ЧАС ОБПАЛЮВАТИ ГОРЩИКИ

У французькому місті Плуа пройшов чемпіонат світу з велошосе. У індивідуальній гонці на час (із роздільного старту) золоту медаль виграв рівненчанин Сергій Гончар.

Мимоволі виникли асоціації з Олімпіадою, яка недавно завершилася в Сіднеї. Тоді в цьому ж виді переміг росіянин В’ячеслав Єкимов, а Гончар, по праву вважаючись одним із фаворитів, виявився лише дев’ятим. Задля справедливості зауважу, — незадовго до початку Ігор Сергій отримав травму — перелом пальців руки, гіпс... Це, можливо, і позначилося на виступі в Сіднеї.

Минуло 11 днів, і рівненчанин не мав собі рівних на французьких трасах. На дистанцію довжиною 47,6 км Сергій пішов передостаннім. Це дозволяло орієнтуватися на час суперників. Втім, слідом за українцем стартував грізний іспанець Абрахам Олано, екс-чемпіон світу. У Сіднеї він був четвертим. Пройшовши четверту частину дистанції, Гончар мав кращий результат. Але потім уперед вирвався німець Мікаель Ріх, а в спину українцю дихав угорець Ласло Бодрогі. Ще за п’ять кілометрів до фінішу ситуація залишалася незмінною. І тут Сергій різко додав, причому на затяжному підйомі. Німець й угорець стали відповідно срібним і бронзовим призерами.

Перегони в Плуа пройшли без участі Єкимова і таких асів, як німець Ян Ульріх і американець Ланс Армстронг. Але це анітрохи не применшує значення блискучого успіху Гончара. Адже йому протистояли Олано, ще один екс-чемпіон світу англієць Кріс Бордмен, казах Андрій Тетерюк, який був шостим у Сіднеї, сильні гонщики з Італії, Німеччини, Швейцарії, Бельгії, Франції.

Як же довго йшов він до вершини! Це хоч і банальні, але найточніші слова. Недавно Сергію виповнилося 30 років, і половину прожитого, відтоді, як прийшов у секцію до рівненського тренера В’ячеслава Федорчука, він займається шосейними велогонками. З 96-го в профі і зараз виступає за італійську команду «Ліквігас». Нинішній чемпіонат світу був для Гончара вже сьомим. І тут є що згадати.

У програмі світових чемпіонатів з велошосе видів мало: групова гонка й індивідуальна на час. Остання шість років тому змінила не настільки захоплюючі і видовищні командні перегони на 100 км. І саме «розділка» — коронний вид Сергія. Яскраво блиснув він на світовому чемпіонаті 95-го: став другим, тільки три секунди поступившись знаменитому французу Лорану Жалаберу. Останній, до речі, посів п’яте місце в Сіднеї, а в Плуа перед самим стартом відмовився від виступу. Через рік рівненчанин, здобувши «бронзу», підтвердив, що успіх був не випадковий. Недарма кажуть, що стабільність — одна із головних ознак майстерності. І українець переконливо довів це протягом ряду сезонів. Групу сильніших на великих змаганнях називають «еліта». І Сергій справедливо належить до неї, перебуваючи серед найяскравіших «зірок».

...У Держкоммолспорттуризму я зустрів В’ячеслава Федорчука. Перший тренер, звісно, був задоволений успіхом вихованця, особливо враховуючи, як дуже важко складався сезон у Сергія. Поховав матір, хворів, одержав прикру травму напередодні Олімпіади... Проте зумів перебороти вервечку негараздів і порадував усіх, хто вірив у нього.

Найближчими днями Сергій збирається виступити в багатоденній гонці по Швейцарії, у якій не раз брав участь. Доречним буде згадати про його результати в подібних турах. Був п’ятим у знаменитій «Джиро д’Італія», а це значне досягнення. Ну і не раз відзначався на найпрестижніших багатоденних змаганнях своєї улюбленої «розділки».

А потім Сергій поспішить у рідне Рівне. Тут чекають його дружина Марія, дочки Юля та Марічка. Чекають тренери Федорчук, Анатолій Чаюк, Ігор Гайда.

У тій же «розділці» на чемпіонаті світу в Плуа восьмим став 25-річний Сергій Матвєєв з Київщини. А крім еліти, суперничали і молодші. У групових перегонах на 170 км для учасників не старших 23 років Ярослав Попович із Дрогобича на фініші виграв «срібло», на лічені миті випередивши італійця. Так що і зміна підростає гідна. Тим більше, що Ярославу лише 20 років. Але хто сказав, що ветеранам пора на спочинок? Під час Афінської Олімпіади тому ж Гончару буде 34 роки. Саме стільки (цікавий збіг) нині Єкимову, котрий переміг у Сіднеї. Ну а Сергій, немов виправдовуючи значення прізвища, довів, що навчився обпалювати горщики. Обпалювати у своєму, не менше тяжкому ремеслі.