МОГУТНЄ І ДРЕВНЄ, ЯК ДУБ

Славнозвісне стародавнє україн-ське місто Дубно відсвяткувало свій дев’ятсотлітній ювілей. Відсвяткувало пишно, голосно і по-провінційному щиро. Держава допомогла упорядкувати місто, у всякому разі його центр, привести у відносний порядок знаменитий замок. Той самий, в околицях якого розгорталися драматичні події, описані Гоголем у повісті «Тарас Бульба».

Перше згадування Дубна в Іпатієвському літопису, яке дійшло до нас, відноситься до 1100 року. А 1498 року місту надали Магдебурзьке право. Саме цього року, як зазначив журналіст дубненської газети «Дзеркало» Олександр Дехтярчук, відкрили Америку. Наздогнати і перегнати заокеанського однолітка Дубну не вдалося. Занадто багато історичних катаклізмів випало на долю українців в минулі століття. Дубненський замок брали в облогу в різний час і турки, і татари, і поляки, і шведи, і росіяни. Але тільки більшовики змогли перетворити фортецю, як і всі інші пам’ятники історії древнього міста, в руїни. Але ж Дубно було центром культурного і духовного життя Волинського краю, золотилося куполами численних храмів, славилося відомими в усьому християнському світі монастирями. В історію міста вписані імена людей, якими можна пишатися: Іов Почаєвський, Іван Вишенський, Касьян Сакович, Григорій Сковорода, Мелетій Смотрицький, Дем’ян Наливайко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Микола Лисенко, Оноре де Бальзак, Микола Гоголь.

На ювілейні торжества в Дубно приїхали віце-прем’єр України Микола Жулинський, міністри, народні депутати, письменники, артисти. Свою лепту в святкування внесла і партія «Реформи і порядок», голова якої Віктор Пинзеник був одним із найпочесніших гостей. Як і глава УПЦ КП Філарет.