Едем Адаманов: «Через поодинокі помилки не варто знецінювати систему»

На початку нинішнього року ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ) та МОЗ запустили пілот системи обліку ліків e-Stock, із допомогою якої, як ідеться в презентації, кожен пацієнт зможе перевірити наявність потрібних ліків у лікарні в реальному часі. Це важливо. Адже сьогодні, за словами виконувача обов’язків гендиректора ДП «Медзакупівлі» Едема Адаманова, «фіксується величезна кількість випадків, коли в лікарні ліки є, а лікарі продають їх пацієнтам».

Розробники обіцяють, що до кінця року система запрацює в повному обсязі; в наступному — її дія розшириться на всі закупівлі й поставки ліків та медвиробів, гуманітарну допомогу, керування запасами, а також відбудеться її інтеграція з іншими системами. Чи станеться так, як гадається?

Про це, про підсумки минулого року, а також про нові правила централізованих закупівель-2023; про їх бюджет; про те, чому в деяких центральних закупівлях пацієнти не забезпечені ліками на 100% і до чого це призводить; чому ліки так довго їдуть до лікарні і що МЗУ планує зробити, аби пришвидшити ці процеси в умовах закону, що дозволяє обмежувати закупівлю ліків у компаній, котрі мають заводи з виробництва на території Росії, а також про багато інших речей ZN.UA говорило з в.о. гендиректора «Медзакупівлі» Едемом Адамановим.

— Пане Едеме, недавно було презентовано пілот системи обліку ліків та медичних виробів e-Stock. На які саме ліки вона буде поширюватися? Тільки на ті, що закуповуватиме МЗУ? Чи на всі, які є в лікарні? І що буде з вакцинами? Як збиратиметься потреба?

— e-Stock — складна система з багатьох модулів. Станом на зараз ми запустили пілот, який складається з двох модулів — збору потреби та керування користувачами. До кінця року плануємо повністю доопрацювати систему, аби вона збирала інформацію про всі медичні товари, закуплені централізовано за державний кошт. Тобто це ліки наші і те, що буде доїжджати від міжнародних закупівельних організацій.

Інформація про закуплене лікарнями за власні чи господарські гроші поки що збиратися не буде. Це завдання наступних модулів.

Що стосується вакцин, то майже всі вони закуповуються за кошти держбюджету. Тому інформація про вакцини точно буде в e-Stock. Нині в нас забезпечено потребу з деяких вакцин на два-три роки вперед. Тобто міжнародні закупівельні організації закупили наперед. Наступного року, швидше за все, необхідності укладати контракти на закупівлю вакцин не буде.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

МЗУ розробляють систему e-Stock, де будуть зібрані дані про наявність препаратів у лікарнях

— Що за команда розробляє e-Stock? Чи є в неї досвід впровадження якихось медичних інструментів у галузі охорони здоров’я?

— Частина людей, які долучені до розробки, — у штаті нашої установи з самого початку. Це ті, хто розробляв MedData, через яку збирається потреба в медичних товарах зараз, поки e-Stock не запрацював повністю. Інша частина команди обиралася шляхом тендеру, в якому окремий блок стосувався успішного впровадження масштабних проєктів. Тобто в нашого підрядника є величезний досвід розробки складних архітектурних ІТ-рішень.

e-Stock — це державна центральна база даних, за аналогією з системою Prozorro. Є декілька електронних майданчиків, що забезпечують доступ до e-Stock, — медичні інформаційні системи (МІС), які використовують медзаклади. Лікарням, котрі МІС не мають, ми надамо інструмент, що дозволить їм отримати безкоштовний доступ до e-Stock. Але філософія системи — у приватно-державному партнерстві: є МІС (в кожної лікарні вони можуть бути різні) і є центральна база даних, яка належить державі. І разом вони ефективно взаємодіють для діджиталізації системи охорони здоров’я.

— Я так розумію, що e-Stock має бути інтегрований з Електронною системою охорони здоров'я (ЕСОЗ)? Це складні процеси. Вони заплановані?

— Вся наша медична ІТ-структура і система ЕСОЗ, звісно, мають між собою синхронізуватися. Дорожньою картою проєктів на 2023 рік передбачено інтеграцію з ЕСОЗ у частині списання залишків та погашення електронних рецептів.

