичний потенціал мало знають у країні і, як свідчить практика, мало цінують. Причому інколи занадто вже мало...

Каламитська затока, на березі якої розкинулася сучасна Євпаторія, — це 50 кілометрів оксамитового піску. Купальний сезон тут розпочинається в другій половині травня і триває до середини жовтня. Тут не буває ні сильних штормів, ні різких знижень температури. Гладке піщане дно, поступово знижуючись від берега, робить євпаторійські пляжі абсолютно безпечними для дітей. Це одна з причин того, що Євпаторія має статус всеукраїнської дитячої оздоровниці.

А лікує на тамтешніх пляжах буквально все. І настояне на морському бризі та цілющих травах степу унікальне повітря, яке перетворює євпаторійські пляжі на природний інгаляторій. І пісок — природний кварц. (До речі, німці, довідавшись про неймовірні лікувальні можливості тутешнього піску, під час Другої світової вивезли його 60 тонн!) І, безумовно, купання в ласкавому морі... Доведено медиками: навіть елементарне байдикування на євпаторійському пляжі має величезний оздоровчий ефект.

Безумовно, славиться Євпаторія не лише як кліматичний, а й як бальнеогрязьовий курорт. Його основні лікувальні чинники — високомінералізовані мулові сульфідні грязі, ропа Мойнакського озера, термальні джерела та мінеральні води. Євпаторійські санаторії (їх сьогодні в місті 65) і пансіонати (їх 10) спеціалізуються на лікуванні хвороб опорно-рухового апарату, верхніх дихальних шляхів, периферичної нервової системи, гінекологічних недуг, безплідності. Характерно, що лікарі курорту — люди творчі, натхненні — прагнуть іти в ногу з часом. Наприклад, у євпаторійському дельфінарії успішно практикують дуже незвичний метод — медико-психологічне лікування з допомогою дельфінів. Тутешні санаторії, не в останню чергу завдяки зусиллям медиків, котрі там працюють, використовують найновітніше устаткування.

А скільки цікавого знайдуть у Євпаторії допитливі туристи!.. Адже це місто — одне з найстародавніших у світі — недавно відсвяткувало своє 2500-ліття. З першого погляду Євпаторія вражає своєю незвичайністю: з одного боку, все тут пронизане приморським шармом, а з іншого — їй властива типово континентальна елегантність добротного європейського зразка. Прогуляйтеся центральною вулицею Дувановською, роздивіться будинки, якими вона забудована, — жоден не схожий на інший, кожен по-своєму вишукано своєрідний, у кожного своя історія... Гурмани від архітектури напевне оцінять.

Є в Євпаторії і свій... фараон. Не живий, природно, і навіть не муміфікований, але все-таки. Скульптурне зображення голови єгипетського правителя прикрашає будинок на розі вулиць Гоголя та Кірова. До речі, і сам собою цей будинок примітний. Його стіни завтовшки... два метри двадцять сантиметрів! Виявляється, всі будинки, які раніше будувалися з черепашнику, такі «товстошкірі», оскільки камінь тоді випилювали величезними плитами.

Обов’язково проїдьтеся у столітньому (!) євпаторійському трамвайчику, який має абсолютно іграшковий вигляд, проте бігає досить бадьоро. У ньому ви можете стати учасником і єдиної в Україні трамвайної екскурсії, під час якої вам неодмінно розкажуть ще про одну відмітну рису Євпаторії — неймовірну міжконфесійну толерантність. Її промовисте свідчення — тутешній «малий Єрусалим», де на території у два квадратних кілометри розміщені і мусульманська мечеть, і православний храм, і древній монастир дервішів, і караїмські кенаси.

До 1920 р. Євпаторія була світовим центром караїмізму. І сьогодні з двох тисяч караїмів, які живуть на планеті, 761 — євпаторійці. Тутешні караїмські кенаси побудовані наприкінці ХІХ століття, тут бували російські імператори Олександр І і Микола ІІ. Караїмський храм дуже незвичний і світлий, він складається з цілої системи двориків, кожен із яких має назву — виноградний, мармуровий, меморіальний, лапідарний, очікування... У розміщеному тут-таки етнографічному музеї можна довідатися, що караїмами були знаменита балерина Анна Павлова (уроджена Шамаш) і двічі Герой Радянського Союзу маршал СРСР Родіон Малиновський.

Поруч із кенасами — кафе «Караман» з автентичною караїмською кухнею. Запам’ятайте: побувати там потрібно обов’язково! Бо де ви ще покуштуєте смачнющий суп, у якому плавають пельмені величиною з... нігтик, і поласуєте чудовими чир-чир — чебуреками з м’ясом чи овочами?.. Останні рекомендую особливо — смакота!..

