Благодійницький сектор набирає обертів

Вже шостий рік поспіль у другу неділю грудня в Україні відзначається День благодійництва. Оскільки до кінця року залишається кілька тижнів, можна сміливо починати підбивати перші підсумки досягнень та викликів, що з'явилися в українському благодійництві протягом усього 2013 року.

Оглядаючись на події цього року, можна стверджувати: вітчизняні благодійні організації та фонди вже остаточно звиклися з думкою, що економічна криза в нашій країні є поняттям перманентним, а отже, слід вибудовувати свою діяльність в існуючих обставинах, шукаючи оптимальних шляхів для її здійснення. Та й новий Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" нарешті був підписаний президентом на початку року після шести місяців роздумів.

Про те, що всі гравці українського благодійного сектору активно розвивали свою діяльність, свідчить, зокрема і 102 місце України у Світовому рейтингу благодійності (World Giving Index), складеному британською благодійною організацією Charity Aid Foundation (CAF), в якому цього року взяли участь 135 країн світу. За всю історію рейтингу це найвищій показник України, якого вдалося досягти, незважаючи на численні сюрпризи та виклики від чинного уряду…

"Сюрпризи" від уряду...

На початку року благодій­ників "порадували" зміни до
За­кону України "Про гуманітарну допомогу". Всі повноваження щодо надання дозволів на отримання гуманітарної допомоги перекочували від Кабміну до Мінсоцполітики. І цілий рік у країні панує цілковите безладдя в цій сфері, адже міністерство так і не спромоглося, незважаючи на гучні скандали навесні, вибудувати швидку і прозору систему ухвалення рішень. Як нас­лідок, благодійні організації змушені або відмовлятися від гуманітарної допомоги, або залучати зов­нішні канали впливу, або принижуватись у чиновницьких коридорах. Так, наприклад, амери­канський розподільчий комітет "Джойнт" (працює в Україні з 1914-го), що за роки незалежності не мав жодної проблеми з отриманням статусу гуманітарної допомоги на кошти для підтримки людей похилого віку, не може його отримати вже рік. При цьому близько 55 тисяч осіб за рік отримали допомогу від цієї організації у вигляді щоденного харчування, лікування, домашнього догляду тощо.

Іншим сюрпризом стала поява законопроекту від Мін'юсту про обов'язкове нотаріальне посвідчення всіх благодійних пожертв, що перевищують 850 грн, який викликав великий спротив у середовищі благодійників, адже його ухвалення мало б паралізувати всю благодійну діяльність у країні. У вересні Пар­ламентський комітет з питань культури і духовності на чолі з В'ячеславом Кириленком одностайно проголосував проти цього законопроекту. Трохи пізніше його відхилив і антикорупційний комітет. Однак Кабмін досі не спромігся відкликати його з парламенту.

Останній нокаут благодійні організації в цьому році отримали від Адміністрації президента України. 2 вересня на офіційному сайті з'явився указ, згідно з яким Мінсоцполітики делегували повноваження надавати статус волонтерських організацій або, іншими словами, "ліцензувати" діяльність волонтерів. Такий хід відверто супе­ре­чить міжнародним стандартам волонтерства. На противагу прези­дентській ініціативі за підтримки дев'яти депутатів з трьох парламентських фракцій гро­мадськими та благодійними організаціями у листопаді зареєст­ровано законопроект про зміни до чинного закону про волон­терство, який взагалі передбачає зняття терміну "волонтерські організації". Наступний рік покаже, чи зможе сектор його пролобіювати.

В стані олігархів

У благодійній діяльності віт­чизняних олігархів 2013-й не став роком екстраординарних змін.

Фонд Р.Ахметова "Розвиток України" залишився на позиціях лідерства щодо впровадження системних благодійних проектів. У нинішньому році ним було витрачено майже 180 млн грн на різноманітні проекти у сферах охорони здоров'я, культури, освіти, соціального захисту сиріт. На думку директора фонду А.Забо­лотного, одним із значних цьогорічних досягнень є показники програми "Рак виліковний", яку фонд реалізує з 2008-го. "Прог­рама спрямована на те, щоб в українців був доступ до діагностики та лікування онкозахворювань за світовими стандартами. Ми вийшли на значущий показник - понад 30 тисяч пацієнтів на рік можуть скористатися послугами діагностики та лікування на високотехнологічному обладнанні, яке фонд встановив у семи областях Західної України та Донецьку, забезпечивши навчання лікарів і витратні матеріали. До 2015-го маємо збільшити цей показник до 50 тисяч пацієнтів на рік", - зазначив Анатолій Заболотний. Проте, попри всі досягнення фонду, українське суспільство так і не дочекалося обіцяного ще на початку року звіту про п'ятирічну діяльність. Тобто питання підзвітності залишається відкритим.