Кінцева ідея полягає в тому, щоб людина, наприклад, отримала від лікаря електронний рецепт, і в той момент, коли лікарня видала їй за ним ліки, це відобразилося в усіх системах. Не треба чекати, поки по бухгалтерії пройде списання лікарського засобу, потім за два тижні з’явиться у звіті, а через три тижні хтось це побачить. Ця інформація дуже важлива і для нас. Побачивши списання ліків із балансу, ми відразу можемо починати планувати наступні тендери для лікарень, у яких ці ліки закінчуються. Але, щоб реалізувати таку модель, ще багато чого потрібно розробити і впровадити. Не тільки з нашого боку, а й із боку Національної служби здоров'я України (НСЗУ), лікарень. Думаю, ми цієї мети досягнемо.

— Тобто зараз ви побудуєте всі процеси, а потім вам доведеться їх переналаштовувати? Що буде джерелом даних для збирання потреб тих чи інших ліків системою? Який механізм відстеження залишків передбачено?

— Зараз ми робимо це в MedData, але архітектура зазначеної системи не дозволяє робити це в такому масштабі. e-Stock розроблявся як центральна база даних, щоб обмінюватися з іншими системами. Система ЕСОЗ також обмінюється даними з МІС. Всі дані, які нагромаджують МІС, вони віддають в ЕСОЗ і забирають із неї. Так само вони віддаватимуть і забиратимуть в e-Stock, із цим проблем не буде.

— Централізовані закупівлі. Якими будуть основні правила? Чи будуть забезпечені пацієнти певними препаратами на 100 відсотків?

— Кінцева мета — звісно, завжди забезпечити потреби на 100 відсотків. На жаль, не завжди це вдається зробити через бюджет, який виділяється на охорону здоров’я. Але ми маємо добрий результат. Наприклад, у 2022 році, попри інфляцію, девальвацію валюти, повномасштабне вторгнення, станом на 3 січня ми закрили централізовану номенклатуру майже на 96 відсотків. Тобто потреби, подані регіонами, покрили, хоч і не всюди рівномірно. Для порівняння: у 2021 році, який був значно комфортніший і стабільніший, ми закупили 93 відсотки від цього переліку.

У межах централізованих закупівель-2022 повністю закуплено медичні товари за напрямами «Допоміжні репродуктивні технології», «Орфанні захворювання», «Муковісцидоз», «Скринінг новонароджених», ДЦП, розсіяний склероз тощо. За іншими напрямами відсоток закупленого трохи не дотягує до 100. Наприклад, медикаменти для лікування дорослої онкології закуплено на 97,14 відсотка, серцево-судинних захворювань — на 98 відсотків.

Окрім ліків, торік ми також успішно закупили обладнання в межах централізованих програм. Наприклад, для здійснення розширеного скринінгу новонароджених, оновлення матеріально-технічної бази Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», Центру реабілітації дітей, Центру трансплант-координації тощо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війна та схеми в медицині

— Чому ліків за пріоритетними для країни напрямами, такими як онкологія та серцево-судинні захворювання, не було закуплено на 100 відсотків?

— Насправді закупівельники — останні в ланцюжку. Є багато стейкхолдерів — Державний експертний центр, залучені експерти, МОЗ, постачальники. Але, звісно, пацієнти цього не бачать, їм це не потрібно. Вони сплачують податки і хочуть отримати ліки. І МЗУ багато працює з різними стейкхолдерами, аби на кожному етапі вони якісніше виконували свою роботу.

Є багато викликів, зараз ми аналізуємо їх. Наприклад, в електронній системі Prozorro через відсутність електропостачання скасували аукціони. Те, що аукціони не відбувалися через відсутність електропостачання, справді було проблемою для маленьких замовників. Але в нашому випадку, коли номенклатура сягає тисячі позицій, входити в закупівельний цикл без аукціонів, м’яко кажучи, ризиковано.

Для нас принцип конкурентності під час проведення закупівель украй важливий. В умовах обмежених ресурсів, коли девальвується валюта і в країні інфляція, нам може бути складно задовольнити потребу в медичних товарах на 100 відсотків. Єдиний шлях — максимально знизити ціну. Досягти цього неможливо, коли немає достатнього рівня конкуренції.

