ГЕЙ, ВИ ТАМ, НАГОРІ!

— Ти уявляєш, мені останнім часом зовсім поспати не вдається: ночами такий гамір, що просто жах, — моєму сусідові, бачте, потрібно практикуватися!

— Він що, музикант?

— Ні, хірург.

Анекдотів про «шкідливих» сусідів, звісно, значно менше, ніж про тещ, але масштаб явища від цього нітрохи не зменшується. Ну хто хоч раз у житті не конфліктував з сусідами через гучну музику ночами, гуркіт електродрилю під час улюбленого серіалу, приготування відбивних о 6 ранку або залиту кухню прямо в день закінчення ремонту? Одне слово, варіантів купа. А чи є спосіб «заспокоїти» сусідів?

Як пояснили мені в одній зі столичних юридичних консультацій, вжити щось радикальне проти «незручних» сусідів неможливо. За недотримання тиші з 10 вечора до 6 ранку існує адміністративна відповідальність. Але довести, що сусіди галасували саме в зазначений інтервал часу, складно: або це мають підтвердити сусіди з інших квартир, або доведеться запрошувати на ніч у власну квартиру свідків.

Найефективніше, вважають юристи, постійно «капати» дільничному міліціонеру, що проводитиме з «крикунами» профілактичні бесіди. Користь від них одна: можливо, коли-небудь сусідів «дістануть» візити дільничного, і вони вирішать, що доцільніше їх уникати.

Тільки у разі, якщо сусіди не просто галасують, а, наприклад, заливають квартиру, можна подати позов до суду про компенсацію заподіяних матеріальних збитків. Але й у цій ситуації покарати «шкідливого» сусіда вкрай складно — адвокати дуже неохоче беруться за такі «побутовухи» через їх надзвичайну неефективність.

Кращий спосіб, зауважив один мій приятель, це тихенько роздражнити сусіда до такої міри, щоб він при свідках наговорив вам купу гидоти, — тоді його дії підпадають під статтю про дрібне хуліганство, за що накладається стягнення або п’ятнадцять діб арешту. Якщо сусід запальний, то в такий спосіб можна постійно тримати його на громадських роботах — достатньо двічі на місяць як слід його розлютити. Але, зрозуміло, спосіб цей дуже ексцентричний і влаштовує далеко не всіх.

Психологи вважають, що будь-який конфлікт потрібно намагатися вирішити мирно.

— Для початку, — говорить психолог Вікторія Корнюш, глава Асоціації транзактного аналізу, — спробуйте ближче познайомитися зі своїми сусідами. Ми легко кидаємо на асфальт папірець, що його прибиратиме не відомий нам двірник, але якщо цей двірник — наш хороший знайомий, то ми постараємося не завдавати йому зайвого клопоту. Так само: якщо сусіди з верхнього поверху з вами не знайомі, то вони спокійно бігатимуть у себе по підлозі, а якщо ви хоч трохи потоваришуєте, то вони розумітимуть, що бігають ще й по вашій стелі.

Перший крок до знайомства: перебороти свої негативні почуття і почати вітатися, потім можна запросити сусіда на чашку чаю. До того ж, якщо ви самі краще знаєте сусіда, то відчуватимете менше негативних емоцій з приводу «галасу вгорі», зможете зважити на становище тих, хто живе поверхом вище. Якщо ви знайомі, то завжди легше домовитися, дійти компромісу: можливо, сусідка зможе робити відбивні на півгодини пізніше або в якісь певні дні. Зрештою, запропонуйте їй подарувати підкладку під дошку — тоді звук не буде настільки гучним.

Можна спробувати зробити проблему спільною. Якщо вас залили сусіди, не варто відразу бігти до них із гнівними закидами: адже вони теж постраждали і знервовані. Спробуйте, приміром, порадитися, як ефективніше усунути наслідки повені. Виявите співчуття — і сусіди виявлять його у відповідь. Замість воювати, набагато краще об’єднати зусилля у вирішенні завдання.