Фонд братів Кличків зберіг обсяги минулорічного бюджету, спрямувавши 8 млн грн на розвиток спорту і молодіжних лі­дерських ініціатив. Не змінив своїм звичкам і Фонд Віктора Пінчука: круглий стіл у Давосі та Ял­тинсь­ка конференція відбулися згідно з графіками, а Pinchuk Art Center продовжує приваблювати відвідувачів різноманітними інтерактивами. Зокрема однією з останніх подій стало святкування десятиріччя фонду Олени Пінчук "Анти­СНІД", який теж є сталим у своїх проектах. Правда, цього року новими стейкхолдерами фонду стали далекобійники як потенційно уразлива до СНІДу група. Сьогодні всі водії від Донецька до Мукачевого отримують безкоштовні презервативи на станціях "Дальнобій". Отже, якщо комусь конче потрібно, можна скористатися цією послугою…

Невеликим сюрпризом для експертів став жовтневий публічний вихід благодійного фонду Firtash Foundation, який, щоправда, мало хто помітив. Адже на українські дні в Лондоні змогла потрапити лише обрана група наших співвітчизників. Сподіває­мося, що місія фонду – "довгострокова і системна підтримка освіти і культури в Україні, підвищення творчого та інтелектуального потенціалу української молоді" - все ж таки буде досягатися саме в Україні. Для цього є потенціал, адже разом з активами "Надрабанку" новому власникові дістався й корпоративний фонд банку "Дитячий світ", який міг би стати гарною платформою саме для системних благодійних програм в Україні. Аби було бажання...

Після майже річної мовчанки вийшов у публічну площину й благодійний фонд О.Фельдмана. Суспільству представлено новий проект фонду "Створення реабілітаційного центру для дітей з психоневрологічними захворюваннями". Справді, затребуваний проект трохи приголомшив
своєю вартістю у 100 млн доларів. Таку суму було заявлено під час благодійного аукціону робіт художників Паризької школи з власної колекції Олександра Фельдмана. Невідомо, скільки грошей було зібрано під час аукціону, але відзначимо, що фонд обрав своїм пріоритетом дуже непопулярну, хоча й важливу тему. Від того, наскільки він зможе "продати" її суспільству та реалізувати, залежить розвиток інтересу інших благодійників до складних питань.

Фонд Петра Порошенка, на думку експертів, залишається лідером у номінації "фонд-фан­том". Незважаючи на видиму пуб­лічність, знайти контакти або прізвища його співробітників неможливо. Зрозуміти з відкритих джерел, чим займається фонд досить складно, хоча стрічка Фейс­буку свідчить, що вінницький фонтан усе ще залишається одним з його голов­них "клієнтів".

Попри значні вкладення у розвиток спортивної інфраструктури, фонд Бориса Колеснікова також працює майже поза публічною площиною .

Решта наших олігархів, якщо й опікуються благодійністю, то роблять це непублічно. Отже, пуб­лічна оцінка цим діям практично неможлива. Добре це чи погано? Звичайно, це - особистий вибір. Проте публічність благодійності сьогодні є світовим трендом, а також одним із засобів досягнення більш ефективного результату для витрачених на благодійність грошей.

Другий ешелон

Хоча сукупні витрати невеликої кількості олігархічних фондів за окремими напрямами перевищують витрати решти благодійних інституцій, цей рік засвідчив зростання активності різноманітних благодійних фондів та організацій з бюджетами від одного до 10 мільйонів гривень. Це підтверджує - благодійний рух в Україні розвивається. Адже за своєю кількістю, саме невеликі фонди й організації є основою віт­чизняного благодійного сектору.

На благодійному "ринку" в нинішньому році з'явилося кілька нових приватних фондів бізнесменів середньої ланки, а також корпоративних, створених компаніями, що працюють в агропромисловому секторі.

Проте "ветерани" сектору також набирають обертів, запускаючи нові програми та роблячи нестандартні кроки щодо залучення ресурсів на їх виконання. Наразі використовуються різноманітні тактики для активізації потенційних благодійників.

Так, фондом "Східна Європа" для міжнародних компаній розробляються благодійні програми "під ключ". У виграші обидві сторони: компанія отримує надійного партнера, який допомагає реалізувати її стратегію корпоративної соціальної відповідальності, а фонд розв'язує соціально значущі проблеми.

