На велосипеді довкола кактуса, або Весело, весело зустрінем Новий рік!

Зима цьогоріч видалася геть несуворою. Та й узагалі — не зимова вона якась. Тільки останні дні року, що минає, потішили першою порошею — але до свят вона явно не долежить.

Я от до чого веду: якщо вже зима в нас така неформатна, може, і саме свято Нового року варто відзначити якось нестандартно? Мені закортіло дізнатися про справді оригінальні й не надто витратні способи святкування. Доступні кожному студентові. А ще краще — студентській компанії.

Традиційні варіанти можна по пальцях перелічити. Ті, хто жадає вирватися з родинних уз, тікають на дачу. Це дуже містке поняття: воно може означати і віллу в три поверхи з каміном, і дерев’яний сарай із грубкою-буржуйкою. Та глобального значення це не має. Тут найважливіше — з ким, чим, як. Можна рятуватися від холоду в обіймах коханої дівчини/хлопця, улаштувавши новорічну вечерю при свічках (особливо, якщо на дачі раптом вимкнуть електрику). А можна зібрати веселу компанію друзів, придумати конкурси й ігри — від «Монополії» до «дурня» на фантастичні бажання, поспівати під гітару, потанцювати навколо найсимпатичнішої ялинки в сусідньому лісочку (який сенс грітися тільки спиртним?)... А потім цілу добу прибирати й ремонтувати, аби батьки, котрі щоліта гнуть спину на фазенді, не дістали інфаркт на додачу...

Ще можна піти з друзями на Майдан незалежності (якщо ви у Києві) або в аналогічні місця масових скупчень у інших містах і селах нашої країни. Уряд намагається піддобрити народ хлібом і видовищами. Тусуватися в радісній юрбі весело, якщо штовханина вас не бентежить. Тільки є ще шанс отримати... ні, не подарунки, а по фізіономії. Від якогось громадянина, що надміру «насвяткувався». Або потрапити під обстріл петард. Або гаманця позбутися... Ну, і любителям романтичного усамітнення там явно не місце...

А от один мій добрий друг ще посеред осені почав активно скуповувати теплі туристичні речі. І не просто в зимовий похід. Із групою однодумців цей товариш збирається піднятися на Чорногорський хребет у Карпатах. А там — руїни старої обсерваторії. Саме в її древніх стінах і хочуть приятелі влаштувати святковий бенкет.

У мене відразу виникли сумніви — чи не небезпечно це? На що друг відповів: «Та ми ж уже не вперше! А от була взагалі пара, яка однорічну дитину із собою взяла! І нічого, всі повернулися живі-здорові, задоволені, знову до походу готуються».

Найпалкіші дебати членів групи викликало... новорічне меню. Річ у тім, що рюкзаки мають дуже обмежений і строго розподілений об’єм для необхідних вантажів. Тож розкішний стіл не світить напевне — вдасться взяти лише деякі страви. Спочатку хотіли притягти на вершину традиційний олів’є. Та от халепа — за низьких гірських температур він стане схожий на купку різнобарвних льодяників, які мелодійно подзенькуватимуть у мисці. І смак у цих «чупа-чупсів» буде досить сумнівний. Тому вирішили скористатися досвідом колишніх новорічних ходоків — обмежити святкування глінтвейном, звареним на багатті. І смачно, і тепло.

Раніше оригінальним здалося б відзначати Новий рік у Криму. Поки основна маса мандрівників скуповує путівки до Карпат, ви спокійнісінько вирушаєте до приморського царства, аби порушити його холодний спокій своїми феєрверками і святковими вигуками. Щось у цьому безумовно є — сніг, ялинка і море. Спорожнити келихи під шум прибою, а не нудотне бурмотіння телевізора — хіба не насолода для душі? Та й житло цілком доступне — адже не сезон.

От тільки нинішнього року тему просікло надто багато народу. Можливо, незвично тепла зима і безсніжні лижні траси спрямували думки багатьох у південному напрямі — хай там як, на курортах нині досить жваво.

Якщо ви — великий оригінал і екстремал, зустріти свято можна не в ресторані або номері готелю, а... у гірських печерах. Бажано разом із кваліфікованими спелеологами. Світло ліхтарів відбивається від соляних кристалів... Краса!

Якщо поблизу немає печер — підійдуть катакомби або каналізації. Щоправда, знов-таки бажано прихопити з собою п’ятірко досвідчених дигерів, які знають маршрути.

Якщо ж під кінець року вас охопив депресняк і чорна меланхолія, беріть у компанію кількох приятелів-готів і вирушайте... на цвинтар. Та не на простий, а на старовинний, із химерними склепами і сумними ангелами. Наприклад, до Львова. Або до Праги, якщо кошти дозволяють.

Не тільки в умовах суворих гірських піків можна знайти трошки екстриму. Виявляється, навіть у великому місті є непідкорені вершини — наприклад, верхні конструкції Пішохідного моста на Дніпрі. Вони давно приваблювали одну непосидючу панну. Якщо чесно, я навіть улітку не ризикнув видертися на цю верхотуру. А от дві подружки — пішли ва-банк. І навіть пили там шампанське. Сидиш собі, а в темному небі над містом розцвітають різнобарвні пелюстки феєрверків... Але найбільше запам’ятався дівчатам спуск на грішну землю. Повторювати трюк не рекомендується!

Істинно по-велосипедному бажають вступити в нову еру деякі велолюбителі. Навіть не вступити — в’їхати. Перша частина, можна сказати, урочиста — посиденьки з близькими біля ялинки. А потім — у сідло, назустріч морозному вітру! Залишилося тільки визначитися з районом променаду, щоб не бути підбитими несамовитою ракетою у кормову частину. Тут більше підійдуть парки.

Один із найбільш дешевих і сердитих варіантів — Новий рік у транспорті. Розпити пляшку шампанського часом доводиться у порожньому вагоні метро — не пропадати ж святу, якщо ти, приміром, затримався перед виходом у гості! Головне в такій ситуації — не їхати на самоті. Ну і варіації на тему «у таксі», «у трамваї», «у поїзді», «у літаку». Або навіть у ліфті, який раптово застряг між поверхами за чверть дванадцята...

Залишилося сказати кілька слів про головний атрибут свята — ялинку. Точніше, про її замінювачі. Ні, йдеться зовсім не про сосну чи тую! Як щодо прикрашання гірляндами квітучого карликового деревця? Або кактуса? Або... ананаса? А коли його ще й до стінки прибити, як зробили мої знайомі... Оригінально, і місця багато не займає. Тільки от шпалери соком заквецялися, скаржилися новатори.

Отже, трохи фантазії — і Новий рік стане справді новим і незабутнім! Головне — не перестаратися... З наступаючим!