Нинішнього року закупівлі міжнародних організацій закінчуються, і це означає, що у нас з’являється поле для розвитку та більше відповідальності. Першочергово наша мета була закуповувати ефективно. І ми купували набагато дешевше й ефективніше. Але не могли повноцінно керувати забезпеченістю, тому що наші поставки накладалися на поставки міжнародних закупівельників. Часто виходило так, що в якихось регіонах товару було на два роки вперед, а десь не було зовсім. Зараз у нас з’являється більше повноважень, більше інструментів, таких як e-Stock. І якщо, наприклад, ми побачимо, що в Полтаві є тисяча флаконів «Оксаліплатину», а в Одесі немає зовсім, ми можемо перерозподілити, і, поки їде нова поставка, половина препарату з Полтави поїде в Одесу.

— Повернімося до забезпечення пацієнтів ліками. Менше ніж на 100 відсотків — це величезний ризик корупції. Бо в такому разі будь-який лікар, навіть маючи ліки, може сказати, що їх немає.

— Це дуже складне питання, яке дуже часто демотивує нас як команду. На жаль, фіксується величезна кількість випадків, коли в лікарні ліки є, а лікарі їх пацієнтам продають. Ми знаємо, що ці ліки є, бачимо в MedData, за бухгалтерією. До нас часто безпосередньо звертаються пацієнти— мовляв, їм сказали, що безплатних ліків немає, і просять гроші. Але ми — не правоохоронний орган. Ми можемо тільки зателефонувати в лікарню й запитати, чому вони не віддають людям ліки, якщо ми бачимо в системі залишки. Проте нам не вистачить ресурсів у такому ручному режимі реагувати на кожен запит.

Тож ми дуже сподіваємося, що через такі інструменти як e-Stock люди матимуть можливість побачити наявність ліків, і це вже буде величезним кроком до більшої прозорості, бо лікарі боятимуться брехати.

Інший бік медалі — лікарні не дуже активно вводять цю інформацію в систему, не хочуть звітувати. Буває, наприклад, пацієнти скаржаться, що в деяких лікарнях немає деяких препаратів. Починаємо аналізувати, і бачимо у своїй системі, що окремі регіони щомісячно звітують про наявність у них препарату. А потім у певний день списується одразу піврічна потреба. Виявляється, раніше забували, не мали актів, а потім побачили, що на складі ліків уже немає. І в нас раптово з’являється нуль на залишку, а за день це неможливо вирішити, бо закупівельний цикл триває багато місяців.

Дуже важливо, аби лікарні усвідомили, що за помилкою в системі стоїть величезна купа процесів, і якщо їх не почати вчасно, то людина може не отримати необхідне лікування.

— Інтеграція e-Stock з ЕСОЗ саме й допомогла б це вирішити. Унеможливила б таке списання.

— Думаю, система дуже ускладнить цей процес. Проте той, хто захоче, однак знайде шлях для зловживання. Але через поодинокі помилки не варто знецінювати систему. Такі випадки будуть, проте, сподіваюся, з часом їх ставатиме менше.

— Наскільки збільшився бюджет централізованих закупівель, враховуючи те, що інфляція в доларах становить 40 відсотків, порівняно з минулим роком?

— Багато ресурсу зараз іде на оборону. Але охорона здоров’я все одно залишилася в пріоритеті. Якщо подивитися бюджет на наступний рік, то є чимало напрямів або державних програм, де зменшення видатків набагато більше, ніж у нас. По медицині загалом зменшення видатків у держбюджеті на цей рік — 10 відсотків. Це найменше скорочення.

Ми розуміємо цей виклик і вже плануємо, як реагувати на нього. Наприклад, на 3 січня ми вже отримали понад 25 відсотків медичних товарів (на 1,5 мільярда гривень), що були закуплені у 2022 році. Інша частина закупленого торік буде їхати впродовж цього року. А те, що законтрактуємо у 2023-му, частково також приїде цього року, а частково — у 2024-му. І так балансуватимемо до того моменту, поки не збільшаться видатки, щоб ми могли сформувати буфер. Це кінцева мета — сформувати запас критичних ліків хоча б на шість місяців. І це вже питання не економії грошей, а якості надання медичної допомоги в країні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Доступні ліки: у яких аптеках можна отримати медикаменти безкоштовно

— Боюся, балансувати вам може завадити закупівля ліків для хворих на спінально-м’язову атрофію. Із фактичним зменшенням бюджету за рахунок яких пацієнтів будете це робити?

