«Держи меня, соломинка, держи!»

У кожного з нас трапляються моменти, коли здається, що життя валиться і ти — потопаючий серед бурхливого океану. Під час таких криз нам властиво чіплятися за оточення, шукати порятунку в кожному, хто може його запропонувати, хто допоможе нам зробити крок із темної смуги життя у світлу...

Інколи кризи, взагалі-то, й немає, а є новий етап життя, у якому важко орієнтуватися самому. І тут ми воліємо спертися на плече іншого. Та одного дня буря вщухає, з’являється довгоочікуваний корабель, інколи навіть із червоними вітрилами, життя входить у нову колію, а водночас може виявитися непотрібним той, хто не дав тобі потонути. І ніхто з нас не застрахований від того, що сам не стане чиєюсь «соломинкою»...

«Солом’яна» дружба

Часто з нашими «соломинками» нас пов’язують дуже тісні й теплі приятельські стосунки, які мають усі шанси перерости в дружбу, але насправді трапляється це далеко незавжди. Ось історія з життя. Оксана потрапила до лікарні невдовзі після того, як переїхала жити в інше місто. У цьому місті в неї не було нікого — ні родичів, ні друзів. І в цій критичній ситуації їй дуже допомогли сусідки по палаті, в якій вона лежала. Попри сумні обставини, за яких жінки познайомилися, мешканки палати щосили намагалися не зневірюватись і як могли підтримували одна одну. Особливою турботою оточили Оксану після того, як жінки помітили, що її ніхто не відвідує. Вони замовляли своїм родичам потрібні їй ліки, ділилися «передачками», заспокоювали й опікали... А одна дівчина, однолітка Оксани, навіть відвідувала її двічі-тричі після того, як сама виписалася. З усіма новими подругами Оксана обмінялася телефонами. Але... продовжувала спілкуватися тільки з однією. Дівчата підтримували стосунки ще приблизно протягом півроку, але поступово дзвінків ставало дедалі менше. Нова подруга була Оксані дуже симпатична, але все-таки нагадувала їй про тяжкі дні, проведені в лікарні, — адже неможливо забути, за яких обставин вони познайомилися! Напевно, інша дівчина відчувала б те саме... І невдовзі їхня дружба зійшла нанівець, про що Оксана досі говорить із сумом...

Кирило й Олег — колеги, менеджери однієї торговельної фірми, — також подружилися в нелегкий для обох період — обидва переживали зради палко коханих дружин. На цьому ґрунті і зблизилися. Після роботи молодики йшли у найближчу кав’ярню, аби «під пиво» поговорити про життя, про жіночу віроломність і виробити план подальших дій. Їм вдалося переконати один одного (і самих себе) в тому, що єдино правильне рішення — негайне розлучення. Олег справді невдовзі розлучився, з головою поринув у роботу, швидко подався вгору кар’єрними сходинками й невдовзі вже був директором філії. А Кирило знайшов у собі сили вибачити дружині й помиритися. На цьому етапі дружба між Кирилом та Олегом «забуксувала». Кирило почувався трохи винним перед товаришем — адже він сам переконував того в необхідності негайно порвати стосунки зі зрадливою дружиною. А Олег, по-перше, почав зневажати Кирила за його «м’якотілість», а по-друге, з висоти своєї нової посади – жалкувати, що колись був відвертим із підлеглим, адже той бачив свого сьогоднішнього боса у хвилини слабкості й розпачу. Згодом Олег влаштував переведення колишнього товариша по нещастю до іншої філії — і обидва зітхнули з полегшенням. Колись вони підтримали один одного у тяжку хвилину, але їхня «ситуативна» дружба закінчилася, коли зник її головний мотив.

Завжди сумно втрачати друзів, але в цих історіях порвати стосунки було найкращим виходом для всіх сторін — адже соломинка, яка свого часу допомогла залишитися на плаву, перетворилася на камінь на шиї, коли життєва буря вщухла. Герої історій стали одне для одного нагадуванням про те, що хотілося б згадувати якомога рідше, своєрідним негативним якорем. А спільних інтересів, на які вони могли б змістити акцент їхньої дружби, на жаль, майже не виявилося.

«Перехідне» кохання

У моменти кризи ми часто шукаємо втіхи не лише в дружбі, а й у любовних стосунках. Юрій давно хотів розлучитися з дружиною. Шлюб, укладений у молодості, виявився помилкою. Багато разів Юрій готувався до фінальної розмови, але щоразу бракувало рішучості. Так тривало доти, доки на його обрії не з’явилася Наталя. Яскрава, життєрадісна, темпераментна молода жінка закрутила Юрія у вирі скаженої пристрасті. Уже через місяць він розірвав стосунки з дружиною. Але й стосунки з Наталею тривали недовго. Певний час Юрій жив сам, а потім одружився з жінкою, котра нічим не нагадувала ані колишню дружину, ані колишню коханку. Що ж сталося? Нерішучий від природи чоловік шукав привід для розлучення. І знайшов. Коханка самим фактом своєї появи дала йому карт-бланш на припинення попередніх стосунків і взяла на себе частину вини за розлучення. Вона якнайкраще підійшла на роль розлучниці, однак супутницю життя чоловік бачив зовсім інакшою...

У психології такий тип взаємин називають «перехідним варіантом». Його головна особливість у тому, що один із партнерів обов’язково перебуває в душевній, соціальній чи міжособистісній кризі. Ці стосунки швидко спалахують і швидко гаснуть. Вони часто будуються за принципом компенсації, коли певні риси партнера втішають і гріють поранене самолюбство іншого. Хоч би хто був ініціатором стосунків, більше в них отримує той, хто виявився слабшим і нещасливішим. Це своєрідний вампіризм, коли за рахунок одного виживає інший. Коли криза скінчується, закінчуються і взаємини. Спогади про них часто негативні, бо несвідомо пов’язуються з тяжким періодом у житті.

