БУВ У «ДИНАМО» БАСЕЙН, АБО ЧОМУ ЯНА КЛОЧКОВА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД КИЇВСЬКОЇ ПРОПИСКИ

Ще свіжі в пам’яті яскраві успіхи українських плавців на Сіднейській олімпіаді. Тріумф харків’янки Яни Клочкової, котра виграла дві золоті та срібну медалі, запоріжця Дениса Силантьєва, який став віце-чемпіоном. Команда фінішувала п’ятою в загальному заліку. Українці брали участь у турнірах із 27 видів спорту, і найкращими серед них виявилися плавці. Цей вид несподівано став дуже престижним. Багато батьків напосідали на національну й місцеві федерації, дирекції басейнів, бажаючи, аби їхнє чадо навчили триматися на воді, як Яна й Денис. На цій хвилі, здавалося, можна було чекати нового бурхливого сплеску розвитку плавання в Україні. Але все далеко не так просто.

Мало хто з любителів спорту знає, що в серпні, напередодні Олімпіади, збірна України з плавання в повному складі виїхала в Австрію. Бо в країні тоді не працював жоден (!) 50-метровий басейн. Неймовірно, але факт. А ось ще один, сумніший.

Коли Клочкова перемагала на Олімпіаді, у Києві зрівняли з землею легендарний динамівський басейн. Так-так, той самий, у якому проводилися чемпіонати СРСР. Де незмінно готувалася до міжнародних змагань у пору свого розквіту збірна Союзу, яка почала вже перемагати плавців НДР — світових лідерів. Приїжджали не в Сочі або Москву, а в Київ! Тут відроджувалося й українське плавання. Усім був хороший басейн — і наявністю необхідного, і розташуванням, і навіть ауру, подейкують спортсмени, особливу створював. Потім настав довгий період запустіння. З десяток років стояла проросла мохом ванна, поки... Ламати, як відомо, не будувати. Та чи не вийде, говорячи словами Шота Руставелі: що маємо — не бережем, втративши — ридаєм?

Славетне динамівське товариство щодо своїх басейнів утримує, мабуть, сумну славу лідерства. Зруйновано арену в Харкові, в аварійному стані скніє сімферопольська. А либонь це були одні з найкращих відкритих басейнів у країні.

А скільки загалом таких споруд в Україні? Близько 500. Але не варто тішитися цією цифрою. За даними національної федерації, з них працює ледь понад третину. І переважна більшість арен залежна від опалювального сезону. А працюючі з квітня до жовтня можна перелічити на пальцях.

Залишається тільки дивуватися, як же в таких жахливих умовах тренуються й перемагають на найбільших турнірах провідні українські плавці! Федерація щиро вдячна керівництву ялтинського готельного комплексу «Інтурист». Збірна має змогу тренуватися в тамтешньому басейні. Але ж він призначений зовсім для інших цілей...

У країні є, правда, три бази, які відповідають мінімальним вимогам для підготовки майстрів високого класу. Це харківська «Акварена», миколаївський «Водолій» і кременчуцький басейн «Укртатнафти». Перша перебуває в хорошому стані. Але підвищення вартості комунальних послуг змусили згорнути роботу спортшколи. Згадаємо й відому дніпропетровську арену «Метеор». Так, вимагає капітального ремонту. Але керівництво «Південмашу» й СК «Метеор» хоча б займається проблемою, не відмахуючись від неї, як від настирливої мухи.

І тут є сенс повернутися до столиці. Після грудневих перемог Яни Клочкової на європейському чемпіонаті мер Києва Олександр Омельченко, поздоровивши спортсменку та її тренера Ніну Кожух, запросив їх змінити прописку. Вже після цього мені випало поговорити з плавчихою та її наставником. Вони сказали, що вдячні за запрошення, але не більше. І справді, де в Києві оптимальні умови для підготовки Яни?

Ось уже з десяток років триває капремонт армійського басейну. Роботи виконано відсотків на 90. Аби закінчити їх бракує коштів.

Не діє басейн КПІ. Плавальну школу звідси вижили. В «Авангарді» тріснула ванна, «Чайка» справляє враження як після стихійного лиха. Або взяти басейн училища олімпійського резерву. Так, тут повинні тренуватися найкращі молоді плавці з усієї України. Однак арена відкрита лише під час опалювального сезону, тобто близько півроку.

А зовсім поруч, через дорогу, розташовано палац водних видів спорту. Воістину — промінь світла в темному царстві. Тут цілком інакше ставлення до справи. Уміють працювати, попри всі відомі труднощі, бо добре усвідомлюють соціальну значимість плавання. Палац відвідують і діти, і дорослі. Є кілька спортклубів, проводяться змагання.

...У столиці відреставровано палац «Україна», відроджуються храми, почалася реконструкція залізничного вокзалу та майдану Незалежності. Змінились і спортспоруди — національний комплекс «Олімпійський» і стадіон «Динамо». Але Києву вкрай необхідний, глибоко переконаний перший віце-президент Федерації плавання України Андрій Власков, і басейн, який відповідав би найсучаснішим вимогам. Бо до країни виявляють інтерес міжнародні організації. Є пропозиції провести змагання дуже високого рівня — аж до чемпіонату світу.

Так, подібні арени (тут із ними можна порівняти хіба що льодові) — дуже дороге задоволення. Але ж вони конче потрібні Україні, і не тільки, щоб запрошувати турніри значного рангу. Де оздоровлювати за прийнятну абонементну плату численних любителів плавання? Де готувати нових Клочкових і Силантьєвих? Де тренуватися провідним спортсменам збірної?

У національній федерації не сидять склавши руки. Недавно її очолив Олег Дьомін, котрий багато зробив ще в Харкові для підготовки Яни Клочкової. Тож із новим президентом пов’язують чималі надії. Розробляється програма плавання в країні. Ну а поки що Денис Силантьєв вирушив на збір за кордон, причому — за свої кревні...