Та нараз понад степами Спалахнуло дивне світло. Борис Мозолевський. «Ірій. Поема у витворах скіф...
Та нараз понад степами
Спалахнуло дивне світло.
Борис Мозолевський. «Ірій. Поема у витворах скіфського золотарства»
По завершенні розкопок могил цариці та царевича експедиція приступила до дослідження головного об’єкта — склепу царя — «господаря Товстої Могили». Він, на жаль, виявився пограбованим. На підлозі в повному безладді валялися золоті нашивні бляшки і гудзики від парадного одягу покійного, шматочки панциря та інші «дрібниці». Все найцінніше (дороге начиння, прикраси, зброю та інше) скіфські грабіжники винесли. Вони дуже добре знали, що і де має знаходитися! Але ця «ерудиція» виявилася рятівною для археологів, тому що розбійники не здогадалися понишпорити у коридорі — дромосі, що з’єднував склеп з шахтою царської катакомби. Там, по ідеї, нічого «особливого» не очікувалося, крім амфор для вина, можливо, колісниці або вбитих слуг... А Борисові Мозолевському саме тут укотре усміхнулася доля.
«Після обіду шахтарі зміцнили дромос і збиралися додому. Ми, археологи, вирішили ще трохи попрацювати. Я розчистив один з сагайдаків зі стрілами під стінкою дромоса і, згрібаючи густий глиняний наплив, що покривав підлогу, відчув, як болюче подряпав палець. Серце солодко стрепенулося. Обережно прибравши наплив, побачив, як блиснуло золото, і якимось невідомим чуттям зрозумів, що це саме те: річ була великою і явно лежала на своєму початковому місці, не потривожена грабіжниками. На хвилину я заціпенів, потім тихо, щоб не піднімати у могилі шуму, покликав Черненка. З двох боків ми швидко розгребли глину, і Євген першим промовив слово, що незабаром стане настільки популярним у пресі: «Пектораль!». Свій палець Мозолевський поранив гострим рогом скульптурки кози — одного з маленьких шедеврів безіменного грецького майстра.
Пектораль виявилася в ямці-схованці, де учасники похоронного обряду сховали дорогоцінний парадний меч, піхви і руків’я якого були обковані багато прикрашеними золотими пластинами, а також нагайку із золотими деталями.
«Перед нами була річ дійсно небачена!» — Так Борис Мозолевський висловив захват усіх археологів, які викликала пектораль. Вона важить 1150 грамів. Діаметр — 30,6 см. Золото яскраво-сонячного кольору 958 проби. Чотири вишукано виконані порожнисті трубки складають каркас прикраси, скріпленої на кінцях затискачами з філігранним плетивом і голівками левів. У пащах хижаків затиснуті кільця для шнурка, що утримував прикрасу на шиї власника. Три декоративні яруси, на думку спеціалістів, символізують складний духовний світ скіфської цивілізації. Вони означають три пояси світобудови: надра землі, астрально-космічну сферу і світ людей та тварин. Внизу — нещадна боротьба казкових тварин грифонів і коней; лев і леопард атакують кабана й оленя; собаки переслідують зайців, поруч з якими... мирно сидять коники — самець і самочка. Середній ярус — рослини, що символізують небесне древо життя, прикрашене великими квітками з емаллю, на гілках якого сидять птахи. Верхній — дивовижні за реалізмом і досконалістю сцени мирного життя скіфів. У центрі два напівоголені бородані шиють одяг з баранячої шкіри — «золотого руна». З боків — домашні тварини: кобили, корови, вівці, кози з козенятами. Юний скіф доїть вівцю, збираючи молоко в посудину. Ще один тримає амфору. Цікаво, що саме ця амфора є своєрідним документом, який доводить, що геніальний грецький ювелір, автор пекторалі, був мешканцем Північного Причорномор’я, можливо, Боспорського царства або Ольвії. Справді крихітну амфорку цей умілець зобразив строго і точно, відповідно до форм посудин, які вироблялися в першій половині і середині IV ст. до Різдва Христового винятково на території Криму. Використовувалися такі амфори теж тільки в Причорномор’ї. Наповнені вином, вони розходилися Скіфією далеко на північ.
Таким чином, Товста Могила виявилася сімейною усипальницею царської родини, де спочатку було поховано «господаря пекторалі», а згодом його дружину та дитину, в супроводі численних коней, слуг, охоронців. Це — найбагатший з розкопаних археологами скіфських курганів, що дав знахідки золотих виробів загальною вагою в 4,5 кг. Його було насипано близько 350 року до Різдва Христового.
Водночас за своїми розмірами це не найбільший курган Скіфії. Наприклад, уже згадуваний Чортомлик був заввишки 20 м при діаметрі 350 м. Це означає, що цар Товстої Могили був аж ніяк не першим серед своїх сучасників. У археології так буває. Адже дивом уціліла від пограбування гробниця фараона Тутанхамона в єгипетській Долині Царів — останнє пристанище далеко не найвидатнішого правителя країни на Нілі...
Особливе значення відкриття Бориса Мозолевського — колишнього пілота військово-морської авіації, заводського кочегара, колишнього редактора академічного видавництва, випускника істфака Київського університету — у тому, що усипальниця була знайдена в цілості й схоронності.
Знахідка пекторалі принесла йому світову славу, популярність, нагороди. Проте учений не спочив на лаврах, випускаючи книги і статті по археології, збірки віршів...
Схованку в Товстій Могилі відкрили 21 червня 1971 року о 14 годині 30 хвилин. 6 лютого того ж року, напередодні початку розкопок, Мозолевському виповнилося 35 років. До свого 65-річчя він не дожив...
Він був доброзичливою, захопленою, веселою і товариською людиною. Вже після свого видатного відкриття написав жартівливе «зобов’язання» знайти в такому кургані що-небудь «велике і блискуче». Між іншим, багато хто бачив явну подібність зовнішності Бориса Мозолевського й одного зі скіфських «героїв» пекторалі — можливо, портретної скульптурки царя Товстої Могили. Учений не раз жартував з цього приводу...
Підтримати
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google