— На договори керованого доступу (ДКД) є окремий бюджет, і вони укладаються на два-три роки. Що стосується економії — допомогли і продовжують допомагати наші міжнародні партнери. У паспорті бюджетної програми велика сума видатків передбачається на громадське здоров’я — препарати від туберкульозу, антиретровірусну терапію тощо. Торік і цьогоріч усі ці ліки закуповуватимуться за рахунок міжнародних партнерів. Це, в тому числі, дозволяє знаходити видатки на інноваційні молекули, зокрема на ліки проти спінально-м’язової атрофії.

— Як плануєте працювати в умовах закону, що дозволяє обмежувати закупівлю ліків у компаній, котрі мають заводи з виробництва на території Росії? Під загрозою вилучення з ринку перебувають 35 препаратів і 19 компаній.

— На щастя, поки що немає жодної компанії з нашої централізованої номенклатури, в якої б забрали реєстраційне посвідчення через наявність виробничих майданчиків на території РФ чи Білорусі.

Ми аналізуємо ринок. Є деякі компанії під ризиком. Якщо в них заберуть реєстраційне посвідчення, їхні товари коштуватимуть дорожче. Але критичної ситуації по жодному препарату через цей закон немає. Коли робоча група приймає рішення про позбавлення реєстраційного посвідчення, вона завжди аналізує і враховує, чи є цей препарат у централізованих закупівлях і чи є інші зареєстровані компанії, здатні його поставити.

— Скільки компаній нині під прицілом?

— На останній робочій групі, яка відбулася наприкінці минулого року, відзначено одну чи дві.

— United24. Як пацієнт може дізнатися, куди саме поставлено гуманітарну допомогу, придбану за кошти, зібрані через ініціативу? Одна з найпоширеніших скарг у НСЗУ — що медзаклади беруть із людей гроші, бо буцім держава їх не забезпечила. При цьому дуже часто з’являється інформація, що гуманітарку розкрадають і продають. Якими є механізми контролю?

— За кошти міжнародних партнерів або українців чи українських компаній, які задонатили на United24, ми закуповуємо важливе інноваційне обладнання. У переліку — генератори, бронеавтомобілі, апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ), рентген-системи, реанімобілі тощо.

В United24 перевага віддається швидкості поставок, не ціні. Тобто якщо в нас на аукціоні є три чи п’ять пропозицій і наступна за ціною пропозиція може бути привезена прямо зараз, а перша — через пів року, то комісія МОЗ віддасть перевагу тому, хто зможе поставити якнайшвидше.

Щодо розподілу. У системі MedData збирається потреба безпосередньо від закладів охорони здоров’я. Розподіл закуплених товарів відбувається з урахуванням наявності такого або аналогічного обладнання в лікарні, попередніх закупівель чи поставок. На основі всіх цих даних комісія приймає рішення, який заклад скільки обладнання отримає.

У 2023 році було прийнято рішення, що накази на розподіл у межах United24 робитиме МОЗ, тож вони будуть доступні на сайті міністерства.

Що стосується справедливості розподілу — то я на цій комісії лише слухач і не маю права голосу. Але жодного разу не бачив, щоб розподіл відбувався нечесно або несправедливо. Автомобілі швидкої медичної допомоги — у пріоритеті прифронтові регіони. Завжди аналізувалося, скільки зараз є «швидких», скільки з них пошкоджено, скільки потрібно. Так само дитячі апарати ШВЛ — куди і з якого регіону більше переїхало дітей.

— Оскільки ми говоримо про річні підсумки діяльності, то я не можу не запитати, ким і як були розвезені препарати на початку березня з Вишгорода? 24 фури ліків у Вишневому. Як так сталося? І які висновки ви зробили?

— На початку повномасштабного вторгнення близько трьох тижнів у нас не було доступу до складу, і ми навіть не знали, що там відбувається. Потім склад розблокували, ситуація вирівнялася.

Ми зробили висновки. Тепер у нас є ще один логістичний партнер, який перебуває зовсім в іншій точці. Це — перший висновок.