У мене колись теж була проблема з сусідами: варто було розлити на підлогу хоч чашку води, як ця крапля відразу просочувалася на стелю сусіда з нижнього поверху. Уявляєте, що було, коли протікав кран або труба? Я й слюсаря викликала: він тільки руками розвів — мовляв, винуваті будівельники. Коли вкотре сусіди були залиті і ввірвалися до мене в квартиру зі скандалом, я просто розридалася. Вони відразу почали співчувати, пропонувати привести свого слюсаря, обробити шви на підлозі тощо. Зрештою, їм також не вдалося вирішити проблему протікання моєї підлоги (або їхньої стелі), але тепер вона стала спільною, а тому вирішуємо ми її спільними зусиллями.

Взагалі, основна проблема конфліктів та, що кожна сторона хоче повністю знищити бажання і потреби іншої. Коли нам хтось заважає, ми забуваємо, що він живе в себе вдома і, можливо, ми як сусіди теж якимось чином його не влаштовуємо. Спробуйте почути свого сусіда, і, можливо, він зуміє почути вас.

Затято не йдуть назустріч в основному лише асоціальні елементи — алкоголіки, наркомани. До решти, як правило, можна «достукатися». Навіть «найзлобивіший» сусід — чийсь родич, друг, певним чином спілкується з людьми, а отже, вміє йти на поступки. Проблема найчастіше полягає в тому, що скривджений сусід не хоче налагоджувати контакти зі своїм кривдником, особиста ворожість перешкоджає підібрати «ключик». Щоб знайти точки дотику, потрібні душевні сили, які не завжди знаходяться в скривдженого.

— У мене сусід — відставний полковник. За старою звичкою продовжує командувати і на пенсії, тепер уже двірниками, причому вдосвіта і прямо під моїм вікном. Скільки разів просила його не галасувати — все даремно. Одного разу до мене приїхали друзі, і я їм поскаржилася, що вже який день не можу виспатися: півночі дитина «гуляє» (зубки ріжуться), а під ранок сусід будить. Вочевидь, сусід тоді проходив під вікнами і чув мою гнівну тираду, бо після цього тривалий час віддавав накази тихіше і віддалік будинку.

— Такий метод називається непрямим впливом. Треба сказати, що він справді нерідко виявляється дуже ефективним. Особливо якщо ви не хочете або з якихось причин не можете зробити сусідці зауваження прямо. Інсценувати це нескладно. І цілком можливо, що саме підслухане, а не висловлене безпосередньо прохання змусить сусідів пригадати, що вони живуть у будинку не самі.

— Заважають спокійно жити не тільки погані, а й занадто добрі стосунки з сусідами: коли до вас приходять у гості в будь-яку годину дня і ночі, позичають гроші тощо.

— Людина, з якою так поводяться сусіди, швидше за все, має проблеми з межами власного «я». Так само вона садить собі «на голову» товаришів по службі, родичів, друзів. Позиція «жертви» — це життєва позиція.

— Бувають просто виховані люди, котрим складно відмовити гостю. Вони вважають, що людина сама має розуміти межі пристойностей.

— Є безліч людей, які уявлення не мають про ці межі. Тому, щоб вам не сіли «на голову», краще не заохочувати неприємних для вас дій. Якщо сусід одного разу завалився в гості об 11 вечора, а господарі йому радо всміхаються, наливають каву — він може припустити, що такий візит їх потішив, і зробити свої вечірні відвідини традицією. Такому на прощання можна сказати: «Дуже були раді поспілкуватися, але наступного разу ти краще перед своїм приходом дзвони» або «Найкраще приходити до нас до 9 вечора». Коли такий нав’язливий сусід подзвонить, а ви не налаштовані з ним спілкуватися, можна сказати: «Вибач, але зараз я дуже зайнятий — звільнюся лише години до дванадцятої», тобто перенести візит на незручний час. Якщо нежданий гість усе ж таки прийшов, то вийдіть зі своєї квартири, причиніть двері і поясніть, що зараз аж ніяк не зможете з ним поспілкуватися, — не впускати набагато легше, ніж виштовхувати.

— У моїх знайомих сусідка — самотня жінка. Якщо їй сказати, що «звільнюся після дванадцятої», вона з радістю заявиться й опівночі.

— Нехай приходить будь-коли. З цієї ситуації легко мати конкретну допомогу. Можна, наприклад, сказати: «Як добре, що ти зайшла: у мене зараз запарка — допоможеш нарізати вінегрет (помити вікна, витрусити доріжки)?» Або ця сусідка більше ніколи не зайде до вас у гості без запрошення, або ви придбаєте хорошу помічницю.