ДРАМА НА ПОМОСТІ

Олімпійський турнір з важкої атлетики був примітний дебютом жінок і дискваліфікацією учасників, які не пройшли допінг-контролю, що, на жаль, вже стало сумною традицією. Останнє, на щастя, не торкнулося українців. А їх у Сіднеї представляли вісім чоловіків і дві жінки. Що стосується слабкої (якщо тут таке буде доречним) статі, то Наталя Скакун (Чернігів — Київщина) стала сьомою у вазі 58 кг, а чемпіонка Європи Віта Руденок (понад 75 кг) із Чернігова успішно виконала всі підходи в ривку, але отримала травму і вибула зі змагань...

У чоловіків головні надії були пов’язані з найважчими категоріями. Отут тренери навіть подвоїли учасників. Першими на поміст вийшли одесит Ігор Разорьонов і Денис Готфрід (Хмельницький — Луганськ). На Олімпіаді в Атланті 21-літній Денис став бронзовим призером, а досвідченіший Ігор фінішував слідом за ним. Разорьонов — дворазовий чемпіон світу. У минулому сезоні це звання виграв Готфрід. Адже стара слава, як відомо, нову любить.

Цього разу Готфрід у ривку успішно використав лише один підхід, взявши вагу 190 кг. Разорьонов у другій спробі справився з 192,5, але не більше. Українці лідирували. Та й обидва були легшими за основних суперників — двох росіян, що теж важливо.

Проте штовхання все перевернуло із ніг на голову. Росіяни виступили невдало. Вперед вирвалися молодий іранець Хусейн Таваколі, болгарин Алан Цагаєв і маловідомий Саїд Асад із Катара. Всі вони, ефективно використавши по два підходи, набрали в сумі відповідно по 425, 422,5 і 420 кг. Чим же відповіли українці?

Мужньо боровся з 230 кг Готфрід. Двічі випускав з рук снаряд. Нарешті, здійняв над головою, але не зафіксував. Воістину драма, яка призвела до нульової оцінки. І лише 227,5 кг приборкав Разорьонов. Потім двічі зазнавав невдачі. Сума така сама, як і в Асада, але одесит виявився трохи тяжчим...

Розбір польотів відбудеться пізніше. Але доречно нагадати, що три місяці тому на чемпіонаті країни Готфрід переміг із сумою 440 кг, а в Разорьонова було 430 кг! Всім трьом олімпійським призерам такі результати й не снилися. Так чому ж до Сіднея українці підійшли не в найкращій формі?