Доктор Фаустус XX століття Лев Термен, який випередив час — «не більше, не менше»

Свідок століття... Це визначення якнайкраще підходить до Льва Сергійовича Термена (1896—1993) — однієї з найбільш загадкових постатей віку минулого. І таким видатний винахідник залишиться: секретні служби, схоже, остаточно дали задній хід у справі розкриття своїх таємниць. У рік його народження в Москві коронували Миколу II, а перед самісінькою смертю Термен був свідком придушення жовтневого антиєльцинського путчу в пострадянській, якщо так можна сказати, демократичній Росії. Можливо, щось містичне було закладено в самому прізвищі Термен. Лев Сергійович любив повторювати: «Я тому такий живучий, що прізвище читається навпаки — «немрет».

З ім’ям Термена нерозривно пов’язані такі фундаментальні відкриття, як охоронні сигналізації електроємнісного типу, перший електронний музичний інструмент — етерофон (згодом названий терменвокс — голос Термена), дослідний зразок телеустановки («пристрій електричного далекобачення»), а простіше телевізор, підслуховувальні пристрої — «жучки», розробка радіокерованого безпілотного літака...

Вчений серйозно досліджував мікроструктуру часу. На пошуки досягнення справжнього безсмертя Термен витратив багато років життя. Однак особливих наукових успіхів на цьому терені не домігся, хоча система очищення й омолодження крові, перевірена ним на собі, заслуговує на увагу. За півроку до смерті Термен літав на музичний фестиваль у Нідерланди. Прямо таки доктор Фаустус!

Коло близьких знайомих Термена (часто і друзів) вражає. Серед них — фізик Абрам Йоффе, сам Альберт Ейнштейн, великий комік Чарлі Чаплін, Дюпони та Рокфеллери, композитори Дмитро Шостакович, Олександр Глазунов, Альфред Шнітке, Едісон Денисов, Джордж Гершвін, диригент Леопольд Стоковський, Сергій Корольов, Олександр Туполєв... У цьому ряду і Володимир Ленін.

Із вождем світового пролетаріату пов’язаний дещо анекдотичний випадок. Так, навесні 1991 року Лев Сергійович, людина дуже незалежної вдачі, взяв і вступив у лави КПРС, яка тріщала по всіх швах. На резонне запитання, навіщо це йому потрібно,
94-річний дідуган, який недавно закінчив на «відмінно» курс у школі марксизму-ленінізму, відповів: «Мені ще Ленін радив...» У 1924 році Термен пропонував навіть «оживити» вождя... Нестандартність його мислення виявлялася в тому, що вчений-винахідник органічно цурався якихось розрахунків, довіряючись лише своїй геніальній інтуїції. Помилявся ж він украй рідко.

Народився Лев Термен у Санкт-Петербурзі в дворянській сім’ї з французькими коренями. Герб Терменів (французькою «Theremin») — дві оливкові гілки. Девіз роду — «не більше, не менше» — вказував на незалежний характер і скромність, навіть, може, на відсутність авантюрної жилки. Лев Сергійович перші два постулати виправдав із лишком. З третім якось не склалося із самісінького дитинства. І допомогли цьому батьки, котрі бажали дати синові блискучу освіту. Мати — Євгенія Антонівна і батько — відомий юрист Сергій Емільєвич на освіту Льва грошей не шкодували. У квартирі обладнали фізичну лабораторію й обсерваторію. Хлопчик блискуче грав на віолончелі. Лев вступив одночасно в консерваторію і на фізико-математичний факультет університету. Родичі петербурзьких Терменів мешкали в Києві. Ще в 90-х роках XIX століття їм належав чавунно-ливарний завод на розі вулиць Ковальської (нині Горького) і Ділової (Димитрова). Батько Льва, попри відомість, великих капіталів так і не нажив.

Коли розпочалася Перша світова війна (1914—1918), юнака призвали до армії і направили у військово-інженерне училище. До Лютневої революції 1917 року він екстерном завершив навчання в офіцерській електротехнічній школі. Талант молодого дослідника й експериментатора дуже знадобився більшовикам. Утім, майже рік Лев провів у катівнях ЧК; його було звинувачено в участі в білогвардійській змові. 1920 року Термена звільнили, і незабаром він став працювати в Рентгенологічному інституті Йоффе. Там він розробив першу у світі охоронну систему: реагуючи на наближення людини, звуковий генератор видавав сигнал, схожий на свист.

Вже 1921 року Термен демонструє етерофон — перший електронний музичний інструмент, який містив підсилювачі, гучномовець і два генератори електричних коливань. Лише за помахом рук молодого вченого біля антен ємність конденсаторів змінювалася. Однією з них Лев управляв гучністю, а іншою — змінював висоту звука. «Електрична музика» вразила всіх учасників знаменитого Всеросійського електротехнічного з’їзду, на якому було прийнято план ГОЕЛРО. Ленін сам дограв на терменвоксі «Жайворонка» Михайла Глінки...