А другий — не можна все зберігати на складах приватних компаній. Тепер ми розуміємо, що в умовах війни аутсорсинг — не зовсім вдале рішення. Тому триває процес реорганізації та приєднання до Медзкупівель України ще одного державного підприємства — «Укрмедпостачу», який має власні складські приміщення в Києві. Це не задовольнить усіх наших потреб, але критичні ліки — онкологія, гемофілія, вакцини тощо — ми зберігатимемо в себе централізовано, щоб завжди мати до них доступ. І тут питання не ефективності чи прибутковості. Це — про надання якісної медичної допомоги. Скільки б не коштувало зберігати вакцину при мінус 70° без світла з генератором — це питання національної безпеки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українці не постраждають від зникнення в аптеках ліків, пов’язаних з державами-агресорами – ЗМІ

— Як ви розвозите ліки? Як при цьому враховуєте міграцію?

— Це було викликом для нас, бо постанова № 298, яка регулює нашу діяльність, трохи обмежує у гнучкості.

Зазвичай ми збираємо потребу. Тобто від регіону є заявка з назвою лікарського засобу, кількістю, формою випуску, дозуванням тощо. На підставі цієї заявки робилися паспорт бюджетної програми, наказ щодо кількості та інші нормативні акти, необхідні для початку закупівельного циклу.

Після прибуття товару на наш центральний склад ми його оприбутковуємо, і робиться розподіл, який, за законодавством, відбувається відповідно до поданих раніше заявок про потребу.

Коли ми почали робити перші накази на розподіл, пішли відмови. Товар приїхав, фуру не прийняли, розвернули назад. І тут почалося найцікавіше. Юридично ми маємо відвезти відповідно до заявки, а фактично — лікарні це вже не потрібно. Або бували випадки, що ми привезли річну потребу, а вона скінчилася за три місяці. Зараз спільно з МОЗ ми напрацьовуємо зміни до нормативно-правових актів, щоб мати більше гнучкості. Будемо стежити в e-Stock, що відбувається із забезпеченістю. Перша опція — привезти відповідно до заявки. А друга — відповідно до забезпеченості, якщо перша не спрацьовує.

Нинішнього року нам довелося робити дуже багато наказів на перерозподіл. Тому витратили більше коштів на логістику. Ми врахували цей досвід. Тепер, перш ніж випускати накази на розподіл, верифікуємо кількості з усіма отримувачами в регіонах. Хоч і забирає багато часу, але в нинішніх умовах це необхідно.

— Ситуації, які ви описуєте, коли вже не треба або, навпаки, не вистачає, —пов’язані, зокрема, і з тим, що наразі ніхто достеменно не знає, скільки в нас є людей. Це — по-перше. А по-друге — мабуть, із недостатнім обліком гуманітарної допомоги, яка надходить у лікарню. Це так?

— Більше з першим, ніж із другим. Наприклад, для обліку гуманітарної допомоги медичними товарами, яку ми отримуємо як держава від дружніх урядів і партнерів, команда МЗУ розробила величезний функціонал із 29 модулів у нашій системі MedData. Що стосується централізованих закупівель-2023, то цього року, коли ми зберемо 100-відсоткову потребу, будемо віднімати від неї очікувані поставки і, в тому числі, дивитися, чи є по цих позиціях гуманітарка.

Є також проблема з міграцією пацієнтів: ніхто не знає, скільки і куди саме їх повернеться завтра. Тобто ми можемо очікувати, що потрібна одна кількість ліків, а завтра цифра може істотно змінитися. Думаю, цей і наступний роки — не про супер-ефективне керування залишками. Тут усе-таки пріоритет — збереження життя українців, навіть якщо державі це коштуватиме дорожче.

— Доступ пацієнтів до лікування. Як покращилося забезпечення онкопацієнтів? Орфанних пацієнтів?

— Стосовно орфанних захворювань є добра новина. Крім ліків від спінальної м’язової атрофії, за ДКД було закуплено ще кілька препаратів. Це не означає, що раніше ми їх не купували. Але тепер завдяки ДКД ми змогли закупити їх значно дешевше. Ми змогли покрити потребу орфанних захворювань на 100 відсотків, і всі пацієнти гарантовано отримають необхідні їм ліки.