Взагалі на місці покинутих соломинок частіше опиняються жінки, ніж чоловіки. Так повелося, що жінка намагається неодмінно закохатися у свою соломинку-рятівника — надто вже цей образ нагадує казкового принца на білому коні (варіант — Іванка на сірому вовку), який з’являється невідомо звідки й рятує принцесу, ув’язнену у високій вежі (або в полоні в Кощія Безсмертного). Нові й нові покоління жінок слухняно ідуть за казковим сценарієм, закохуючись у чоловіків, які опинилися поруч у тяжку хвилину, які підставили сильне плече. Чоловіки ж, навпаки, схильні уникати тих, хто нагадує їм про неприємні дні слабкості й поразки.

До чого має бути готова жінка? Якщо ви впіймали свого «птаха щастя» в переломний момент його життя, знайте: ваш коханий не цілком адекватний. Від любителя пофліртувати він вигідно відрізнятиметься уявною серйозністю своїх намірів. Він може щиро вірити в свої почуття і навіть будувати плани на майбутнє. Та в один момент усе може зруйнуватися. У цьому й полягає небезпека перехідного кохання. Стати «перехідним варіантом» гранично просто. Людина у стані кризи стає слабкою і майже безпорадною. Трохи наполегливості з вашого боку — і вона біля ваших ніг. Але кризам властиво закінчуватися, і ось коханий зацікавлено дивиться на навколишній світ. Чи буде в цьому світі місце для вас?

Якщо в перший же день знайомства чоловік заявляє вам, що в нього душевна криза, неприємності на роботі, він щойно пережив розлучення тощо й дивиться на вас із надією; якщо ховає вас від своїх друзів, не знайомить із батьками, колегами по роботі; якщо він називає вас «моя рятівниця», «муза», «ангел-охоронець», усіляко підкреслюючи доленосне значення в його житті; якщо він часто звертається до вас по пораду, просить познайомити з друзями та корисними знайомими, бере у вас усе, що можна взяти, але не поспішає нічого давати натомість; якщо ви часто виступаєте в ролі його психотерапевта й завжди, коли ви разом, ваші розмови зводяться до його проблем, — усе свідчить про те, що ви стали для когось любовним «перехідним варіантом». Як розлучитися? Швидше за все, у вас не буде вибору. Він просто поставить вас перед фактом, або ви самі зрозумієте, що все скінчено. Ви не винні! Це особливість «перехідного варіанта» — стосунки рвуться не тому, що не влаштовує партнер, а тому, що закінчився період життя, коли цей партнер був потрібний. Змиріться і вибачте. Інколи детальний «розбір польотів» значно полегшує біль розлуки. Ви зрозумієте, що весь цей час були для нього нянькою чи психоаналітиком, і подякуєте долі за те, що це не триватиме все життя. Якщо потім він з’явиться на вашому обрії знову з проханням вибачити — дайте йому шанс. Почніть будувати стосунки з нуля й не нагадуйте йому про минуле. Якщо після кризи він повернувся до вас, отож його почуття були справжніми, а те, що він пішов, було символічним переходом у нову якість. Якщо тільки його повернення не спричинене... початком нової кризи.

Жінки також потрапляють у кризові ситуації. Розлучення, розлуки, зміна чи втрата роботи, завершення навчання, переїзд до іншого міста, день народження з круглою датою, реабілітація після хвороби, народження дитини — ось далеко не повний перелік періодів, коли криза заскочить жінку напевно. Якщо в цей час ви, дорогі жінки, звернули увагу на людину, з котрою навряд чи стали б спілкуватися раніше, виливаєте їй душу, ніби перед випадковим попутником у поїзді, мало переймаючись тим, якими постаєте в її очах, — швидше за все, у вас перехідний варіант. А коли одного ранку ви прокинетеся і зрозумієте, що разом із кризою зникла й потреба в цій людині, перед вами постане нова проблема — як припинити стосунки достойно. Не варто слати повідомлення — «з сьогоднішнього дня ти мені більше не потрібен». Посилати квіти зі словами «вибач і прощавай назавжди» — також не варіант. Не підійде й метод Костика з «Покровських воріт», який розповідає дамам, що вирушає в експедицію на озеро Пісікака (якби так легко, як у кіно, можна було сказати «викреслюю»!). Ваші шляхи можуть ще неодноразово перетнутися, і буде ніяково, коли вас звинуватять у брехні. Краще просто попросити людину на певний час залишити вас саму. Поясніть, що річ не в ній, а у вас, і пообіцяйте з’явитися відразу, щойно це мине. Навіть коли ви не плануєте більше зустрічатися, не забувайте вітати цю людину зі святами і згодом поверніть їй речі, які залишилися у вас (книжки, диски). Якщо період кризи викликає у вас негативні спогади, вам буде неприємно згадувати і про людей, котрі в той момент вас оточували. Але людина не винна в тому, що опинилася поруч не в той час, тому постарайтеся її не скривдити. Якщо згодом ви зрозумієте, що вам її бракує і хочеться відновити стосунки, — подумайте, наскільки сильне ваше бажання. Вдруге розірвати стосунки буде ще важче. З іншого боку, людина, з допомогою котрої ви змогли пережити тяжкі часи, швидше за все, надійна, терпляча й уважна. Можливо, варто спробувати вже «при здоровому глузді й твердій пам’яті» побудувати нові стосунки?