Багатолика добродійність України: чи можна відродити довіру?

15 березня, 2013, 18:55 Роздрукувати Bипуск № 10, 15 березня-22 березня 2013р.
Відправити
Відправити

Українці більше схильні жертвувати кошти на хворих дітей та притулки для тварин. Зібрати гроші на такі проекти набагато легше, ніж на допомогу бездомним, дорослим, котрі потрапили у скрутну життєву ситуацію, або на проекти у сфері культури, освіти та спорту.

Багатолика добродійність України:  чи можна відродити довіру?

Жінка 33-39 років, жителька великого міста Західної України… Такий портрет середньостатистичного українського добродійника-2012, отриманий у результаті грудневого опитування, що його проводив фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Українського форуму добродійників. При цьому топ-рейтинг добродійників-2012 від журналу "Контракти" рясніє чоловічими портретами...

Чим нині живе й дихає українська добродійність, обговорювали учасники V Міжнародної конференції Українського форуму добродійників "Добродійність: підзвітно, прозоро, публічно", яка проходила в Києві наприкінці лютого.

Про етику і довіру

2008 р. вийшла у світ книжка відомої російської журналістки, міжнародного експерта з приватної та корпоративної добродійності Ольги Алексєєвої "История доверия в недоверительные времена. Современная российская благотворительность". Уже майже два роки Ольги немає з нами, але слова, якими закінчується її книжка, як і раніше, актуальні: "Історія сучасної добродійності в Росії - це історія довіри в недовірчі часи. Це історія тієї країни, якої ми не помічали, але якою по праву можемо пишатися. Я сподіваюся, що довіра маленької поки що російської добродійності виросте в довіру жителів Росії до самих себе та в довіру одне до одного. Адже тільки на такій довірі може вирости справжня віра у своє хороше майбутнє".

На жаль, в Україні поки що немає схожого видання, хоча російський благодійний контекст має багато спільного з нашим. І питання довіри - одне з ключових. Адже для того, щоб люди жертвували, підтримували благодійні програми та ініціативи, а головне - не залишалися байдужими, вони мають довіряти. Довіряти волонтерам, які збирають гроші на вулицях; довіряти оголошенням про допомогу в Інтернеті, газетах, на радіо; довіряти благодійним організаціям, які проводять аукціони і бали; довіряти фондам, що роздають безплатні обіди та ліки; довіряти власним поривам і переконанням зробити або підтримати добру справу.

Згадане вище опитування засвідчило, що лише 21% населення у 2012 р. підтримав добродійну діяльність різних фондів та організацій. І тільки 6% із них основним мотивом назвали довіру до цих організацій.

Це й не дивно. Особливо якщо взяти до уваги парламентські вибори-2012, коли добродійність і благодійні фонди були основним інструментом для зловживань у передвиборній гонці. До того ж то там то тут спалахує скандал, пов'язаний із шахрайством при зборі пожертв.

Відповідальність за такий стан речей несуть усі: пересічні громадяни, що кидають гроші в бляшанку, на якій не зазначено ні контактів сторони, що збирає, ні мети збору; благодійні організації та фонди, які не встигають підготувати річні звіти про надходження і витрати або обновити свою інтернет-сторінку про поточні ініціативи; держава, нездатна забезпечити законодавчу базу для прозорої, підзвітної й ефективної добродійності.

Доки всі ці складові не стануть працювати синхронно, а кожен учасник цього процесу не відповідатиме за кінцевий результат, питання довіри залишатиметься болісним.

Як відродити довіру до добродійності? Це питання обговорювали учасники конференції.

Своїм досвідом поділився спеціальний гість, довічний герой Червоного Хреста, засновник і президент Assist International Боб ПЕЙДЖЕТТ. За 20 років його організація реалізувала понад
500 благодійних проектів у 60 країнах світу. "Говорячи про добродійність, ми передусім говоримо про зусилля або спроби людей допомогти ближньому. Оскільки наша діяльність спрямована виключно на поліпшення благополуччя людей, ми визначили для себе три основні цінності: повага до людей (незалежно від їхньої раси, переконань чи релігії), порядність і висока якість виконання програм".

"Добродійність в Україні буде прозорішою, якщо стане більш професійною. Фонди мають усвідомити необхідність свого організаційного розвитку та вдосконалення. Хто не здатний чітко пояснити, як і куди вкладаються ресурси нинішніх або потенційних донорів, неминуче "зійде з дистанції", - впевнений керівник корпоративного фонду, голова правління благодійного фонду "Відкриті серця України", голова правління ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" Олег МАЛКІН.

Про цифри та інструменти

Згідно з опитуванням, 43% українців, які жертвують на добродійність, роблять це з допомогою скарбничок у супермаркетах, аптеках, торгових центрах і т.п. Наскільки ефективні такі збори? Досвід благодійного фонду "Подільська громада", який діє у Вінниці, показує, що в середньому за місяць одна скарбничка може зібрати від 300 до 1000 грн. "На різних торговельних майданчиках міста фонд розмістив 50 скарбничок. Кожна наша скарбничка оснащена плакатом про акції, інформацією про інкасовані кошти, копією установчих документів організації, - розповідає директор фонду Андрій ДРУЧИНСЬКИЙ. - Якщо ж ми проводимо збори в рамках спеціальних акцій на вулицях, одна скарбничка може зібрати до 1200 грн на день". Переважно всі зібрані кошти йдуть на допомогу інтернатам або незаможним сім'ям.

