Зорепад плавно переходить у снігопад… Чи загрожують Землі астероїди — вбивці планет?

Мабуть, немає людини, яка б хоч раз у житті не бачила, як у нічному небі яскраво, наче трасуюча куля, спалахує зірка або метеорит. На початку цього тижня усі ЗМІ сповістили про можливий метеоритний дощ, який можна спостерігати у ясну погоду. Явище цілком природне і, як правило, не несе людям особливої загрози. Імовірність того, що метеорит влучить комусь із нас прямісінько в тім’ячко, надзвичайно мала. Хоча маса Землі щороку збільшується на сотні тонн за рахунок метеорної речовини. Це, зрозуміло, мізер порівняно із загальною масою нашої планети.

Але тим часом існує проблема, яка має назву «Кометно-астероїдна небезпека». Що думають із цього приводу фахівці, кореспондент тижневика «Дзеркало тижня» вирішив поцікавитись у Головній астрономічній обсерваторії України, яка розмістилася в мальовничій місцевості Феофанія на південній околиці столиці. Ось про що вдалося дізнатися в розмові з директором обсерваторії академіком НАНУ Ярославом Яцківим.

Подібне зіткнення (навіть серія зіткнень) сталося приблизно 65 мільйонів років тому, коли на Землю впали велетенські астероїди. Один з них залишив 500-кілометровий кратер на Юкатані. Інший улучив туди, де тепер територія Індії. Сила вибуху була еквівалентна тисячам водневих бомб і спричинила до виникнення ефекту ядерної зими. Землю надовго вкрив непроникний для сонячних променів шар пилу, попелу, диму. Без світла загинула майже вся рослинність і тварини, що залишилися без їжі. Так перестали існувати велетні динозаври. Сотні тисяч років знадобилося Землі, аби на ній знову відродилося життя, але в інших формах і видах.

Пізніше схожа історія начебто трапилась і з мамонтами. Є гіпотеза, що загинули вони теж унаслідок космічної катастрофи приблизно 13 тисяч років тому. Тоді Земля зіткнулася з велетенським космічним тілом. Після удару змінився кут осі її обертання. Атмосферу над значною площею земної поверхні наче здуло, а її місце миттєво зайняв космічний холод і вакуум. Ще й до цього часу у вічній мерзлоті тундри знаходять мамонтів, яких неначе піддали швидкому заморожуванню живцем. У їхніх шлунках знаходять неперетравлені зразки рослинності, яка була притаманна аж ніяк не тундрі — швидше тропікам...

Уже в наш час, сто років тому, Земля зіткнулася з Тунгуським метеоритом, який, щоправда, поверхні нашої планети не досяг, а вибухнув на висоті кількох кілометрів. Цим вибухом віковічні дерева в тайзі були, наче сірники, повалені в радіусі до 30 км. Недалеко від епіцентру вибуху відчувався землетрус, людей і тварин збивало з ніг ударною хвилею, у вікнах тріскалися шибки, у будинках з полиць падали речі, а прилади реєстрували коливання навіть у Лондоні. Втім, на щастя, цим усе й скінчилося. Вчені вирахували, що над Тунгускою із Землею зіткнулася невелика комета. Її ядро діаметром 600 метрів і в десять разів щільніше за земну атмосферу було газоподібним. Саме ця суміш льоду та різних газів і вибухнула, коли ввійшла в атмосферу Землі. Гуркіт вибуху було чути за більш ніж 1000 км від епіцентру.

Розрахунки вчених показують, що зіткнення Землі з космічним тілом діаметром кілометр може статися раз у мільйон років, а розміром у десятки метрів — раз у сто років. Тунгуський метеорит якраз і зачепив нас у 1908 році. Таким чином імовірність того, що ми станемо свідками чогось подібного Тунгуському метеориту досить висока.

На території України є також десятки місць, куди колись падали великі небесні тіла. А от чи є загроза, що нас невдовзі «дістане» якийсь метеорит? Відповідь на це запитання академіка Я.Яцківа була такою: зараз астрономи світу, у тому числі й українські, багато зусиль витрачають на те, аби виявити й обчислити орбіти всіх астероїдів діаметром завбільшки кілометр, які можуть перетнути орбіту Землі. Наразі можна стверджувати, що до 2030 року небезпечних зустрічей у нашої планети не буде. А далі подивимося...