Хропіння — незручність чи хвороба

Благослови, Господи, того, хто придумав сон.

М.Сервантес де Сааведра. «Дон Кіхот».

Запитання, що таке сон, зовсім не риторичне. Впродовж багатьох століть учені намагалися розгадати його таємницю. Сучасна медицина завдяки наявності різноманітної апаратури може відповісти на чимало запитань, хоча деякі залишаються загадкою донині.

Сон як час відпочинку організму — життєво необхідна умова нормального існування кожної живої істоти. Досить часто він супроводжується неприємним для оточуючих хропінням. Попри те, що звичайно хропіння асоціюється з товстими чоловіками, описаними Діккенсом у «Записках Піквікського клубу», можуть хропіти не лише вони, а й діти, жінки. Це залежить від анатомічної будови дихальних шляхів, тонусу м’язів рота, глотки і горлянки, порушення регуляції з боку нервової системи та багатьох інших причин.

Вчені підрахували, що кожна п’ята людина після 30 років хропе уві сні. Люди, котрі перебувають у цей час поруч, страждають від недосипання, безсоння, на ранок у них немає відчуття повноцінного відпочинку, тимчасом, як хропун, здається, добряче виспався і виглядає абсолютно здоровим. Але чи так це?

Під час хропіння стінки дихальних шляхів вібрують, коли ними проходить повітря, але той, хто не спить поруч, чує, як раптово обривається хропіння, зупиняється дихання, і це лякає, потім сплячий голосно схлипує й знову починає дихати. У цей час стінки повністю з’єднуються, припиняючи доступ кисню до легень. Чим частіше це трапляється, тим небезпечніше для здоров’я. Може бути до п’ятисот таких зупинок дихання за ніч. Це призводить до браку кисню, підвищується ризик розвитку інфаркту, інсульту та інших серцевих хвороб, навіть раптової смерті. У кожному разі, такий сон неповноцінний, через хронічний брак кисню спостерігається сонливість удень, порушується працездатність, знижується пам’ять, увага, прогресують хронічні хвороби. У США підрахували, що поганий сон через хропіння є причиною близько 800 тисяч аварій з економічними збитками 15—16 млрд. доларів на рік. Для визначення тяжкого ступеня порушення дихання під час сну вчені придумали назву «синдром обструктивного апное сну» (СОАС). За кордоном є певний досвід діагностики й лікування цієї проблеми. З допомогою спеціального устаткування підраховують та аналізують кількість зупинок дихання уві сні, оцінюють їх небезпеку для здоров’я, пацієнтові рекомендують той чи інший спосіб позбутися проблеми.

Вилікуватися від хропіння можна хірургічним методом із допомогою пластичних операцій на носовій чи ротовій порожнинах. Створено різноманітні внутрішньоротові пристосування, які фіксують язик у певному положенні, що перешкоджає його западанню й виникненню хропіння. Американські медики винайшли таблетки, які зменшують набряк тканин рота чи глотки. Дійшли навіть до винаходу електрошокера. Прилад реагує на звук хропіння слабким імпульсом струму, безпечного для здоров’я. Приємнішим методом можна назвати спеціальні наліпки, що фіксують крила носа, розсовують їх і полегшують дихання.

Ці засоби для нас поки що недоступні, тому згадаємо простіші, часто не менш ефективні способи. Для огрядних людей, які найчастіше схильні до хропіння й СОАС, не зайвим буде схуднути. Вчені підрахували, що збільшення ваги на 10% призводить до збільшення кількості зупинок дихання уві сні на 50%. Курцям, звісно ж, потрібно перестати курити. Навіть за відсутності будь-яких скарг у них звужені бронхи, що неминуче веде до розвитку нічних зупинок дихання. Алкоголь розслаблює дихальні м’язи. З урахуванням того, що печінка переробляє близько 10—15 мл чистого спирту за годину, можна підрахувати, в якій кількості та за скільки годин до сну можна прийняти алкоголь без небажаних наслідків (у 100 мл горілки міститься 40 мл чистого спирту). Таку саму дію мають і снодійні таблетки, тому хропунам слід обмежувати їх застосування, особливо в поєднання з алкоголем.

Для профілактики западання язика краще спати не на спині, а на боку або з піднятим узголів’ям ліжка. Другий спосіб сприяє також зменшенню набряку гортані та голосових зв’язок. Нові технології допомагають і в цьому випадку. У Швеції винайшли комп’ютеризоване ліжко, яке не дозволяє тому, хто на ньому спить, хропіти. Спеціальні датчики контролюють ритм серця, дихання, фіксують хропіння. За необхідності комп’ютер починає повільно піднімати головну частину ліжка доти, доки людина не перестане хропіти.

Всі ці способи допомагають людям із легким ступенем СОАС. За наявності тяжких порушень пацієнтам доводиться використовувати спеціальні апарати, які створюють позитивний тиск у дихальних шляхах, роздуваючи їх під час сну потоком повітря, що подається з допомогою компресора. Єдина незручність — слід спати в спеціальній масці. Хоча здоров’я і життя врешті-решт, на наш погляд, важливіші.

Як бачите, хропіння не настільки безпечне, як може здатися. І невідомо, хто страждає більше, — сусід чи той, хто хропе. Бажаємо вам лише спокійного повноцінного сну з радісним ранковим пробудженням!