Любителям солодощів настійно раджу відвідати євпаторійське Літературне кафе ім. Анни Ахматової. Неймовірно смачні морозиво, торти, тістечка й пиріжки, які до того ж мають дуже естетичний вигляд, разом із гламурно-елегантним інтер’єром закладу (левова частка столичних «побратимів» може позаздрити) та живою фортепіанною музикою «перекують» і найзатятішого песиміста. Шкода лишень, що за порогом затишних євпаторійських кав’яреньок приводів для цього-таки песимізму більш ніж достатньо. Оскільки курортне місто, якому, здавалося б, сам Бог велів квітнути на радість його мешканцям і гостям, потерпає від безлічі негараздів.

Уже котрий рік хворіє знамените Мойнакське озеро. На початку 1990-х на одному з його берегів вирубали дерева і проклали дорогу, тим самим відрізавши водойму від моря. Озеро, природно, обміліло, стало менш солоним, втратило частину своєї лікувальної сили. «Хворіють» і знамениті євпаторійські пляжі. Радянська влада вслід за гітлерівцями у величезних кількостях експортувала місцевий цілющий пісок. Відтак море почало поступово з’їдати пляжі. Згодом процес цей набув воістину катастрофічних масштабів... І хоча міська влада не сидить склавши руки, але самостійно реалізувати проект, скажімо, з відновлення євпаторійських пляжів їй не під силу: потрібні десятки, якщо не сотні, мільйонів гривень. Тобто — допомога держави. Вона ж до свого національного надбання (яким, без перебільшення, є Євпаторія), очевидно, ставиться байдуже.

— Лихо в тому, що ми все не можемо зрозуміти: у країни залишилося буквально кілька конкурентоспроможних галузей, одна з яких — українські курорти, — каже міський голова Євпаторії Андрій Даниленко. — За ідеєю, дбайливий господар, маючи таке багатство, зробить усе, щоб отримувати з нього максимум вигоди. Логіка ж наших дій інколи не піддається жодному поясненню: то ми унікальні санаторії хочемо перепрофілювати під готелі, то запровадимо ПДВ, то скасуємо, то заднім числом підвищимо тарифи на електроенергію... Заздримо туркам, які запровадили низькі ставки на кредитування, неначе самим складно прийняти аналогічне рішення... А як ми боїмося інвестора, це взагалі окрема розмова!..

Кримські курорти за бажання можна підняти за якихось три-чотири роки, переконаний Андрій Петрович. Усе, що для цього потрібно, — організувати регулярну подачу води, відремонтувати шляхи, впорядкувати комунікації. На вирішення всіх перелічених вище завдань вистачить 200—300 млн. грн. — не шалені гроші навіть для самої АРК. Не знайдемо... Тоді дедалі більше й більше наших співвітчизників їздитимуть відпочивати за кордон, впевнені, що там — передусім дешевше. Так, дешевше. Відпочивати, але не лікуватися. Спробуйте довідатися, скільки там потягне курс висококласного лікування, і порівняйте з нашими цінами. Наприклад, у знаменитих Карлових Варах тільки один прийом лікаря коштує 35 євро. У євпаторійському ж санаторії за аналогічні гроші можна пройти весь курс грязьових аплікацій.

— Дуже заважає й живучий стереотип, ніби Євпаторія — виключно дитяча оздоровниця, — продовжує А.Даниленко. — Тому останнім часом активно працюємо над проблемою перепозиціювання. Намагаємося донести до всіх: Євпаторія — не меншою мірою і курорт для дорослих, унікальний туристичний центр. Розпочали будувати (переконаний, він буде найгарнішим у Криму) великий аквапарк. Точніше, це буде ціле казкове місто, симбіоз аквапарку та Диснейленду, який відкриємо до наступного літнього сезону. Розробляємо екскурсійний маршрут «Малий Єрусалим», плануємо створити ремісничі майстерні, де кожен бажаючий зможе не тільки купити роботи народних умільців, а й створити щось власноруч. У місті вже відкрито музей пошти, музей аптеки, відновлюємо кенаси, продовжуємо реконструкцію знаменитої мечеті Джума-Джамі, незабаром розпочнемо реконструкцію турецьких лазень.

…Ще одна з родзинок Євпаторії — дивовижне місце під назвою «Національна історико-архітектурна пам’ятка XV—XVII століть ансамбль «Текіє-дервиш». Тут досі можна побачити заворожливі танці дервішів і побувати у приміщенні старовинного монастиря. З боків його залу, в якому відбувалися молебні і здійснювалися ритуальні танці, добре збереглося 19 келій. Хочете — вірте, хочете — ні, але в кожній із них по-різному себе відчуваєш: в одній, попри голі кам’яні стіни, темінь і відсутність вікон, тепло й затишно, з іншої тебе ніби виштовхує невідома сила...

Одне слово, чудес у Євпаторії не злічити. Залишається одне — вслід за геніальним поетом пожаліти. Ну, тих, котрі...

За організацію прес-туру
до Євпаторії автор дякує відділу економіки, курортів, туризму
й екології Євпаторійського виконкому та Асоціації журналістів «Туристичний прес-клуб України»