{Фото Миколи БОЧКА } |
Гандболістки київського «Спартака» завершили виступи в Лізі чемпіонів. У заключному матчі групового турніру вони вдома перемогли угорський «Грабопласт» із Дьєра — 39:28 і посіли третє місце. До чвертьфіналу вийшли дві кращі команди. Попри загальну невдачу, українки зуміли, вигравши у мадярок із перевагою більш як у 5 м’ячів, обігнати їх і отримати право в наступному розіграші Ліги чемпіонів стартувати відразу з другого раунду. Звісно, якщо переможуть у національній першості, де лідирують.
Стиль гри «Спартака», за словами головного тренера команди Андрія Портного, — швидкі дії. Це передбачає навальний перехід від оборони до нападу. Плюс чітка і злагоджена позиційна гра, особливо в центрі захисту. Ну і, безумовно, впевнені дії воротарів. Але це, звісно, не все. Необхідний високий відсоток реалізації атак, виходів сам на сам і пенальті. І водночас — зведення до мінімуму технічного браку. Варто хоча б в одному з названих компонентів поступитися тому ж «Грабопласту», іспанській «Мілар-л’Еліані» й особливо словенському «Кріму», як суперники вміло користуються цим, що й довели.
У згаданій компанії вирізняється, безумовно, «Крім». Це, як зазначив Андрій Портной, по суті один із варіантів збірної Європи. Двоє зі складу ввійшли до символічної збірної світу. У київському матчі «Крім» перевершив господарок саме швидкістю, вибивши з їхніх рук головний козир. Та й, до всього, спартаківки не реалізували 5 пенальті. І в повторній зустрічі її результат багато в чому визначила швидкість словенок. У цих поєдинках в українок не було, мабуть, шансу взяти хоча б очко.
А ось і з іспанками, і з угорками киянки обмінялися перемогами і навіть перевершили суперниць кращою різницею забитих і пропущених м’ячів. Але що ж перешкоджало домогтися більшого?
У Валенсії спартаківки мали можливість виступити успішніше. Однак у центрі захисту так і не вдалося побудувати міцного заслону. І саме з цієї позиції раз у раз забивала лінійна іспанок Крістіна Гомес. До того ж, ряду непростимих помилок припустилася розігруюча киянок Ганна Сюкало.
Та й у Дьєрі можна було, напевно, уникнути осічки. Адже через три тижні спартаківки переконливо реваншували, хай і в не дуже важливому для них поєдинку.
Перед командою, стверджує Андрій Портной, стояло завдання вийти у чвертьфінал. Чому ж не вдалося його виконати? Про це частково вже йшлося. Крім того, позначився, на думку головного тренера, недостатній рівень функціональної, фізичної підготовки. Ускладнила його і психологічна втома. Адже напередодні групового турніру п’ять спартаківок у складі національної збірної провели напружений фінальний етап європейського чемпіонату. Вони ж — ключові гравці клубу.
«Спартак» — команда молода. Кожній із п’ятьох, які виступали в збірній, — по 23—24 роки. Та й решта в клубі, окрім Вікторії Хачатрян і Майї Карбунар, практично їхні однолітки. Тож іноді не витримували величезного психологічного навантаження матчів Ліги чемпіонів. Але ця вада цілком може обернутися на перевагу, якщо вдасться здобути корисні уроки з поразок, збагатившись таким необхідним досвідом.
Біда в іншому. У чемпіонаті України спартаківки лідирують: 16 матчів — 16 перемог. Йдучи другим, запорізький «Мотор» зазнав лише двох поразок. Неважко здогадатися, від кого. А ось зустрічі з іншими для киянок і запоріжанок уже не перший сезон перетворюються на легку прогулянку. Хіба що броварському «Транспортнику» іноді вдається трохи полоскотати нерви двом лідерам. Ще чотири рази зіграють між собою в першості «Спартак» і «Мотор», визначивши володаря «золота». Однак наперед ясно, що й цього разу головний національний турнір не прислужиться, на жаль, майбутньому чемпіону в плані підвищення класу. І тут особливо прикро, що кращі українські команди вкрай рідко виступають у міжнародних змаганнях. Головний тренер киянок відверто поскаржився на це.
Дві інші українські жіночі команди в 1/8 фіналу єврокубків перемогли і в гостях. «Мотор» у Кубку кубків обіграв бухарестський «Рапід» — 25:22, а ужгородські «Карпати» у «Челендж кап» перемогли болгарський «Рекординг» із Хасково — 30:25.