Мої знайомі вже кілька років поспіль протягом року складають гроші, а потім «спускають» їх за один день, звичайно в перший вихідний грудня. Місце, де мої знайомі, попри своє відповідальне ставлення до грошей, так легко з ними розлучаються, — щорічний добродійний ярмарок, який влаштовують члени Міжнародного жіночого клубу Києва і представники дипломатичних місій. У цей день мої знайомі дуже рано виходять із дому і вже о дев’ятій ранку стоять перед входом у будинок, де проходитиме ярмарок. Вони не мають змоги подорожувати світом, але в їхній квартирі чимало книжок про різні країни. І тому мої знайомі вважають, що здійснюють кругосвітню подорож, приходячи на цей ярмарок і прилучаючись у такий спосіб до чужоземної культури. Щоправда, «кругосвітня подорож» відбувається в тисняві, адже охочих податися в такі мандри дуже багато. Та якщо вам трохи зіпсує настрій необхідність попрацювати ліктями, то усвідомлення благородної мети заходу — допомогти нужденним, а також професійна дипломатичність людей, котрі обслуговують секції, допоможе налаштуватися на «різдвяний» лад. До речі, своєю коректністю працівники посольств, тимчасово перекваліфікувавшись на продавців, заражають присутніх. При цьому вони з таким азартом нахвалюють свій товар, що неможливо втриматися перед спокусою витратити гроші.
Різдвяний настрій панував на Ярмарку-2003 як у секторі європейських країн, так і там, де Різдво не є «своїм» святом. Прикрашені кольоровими стрічками пакетики з цукатами, цукерками та печивом у «східному» секторі були не менш ошатні, ніж ті, якими торгували, приміром, бельгійці та німці. І, звісно ж, кожна країна пропонувала своє. Хачапурі — щойно з печі — нарізали й подавали біля стенду грузинського посольства. Відмінним сухим червоним вином пригощали італійці, лосине молоко можна було покуштувати в канадців.
Життєрадісна скандинавка в білому чепчику вигукувала слово «Грог!». І, уточнивши: «Алкоголь? Без алкоголь?», зачерпувала з великої каструлі порцію чудового гарячого напою зі спеціями. У секторі «Франція» дружина аташе з культури французького посольства пані Ліана Гійом натхненно розхвалювала покупцям начинку в розкладених на вітрині круасанах. Страв було багато — і не дивно, адже заправляли всім жінки. Як, утім, не бракувало одягу, чудових килимів, шалей і, звісно ж, — сувенірів. Серед них найбільший попит був на червоне сердечко з Загреба: напевно, запасливі кияни вирішили заодно й до свята св. Валентина підготуватися. Особливу увагу привертав стенд Китаю, посольство якого вперше брало участь у такому заході. Тут торгували дивовижним вином із квітів, фірмовими настоянками, посудом, пиріжками, а поруч дівчата під гучні оплески виконували чайну церемонію.
Аби задовольнити «подарункові» запити й переконатися, що ніщо не пройшло повз вашу увагу, досвідчені відвідувачі ярмарку радять зробити два кола. Саме на другому колі, коли вже немає потреби пробиватися крізь щільний людський натовп до столів, починаєш помічати, наскільки продумана організація заходу. Всюди стояли великі картонні коробки для сміття. Юні бойскаути стежили за тим, аби своєчасно заміняти їх на порожні. Кожен метр був використаний для створення затишних міні-кафе зі столиками. Акуратно заповнювалися анкети «мовчазної лотереї». Звучала музика. І навіть можна було спостерігати за тонкою роботою мереживниці. Її роль виконувала одна з активісток МЖКК Сесіль Роббенс-Момменс... Відчувалося, що організація — у міцних руках, які звикли впевнено тримати сімейний штурвал.
Як повідомили в штабі МЖКК, нинішній, одинадцятий за ліком, Добродійний ярмарок Міжнародного жіночого клубу Києва зібрав рекордну кількість коштів за всю історію існування цієї організації — близько 95 тисяч доларів США (для порівняння — торік було зібрано 75 тисяч). Багато хто з 32 посольств, які виставили й продавали свої товари, взяв участь у цьому заході вперше. Крім того, на 15 стендах були представлені українські й міжнародні організації — школи, добродійні установи, а деякі з них продавали продукцію, виготовлену членами груп МЖКК. Участь понад 200 компаній і окремих спонсорів уможливили цю подію.
Колет Лейн, координатор дійства, так прокоментувала Ярмарок-2003: «Це — наш найчисленніший та найуспішніший Ярмарок, тріумф спільності та щедрості всіх — від компаній-спонсорів до посольств і організаційної команди, яка дуже потрудилася, щоб усе пройшло вдало».
Добродійний ярмарок збирає кошти для МЖКК, що налічує понад 170 членів із 33 країн світу. Це недержавна організація, яка діє поза політикою, не належить до жодної секти й ставить за мету використання знань, навичок, досвіду і здібностей своїх членів у підтримці українських організацій, що допомагають знедоленим, сприяють повазі та порозумінню. Лише протягом останніх трьох років МЖКК пожертвував понад 1,3 мільйона гривень на добрі справи в Україні, у тому числі на підтримку й реабілітацію дітей вулиці, допомогу безпритульним та людям похилого віку, жінкам і дітям, які постраждали від насильства, інвалідам, для підтримки проектів у сфері охорони здоров’я й освіти. На запитання, які головні завдання стоять перед МЖКК в майбутньому, президент клубу Інгеборг Вестерхайм, дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Норвегії в Україні, відповіла:
— Найважливіше завдання — продовжувати й навіть збільшити кількість серйозних добродійних проектів, що їх організація проводить нині. Невеличке, але складне завдання — прийняти в клуб перших чоловіків, які захотіли стати членами МЖКК. Це чоловіки, чиї дружини приїхали на дипломатичну службу, а вони — разом із ними.
Крім гучних акцій, таких, як Добродійний ярмарок і «Ноче Іспаноамерикана», яку клуб зазвичай проводить у жовтні (торік вона зібрала 21 тисячу доларів у добродійний фонд клубу), протягом року триває робота. Так, торік клуб працював над більш як 20 проектами, половина їх перебуває під багаторічним постійним контролем клубу. Приміром, такі, як міська дитяча лікарня №1 (2003-го МЖКК забезпечив її устаткуванням для запобігання поширенню СНІДу), №8 (замінив нефункціональне устаткування), студія ДІМФО, програма харчування для людей похилого віку, підтримка добродійної організації «Батьківська турбота» (харчування дітей вулиці), клубу людей похилого віку, консультаційного центру «Розрада», місіонерської організації «Сестри милосердя», жіночого наркологічного реабілітаційного центру, Житомирського дитячого будинку (торік відремонтовано п’ять санітарних блоків дитячого будинку). МЖКК зарекомендувала себе як структура, яка не тільки ефективна в зборі коштів, а й уважно відстежує їх проходження. Тому їй довіряють, про що свідчить зростання кількості заявок на її допомогу. А вміння поєднати приємне з корисним і при цьому зацікавити тисячі людей ідеально досягається саме в таких проектах, як добродійний ярмарок. Тут є чого повчитися вітчизняним добродійним фондам.