Успішними стали фонди, які перейшли від стратегії залучення ресурсів від дуже обмеженої кількості великих бізнес-донорів до роботи з широкими верствами населення.

Так, директор благодійного фонду "Соціальне партнерство" Артем Макєєв зазначив, що зав­дяки двом новим програмам "Кияни-киянам" (збирання одягу) та "Добровозик" (збирання продуктів харчування у великих супермаркетах) вдається залучати до підтримки благодійних ініціатив понад п'ять тисяч киян щомісяця.

Цього року значний стрибок зробили і вітчизняні фонди громад, що спрямовують свою діяльність виключно на розвиток
своєї громади, акумулюючи її ресурси. За словами директора фонду громади Приірпіння Анастасії Попсуй, за рік їм вдалося зібрати від місцевих жителів понад 70 тис. грн, що були роздані у вигляді грантів місцевим організаціям для підтримки важливих для громади ініціатив.

Іншим важливим трендом для фондів середньої ланки став вихід в онлайн-площину. Завдяки зусиллям Українського форуму благодійників улітку нинішнього року Нацбанк України включив вітчизняним банкам "зелене світло" для надання послуги інтернет-еквайрингу благодійним організаціям. Це стало новим вікном можливостей залучення благодійних ресурсів, яке фонди починають активно використовувати, зокрема виходять і на міжнародні онлайн-ресурси (БФ "Кожній дитині").

Арифметична прогресія приватних пожертв

Завдяки активному розвитку онлайн-благодійності в цьому році відбувся значний стрибок щодо залучення широких верств населення. Прямим свідченням цього є розвиток Української біржі благодійності та віртуальної ініціативи "Таблеточки". Остан­ня офіційно "легалізувала" свою діяльність - восени був зареєст­рований однойменний фонд. За словами куратора ініціативи Ольги Кудіненко, масштаб діяльності збільшився вдвічі: в групі на Фейсбуці кількість передплатників зросла до семи тисяч осіб, а сума зібраних коштів становила понад два мільйони гривень (торік - 900 тис. грн).

Розмір пожертв, зібраних цього року Українською біржею благодійності, становив 7,7 млн грн (торік - один мільйон). Ди­рек­тор біржі Ірина Гуцал зазначає, що "було реалізовано 161 проект. На порталі ubb.org.ua за допомогою звичайних українців і корпоративних донорів були зібрані гроші на допомогу 1 274 дітям, 65 підліткам, 174 дорослим, було куплено 203 одиниці витратних матеріалів для лікарень, 30 одиниць медичного обладнання".

Ще один інтернет-майданчик для збирання благодійних пожертв, що активно розвивається, - проект Спільнокошту (www.biggggidea.com). Наразі майже 2500 приватних благодійників підтримали 18 проектів майже 450 тис. грн.

Крім цього, зростає й підтримка громадян у режимі офф­лайн. Про це свідчать члени Опікунської ради при "Охмат­диті", які щоденно опікуються збиранням благодійних пожертв для лікування дітей. Член Опі­кунської ради Ганна Гопко зазначила: "Якщо у 2012 році було зібрано 18 млн грн пожертв на лікування дітей, то в цьому - 22 млн грн. Опікунською радою також було зібрано 700 тис. грн на закупівлю реагентів для тестування крові методом ПЛР, а не ІФА, як це було раніше. Старий метод не дозволяв тестувати кров на такі інфекції, як гепатити В, С, J, СНІД на ранніх стадіях".

* * *

Благодійність набирає обертів. Цей процес уже навряд чи зупинити. Адже в умовах фінансово-економічної кризи, яка лише поглиблюватиметься, стає зрозумілим, що держава найближчим часом буде не в змозі самостійно розв'язати всі соціальні проблеми. І левова частка їх має лягти на плечі саме благодійних організацій. Це розуміють усі фахівці сектору. Отже, сьогодні важливо зміцнювати потенціал організацій, аби вони могли виконувати свої завдання, а також створювати сприятливі зовнішні умови для їхньої роботи.

Відкритим залишається питання податку на дохід фізичної особи, яка отримує благодійну допомогу: підвищення неоподаткованої суми до розмірів ставки країн Східної Європи зніме багато проблем.

Відкритим залишається питання смс-благодійності - зміни системи оподаткування благодійних смс. Якщо це зробити, то приплив благодійних пожертв на підтримку людей в кризових ситуаціях збільшиться в рази і частково зніме головний біль з уряду.

Активне висвітлення благодійної діяльності ЗМІ, що нарешті розпочалося цього року, буде й надалі розвивати довіру суспільства до благодійних організацій. А це - основна запорука суспільної підтримки вітчизняного благодійного руху.