«MINI MISS УКРАЇНА»: ЧИ СТАНЕ КАЗКА ДІЙСНІСТЮ?

Напевно, немає жодної представниці прекрасної половини людства, яка б у дитинстві не марила сценою. Одні просто мріють, інші, спорудивши неймовірні наряди з матусиних речей, вмикають магнітофон і уявляють себе знаменитими співачками або балеринами. Треті, котрі всерйоз вирішили казку зробити дійсністю, займаються музикою, співом, хореографією, відвідують театральні гуртки. Але навіть найбільш наполегливі мають шанс завоювати прихильність публіки лише багато років потому.

Мені можуть резонно заперечити: а хіба не таку функцію виконують різноманітні конкурси юних вокалістів, музикантів і т.п? Однак, щоб узяти в них участь, дитина повинна мати високий рівень відповідної підготовки. А «змагання», де могли б показати себе у всій красі просто сценічно обдаровані діти, донедавна в Україні не було. Але, схоже, ситуація змінилася: у нашій країні вдруге пройшов національний конкурс дитячої творчості «Mini Miss Україна».

Відразу зроблю застереження, це — не конкурс краси. І ніякого стосунку до модельного бізнесу згаданий захід не має. Його мета — визначити не найпривабливішу зовні, а найбільш артистичну дівчинку. Забігаючи наперед, скажу чесно: для журі це було вельми непростим завданням, оскільки всі конкурсантки, безперечно, здібні. Утім, це й не дивно. Фіналісток — 14 дівчаток у молодшій групі (6—8 років) і 18 у старшій (9—12 років) — відібрали з понад тисячі претенденток, котрі брали участь у регіональних відбіркових змаганнях.

...Спочатку всі учасниці з’явилися на сцені в українських костюмах і по черзі відрекомендувалися: хто віршиком, хто пісенькою, а хто й просто коротенькою розповіддю про себе. У конкурсному етапі «Талант» дівчатка демонстрували творчі здібності. Особисто мені найбільше запам’яталися львів’янка Ліля Чура з молодшої групи, а зі старшої: — жителька Нікополя Наталя Пархоменко, яка перетворила відому російську пісню «Жил да был брадобрей...» на справжній міні- спектакль, і киянка Оленка Ромащенко, котра перевтілилася в Пеппідовгупанчоху.

Наступного дня учасників чекали два конкурсних змаганя — «Пародія» й «Авангард». Перше, незважаючи на назву, насправді виявився більш-менш вдалим копіюванням улюбленого співака (спі- вачки). Кращими (і це не лише моя думка, що й засвідчили бурхливі оплески залу) були восьмирічна Юля Суліценко з Нікополя, яка зобразила приголомшливо схожу Наташу Корольову, її землячка — одинадцятирічна Наталя Пархоменко, віртуозно й блискуче зіграла Людмилу Гурченко, і киянка Марта Спіженко, що показала публіці надзвичайно шармну Лайзу Мінеллі. Останнім акордом конкурсної програми «Mini Miss Україна-2000» став вихід учасниць в авангардних костюмах. Зазначу, створених самими дівчатками. Окрім того, під час демонстрації вбрання вигаданий образ потрібно було якось розкрити, із чим, на жаль, майже ніхто не впорався. Щоправда, справжній фурор викликав неймовірної краси незвичайний костюм киянки Марти Спіженко.

Слід віддати належне організаторам і спонсорам «Mini Miss Україна-2000»: жодна з дівчаток не залишилася без титулу, абсолютно всім вручили подарунки й усіх прикрасили діадемками. Отож сліз і образ, дякувати Богові, не було. «Mini Miss Україна-2000» у молодшій групі стала одеситка Таня Амірова, у старшій — Марта Спіженко. Обидві дівчинки одержали музичний центр і путівку в «Артек» на літню зміну 2001 року для обдарованих дітей. Крім того, Таня поїде на міжнародний конкурс «Mini Miss Україна-2000», а Марта наприкінці жовтня візьме участь у «Mini Miss World-2000», що відбудеться в київському ПК «Україна».

Рішення журі надати титул «Mini Miss Україна-2000» Марті Спіженко не можна назвати несправедливим: дівчинка вона, безумовно, талановита й подає великі надії. Але я недарма згадувала про Наталю Пархоменко, чий артистизм і чарівність відразу виділили її на тлі конкуренток. Проте їй дали лише другу «Віце-Mini Miss». Хоча організатори заходу самі заявляли: «Головні критерії оцінки виступу учасниць — не високий рівень хореографічної чи вокальної підготовки, а органічність дитини, її пластика, вміння триматися на сцені». І за всіма цими параметрами Наталка нічим не поступалася Марті.

Відверто засмутило те, що і першого, і другого конкурсного дня в залі були лише мами учасниць, жменька журналістів і вже зовсім мало просто глядачів. А все тому, що «Mini Miss Україну- 2000» як слід не розрекламували. «Завдяки» невиправдано затягнутим і нічим не заповненим перервам та паузам між відділеннями церемонії нагородження дочекалися тільки найстійкіші. Крім того, дуже багато нарікань довелося вислухати від мам іногородніх конкурсанток. Вони наввипередки скаржилися на жахливі умови в готелі, автобус, що розвалюється на ходу. Але ж усім їм довелося заплатити гроші і за участь їхніх дочок у конкурсі, і за квитки до столиці, і за проживання тут, не кажучи вже про витрати на костюми, косметику...

Утім, конкурс «Mini Miss Україна-2000» проводився в нашій країні лише вдруге, тому є надія, що всі перелічені вище недоліки — своєрідні проблеми росту, але аж ніяк не діагноз. Адже задум — виявляти й надалі підтримувати по-справжньому обдарованих дітей — чудовий. Залишилося тільки втілювати його на «відмінно».