З онкологією питання трохи складніше. За міністра Степанова, коли були складнощі з керівництвом МОЗ, певний час потреби збиралися не в MedData, а у форматі Excel із департаментів охорони здоров’я. Щодо деяких препаратів, на жаль, було допущено критичну помилку, яка зараз створила дефіцит. Виправити цю ситуацію за день неможливо. Яскравий приклад — «Оксаліплатин». У 2021 році його кількість до закупівлі була мізерною. Зараз ця партія приїхала, і ми можемо сміливо написати в соцмережах, що замовлення виконали. Тобто все, що замовили, — купили. Але суть у тому, що ця партія закінчилася дуже швидко, і «Оксаліплатину» в країні немає. Ми доклали неймовірні зусилля, аби зменшити дефіцит. Дуже сподіваюся, що перша партія цих ліків, які ми купили у 2022 році, приїде вже в січні. Паралельно ми зверталися до всіх, аби перекрити дефіцит гуманітаркою.

Є кілька препаратів, щодо яких бачимо такі проблеми. Вони мають вирішитися за січень-лютий. Саме для убезпечення пацієнтів від схожих ситуацій нам необхідний буфер із таких критичних напрямів як онкологія. Тобто в наказі про кількість має бути додатково шість-вісім місяців забезпеченості для укладання контракту.

— Тобто тут більше про терміни, ніж про гроші…

— Якби, наприклад, у нас була можливість купити «Оксаліплатин» навіть удвічі дорожче, ми б купили. Але його просто немає. Адже ці ліки виготовляються досить довго.

Закупівлі — це про планування. Тому ми так сильно вкладаємося в інформаційно-аналітичні системи — щоб прогнозувати і планувати. Крім e-Stock, розробляється MedSupply, яка має, на підставі середньомісячного споживання, швидкості списання, відсотку відмов тощо, наперед прорахувати, якою може бути потреба.

— Це круто, але, знову-таки, без інтеграції з ЕСОЗ усі ці проєкти недосконалі.

— Є пакети від НСЗУ, і в них є величезна кількість ліків, яких ми не купуємо. Їх мають самостійно купувати лікарні. Для якісної роботи наших систем ця інформація нам не потрібна

Те, що потрібно, ми в ЕСОЗ беремо. Наприклад, коли плануємо скринінг новонароджених. Завдяки даним із ЕСОЗ ми беремо статистику народжуваності, дивимося, скільки новонароджених у якій області, і зіставляємо замовлення з реальною статистикою. Якщо бачимо відхилення більше ніж на 10 відсотків, телефонуємо й розпитуємо. В таких випадках воно справді допомагає. Але їх не так багато. Тобто інтеграція e-Stock з ЕСОЗ — не панацея. Мати це було б добре, однак це — не єдина умова, яка дозволить ефективно планувати закупівлі та поставки.

— Запровадження механізму ДКД — хороша річ. Але завжди викликає питання в корумпованій країні, якою, незважаючи на війну, Україна не перестала бути, бо громадськість не бачить ціни контракту.

— Перемога ДКД в тому, що Україна нарешті має установу, якій громадськість довіряє. Адже, крім того, що не було політичної волі й нормативного регулювання, — раніше не було довіри в пацієнтських організацій, депутатів, певних міністрів. Зараз установи, яким довіряють пацієнти, громадянське суспільство, керівництво країни, з’являються. Їм делегують повноваження. І я дуже вдячний за цю довіру. Те, що витікання інформації не було, — теж показник ефективної співпраці ринку та МЗУ. Це дозволило із деяких позицій отримати неймовірні знижки.

Щодо конфіденційності ціни. Думаю, тут треба фокусуватися на результаті, на тому, що громадяни отримають за свої податки. Нам точно потрібно стежити за тим, як люди в регіонах будуть отримувати ці ліки, що це безкоштовно і забезпеченість відповідає рівню, обіцяному державою.

Я радію, що дедалі більше повноважень у країні передаються окремим інституціям, які можуть сфокусуватися на чомусь і робити це. Бо якщо в тебе є за щось відповідальність, але немає повноважень, — це неефективно. Зараз ми виходимо на цей баланс, коли міністерство охорони здоров’я готове делегувати нам все більше і більше процесів.

Більше матеріалів Алли Котляр читайте за посиланням.