З подачі лідерів ВКП(б) Термена відправили в концертне турне по РРФСР. Тоді ж поставили на озброєння електричну сигналізацію в банках, Держхрані (казанський дослідник Булат Галєєв наводить майже невідомий лист Леніна Льву Троцькому, де рекомендується це нововведення: «один інженер, Термен, показував у Кремлі свої досліди...»). А 1926 року він представив армійському керівництву... телевізор розміром 1,5 х 1,5 м, названий «Пристроєм електричного далекобачення». Перший телевізор було встановлено у приймальні Климента Ворошилова, а камера — перед входом до Наркомату оборони. Втім, Термен знову випередив час. Розробка залишилася припадати пилом у схованках спецслужб.

1927 року начальник 4-го армійського управління РККА (зовнішня розвідка) Ян Берзін відправляє Термена в закордонне турне. Тріумфальні виступи на терменвоксі в Німеччині, Великобританії, Франції (у «Гранд-Опера» були немислимі раніше аншлаги) — лише прикриття. Дійсна мета — агентурна робота.

Про цю сторінку свого життя Лев Сергійович розповідав мало. Продовжуючи залишатися громадянином СРСР, Термен заводить знайомства з представниками еліти (як політичної, економічної, так і богемної), із головою поринає в бізнес. І ось тут його очікувала перша невдача — підприємець із російського француза був ніякий. Більш-менш стабільний заробіток приносили двері з автоматичним відчинянням. Він торгував і терменвоксами (для їхнього обслуговування необхідні неабиякі здібності — як музичні, так і технічні), але поставлене на потік виробництво приносило лише збитки. Торгівля терпситонами (або ритміконами), котрі відтворювали звучання різних частот при взаємодії коліс із світловими променями (синтез танцю й музики), призвела до фінансового краху.

Особисте життя невтомного винахідника також було дуже бурхливим. Перша дружина — Катерина Константинова багато років не наважувалася приїхати до США, а коли це відбулося, вона стала свідком кількох швидкоплинних і бурхливих романів Термена — спочатку з екс-рижанкою, віолончелісткою Кларою Розенберг (Рокмор), а потім із Люсі Розен. «Американською» дружиною Термена стала танцівниця з American Negro Ballet, чорношкіра Лавінія Вильямс, яка допомагала йому рекламувати терпсітони.

Тепер для Льва Сергійовича були зачинені елітарні салони: расова сегрегація зробила свою справу. І ось тут керівництво НКВС, на всі сто використовуючи настільки широке коло знайомств співвітчизника, приймає рішення про «евакуацію» цінного агента. Термен не обговорював це рішення і сам неодноразово казав про добровільність свого несподіваного кроку. Вільямс же власними очима бачила, що чоловіка буквально виволокли з квартири, щоб відправити на корабель «Старий більшовик»... Сталося це у вересні 1938 року.

У Москві ситуація кардинально змінилася. Старе керівництво НКВС майже в повному складі було знищене, у тому числі й Берзін. Берія поки не цікавився Терменом. Дружина, попри обіцянки чекістів, так і залишилася за океаном. Довге й затяте оббивання порогів кабінетів (Лев Сергійович був несусвітнім педантом), завершилося арештом. 10 березня 1939 року його було звинувачено в підготовці убивства Кірова... 1934 року, коли перебував у США. На суді Термен не визнав себе винним, попри те, що «заходи впливу», застосовувані до в’язня, зламали не одного легендарного командира Громадянської війни. Вирок — вісім років таборів, золоті копальні на Колимі. Але через рік — «щасливий квиток» — високе начальство вирішило-таки використовувати його таланти в численних конструкторських бюро за колючим дротом, званих «шарашками» — в Омську, Підмосков’ї, Ленінграді.

Новий успіх (але у певних, дуже вузьких колах) прийшов 1945 року, коли Термен був ще зеком. Після проведення Ялтинської конференції глав держав Антигітлерівської коаліції піонери вручили в «Артеку» послу США Авереллу Гарріману подарунок. Це було панно із зображенням американського герба з цінних порід дерева. Туди вмонтували невеличкий циліндр із мембраною всередині і металевим стрижнем зовні, без якихось проводів і батарей. При направленні високочастотного променя мембрана коливалася в такт мові і через стрижень-антену відбивалася; на боці прийому сигнал демодулювався. Це ноу-хау назвали «Буран».

Американці майже вісім років не могли виявити канал витікання інформації з посольства — а орел же висів прямо над головою послів США. Ще кілька років американці намагалися зрозуміти технологію виготовлення «жучка» і були змушені звернутися по допомогу до більш «мізкуватих» англійців із МІ-5 (контршпіонаж). Сталінська премія за 1947 рік (закритий список) не забарилася, причому Коба особисто виправив другий ступінь на перший.

Попереду вченого чекав вихід на свободу, а фактично у велику зону. Незабаром він одружився — Марія Гущина була молодшою на 25 років і, звісно ж, працювала в КДБ.

Термен продовжував працювати у всіляких закритих установах — «поштових скриньках», виступав на десятках семінарів, конференціях, продовжував разом із доньками-двійнятками, Оленою та Наталею, концертну діяльність на терменвоксі. Органи не залишали Термена в спокої. Він же працював практично цілодобово, то в Інституті звукозапису, то в лабораторії Московської консерваторії, то на кафедрі акустики фізфакультету МДУ на посаді... механіка 6-го розряду. На останню роботу Льва Сергійовича прийняв особисто академік Рем Хохлов.

Батько електронної та світломузики, геніальний учений-винахідник, який працював винятково на інтуїції, мабуть, так і залишився загадкою навіть для найближчих йому людей.