КОРОЛЕВА В СУКНІ ПРОСТОЛЮДИНКИ

Головне — не краса, а вміння себе подати. У справедливості цієї прописної істини вкотре переконалася, побувавши на Херсонщині. Здавалося б, в області є всі дані для того, щоб стати коли й не епіцентром світового туризму, то, як мінімум, однією з найгарячіших курортних точок Старого Світу. Але, схоже, тут (утім, хіба тільки тут?) ще не усвідомили до кінця загалом досить простого рецепту набуття «товарного вигляду»: захотіти й навчитися бути сучасними, а отже — затребуваними.

Ні, не подумайте, що в Херсонській області зовсім немає паростків нового «туристично-рекреаційного» життя. У рамках недавнього прес-туру, організованого Державною туристичною адміністрацією та Національною туристичною організацією України, столичні журналісти ознайомилися з кількома такими вельми перспективними об’єктами. Скажімо, наступного року в Новій Каховці почне працювати водний клуб «Maxim marine». Добудовується комфортабельний готель на 12 номерів з офісами, магазинами, ресторанами й барами. У цілому «Maxim marine» має стати висококласним водноспортивним комплексом із тенісними кортами, басейном, дитячими секціями серфінгу й дайвінгу, потужними пірсами, готовими прийняти будь-яке річкове судно. Клуб уже сьогодні може запропонувати відпочивальникам катери, гідроцикли, моторні яхти провідних світових виробників.

Активно йдуть будівельні роботи й на базі зеленого туризму «Чайка» (м. Гола Пристань). За задумом авторів проекту, тут відтворюються розливи й пороги, характерні фрагменти степу і навіть передгір’я Криму. Біля триповерхового будинку майбутнього сучасного готелю зі стоянкою для машин розкинулося мальовниче озеро, що тішить око естета своєю красою, а любителів посидіти з вудкою — рибкою. Буде в «Чайці» дендропарк з екзотичними деревами, оранжерея, заповідник для диких птахів, галявини з кам’яними скульптурами, куточки альпінарію, упорядковані пляжі поруч із водним млином, біля якого відбуватимуться народні гуляння. Плюс — кафе, гончарна майстерня, дві сауни, пристань із човновою станцією, тенісний корт.

Побували ми й на розміщеній поблизу Лазурного комфортабельній і оригінальній базі відпочинку «Содружество», що потопає в зелені. Завдяки зеленій «огорожі» кожен котедж відокремлений і кожне таке подвір’я не схоже на інше. Одне виконане в японському стилі, інше — прикрашене незвичайним фонтаном, на третьому через маленьку річечку перекинуто стилізований під давнину місток, перейшовши який — два кроки до оповитої виноградом альтанки. На жаль, відпочинок на цій базі не по кишені основній масі українців: день перебування тут разом із триразовим харчуванням обійдеться в середньому в 120—140 грн.

Із доступнішими ж пансіонатами й будинками відпочинку справи гірші. Тут потрапиш або у зовсім спартанські умови, або в більш-менш пристойний номер, але без гарячої води чи туалетного паперу. Додайте до всього переліченого вище їжу в найкращих традиціях радянського громадського харчування та ще один «вельми милий» рудимент минулого у вигляді ранкової побудки з допомогою гучномовця.

Під час нашого перебування на Херсонщині місцеві керівники та директори баз відпочинку, санаторіїв, оздоровчих комплексів etc. зітхали: «Ой, нам би інвестора!..» Згодна, інвестор просто необхідний. Страшенно прикро, що такі чудові ландшафти, надзвичайно чисті повітря-вода й унікальні лікувальні чинники не використовуються на повну котушку, приносячи максимальну користь і задоволення відпочивальникам та відповідний прибуток господарям. Проте журналісти в пошуку інвесторів не допоможуть: як мовиться, не на те вчилися. Отже, до співпраці слід залучати молодих, енергійних, пробивних менеджерів. Адже є в Україні і профільні вузи, і талановиті просунуті хлопці-дівчата, вийти на котрих аж ніяк не проблема. Було б лише бажання щось змінити на краще.

Безумовно, і нефахівцеві зрозуміло: «підводних рифів» та складнощів у справі осучаснення наших курортів — хоч греблю гати. Але ж є речі, які не потребують великих витрат і водночас здатні подати об’єкт у значно вигіднішому світлі. Простий приклад. У м. Генічеську є бальнеолікарня «Арабатська стрілка». Гарний будинок із червоної цегли скидається на такий собі інопланетний корабель, що приземлився на будмайданчику. Чому територія навколо лікарні така непрезентабельна? Згодна, немає грошей на повне її впорядкування, але ж можна бодай зеленню все «підмарафетити». І на неї немає коштів? А хіба складно організувати там-таки, при лікарні, щось на кшталт міні-бару чи кімнати релаксації й подавати людям (природно, за додаткову плату) чай, вітамінізовані напої, соки, фрукти? Підемо далі. А чому б у недалекому майбутньому не організувати тут цілий SPA-комплекс? Так, потрібні інфраструктура, хороші під’їзні шляхи, вимуштруваний персонал. Але ж, скажімо, і того ж таки фешенебельного сьогодні французького курорту Евіан колись не було. А ми, маючи природний ресурс не гірший, якщо не кращий, зовсім його не розкручуємо. Та що казати, якщо поруч із «Арабатською стрілкою» є грязі на кшталт Сакських, які ніяк не використовуються!..

А ось вправні виноградарі й винороби Херсонщини йдуть у ногу з часом. Побувавши на екскурсії у ВАТ «Князь Трубецькой», ми на власні очі переконалися, що цей завод — один із небагатьох у країні, де дотримуються традицій класичного виноробства: ніяких хімічних препаратів під час витримки, металевих ємностей і т.п. Утім, популярність «Оксамиту України», «Перлини степу» й «Наддніпрянського» більш ніж промовисто свідчить: класика і якість завжди будуть у ціні. На ВАТ Агропромислова фірма «Таврія» нас, зокрема, ознайомили з новим продуктом — першим креативним коньяком у стилі fusion «АLeXX». За словами творців, призначення цього напою — порушувати встановлені правила, ламати застарілі традиції та створювати нові. То, можливо, добродії, по чарочці «ALeXX» і — вперед?