Якщо все помножити й скласти, то в середньому одна скарбничка може принести фонду до
8000 грн на рік, а якщо це 50 скарбничок - то до 400 тис. грн.

На жаль, саме скарбнички є нині одним із найпоширеніших способів зловживання. Використовуючи вигадані історії, "умільці" активно збирають кошти на власні потреби. Залишається сподіватися, що новий Закон України "Про благодійництво та благодійні організації", який недавно набрав чинності, призупинить порушення в цій сфері.

Хоча результати 2012 р. засвідчили, що тільки 9% громадян, які підтримують благодійні ініціативи, робили внески через банківські перекази та Інтернет, суми зібраних таким чином коштів у рази більші, ніж суми, зібрані у традиційний спосіб. Прикладом можуть слугувати інтернет-проекти "Українська біржа добродійності" і "Таблеточки", що з'явилися торік.

Українська біржа добродійності, анонсована В.Пінчуком у Давосі, підбила підсумки першого року діяльності. "За 2012 р. на найрізноманітніші проекти по всій Україні ми залучили майже 1 млн грн. І це не враховуючи допомогу, надану нужденним нашими партнерами in-kind та probono (путівки на оздоровлення дітей, гранти на купівлю обладнання, фільтрів для води, інформаційну підтримку, допомогу волонтерів тощо). Нас підтримали понад 2500 донорів, реалізовано понад 40 проектів. У середньому сума пожертви від звичайних українців становила близько 50 грн (мінімальна одноразова пожертва від фізособи - 1 грн, максимальна - 8000 грн). Максимальний річний внесок від однієї приватної особи становив 56 тис. грн, а від юридичної - 200 тис. грн", - резюмує в.о. директори біржі Ірина ГУЦАЛ. Досвід показав, що українці більше схильні жертвувати кошти на хворих дітей та притулки для тварин. Зібрати гроші на такі проекти набагато легше, ніж на допомогу бездомним, дорослим, котрі потрапили у скрутну життєву ситуацію, або на проекти у сфері культури, освіти та спорту.

Підбив підсумки і вище згаданий проект "Таблеточки", ініційований Ольгою Кудиненко у Фейсбуці. За перший рік вдалося акумулювати благодійну допомогу на суму близько 100 тис. дол., а виручені кошти спрямовані на допомогу дітям, які проходять лікування в Охматдиті.

Кінець 2012 р. ознаменувався ще однією подією в інтернет-добродійності, - фонд братів Кличків запустив кнопку Donate, через яку кожен може зробити свій внесок у проекти фонду з будь-якої точки світу. "За два з половиною місяці ми зібрали понад 1500 дол., - це великий успіх, коли взяти до уваги, що наша проблематика не така гостра. Спорт, здоровий спосіб життя та освіта не викликають сліз на очах і миттєвого бажання допомогти. Ці проекти націлені на перспективу й закладають фундамент успішного майбутнього. На наш заклик уже відгукнулися 23 людини, які внесли 39 пожертв. Хтось допоміг вісьмома гривнями, хтось дав 250 євро. У середньому - по
39,43 дол. Найбільше перераховано коштів із Великобританії. Нас підтримують в Україні, Німеччині, США, Болгарії, Польщі, Словаччині й навіть на Мальті", - поділилася директор фонду Аліна НОСЕНКО.

Попри різноманітні підходи й технології для залучення коштів, керівники всіх організацій стверджують, що головною запорукою успіху є прозорість і підзвітність пожертвувань. Можливість контролювати, скільки, на що і як їх використовують, робить ініціативи привабливими для приватних та корпоративних донорів.

Про новий закон

Після чотирьох років копіткої праці український сектор добродійності нарешті побачив новий Закон України "Про благодійництво та благодійні організації". Навіть після побіжного ознайомлення з його текстом розумієш, чому для фінального підпису президентові України знадобилася шість місяців (!). Річ у третьому пункті третьої статті, який складається з однієї пропозиції: "Благодійні організації не мають права надавати благодійну допомогу політичним партіям або від імені політичних партій, а також брати участь у виборчій агітації". Який політик при здоровому глузді міг підписати цей документ у середині липня, в розпал виборчих перегонів, основною прикметою яких стало використання благодійних фондів та організацій у боротьбі за голоси виборців?

Та ось закон набрав чинності. У ньому є вдосталь новацій. Що стосується вибудовування довірливого ставлення до добродійності, в ньому закладено нову для суспільства парадигму: всі благодійні пожертви розглядаються тепер як поворотна благодійна допомога.

Що це означає? Якщо раніше будь-яка фізична або юридична особа, перевівши кошти на рахунок благодійної організації, не могла їх повернути, навіть коли вони використовувалися не за призначенням, то тепер усі благодійні кошти офіційно підконтрольні та підзвітні. І якщо цільове використання коштів не відбулося, добродійник має право їх забрати. Ця новація - вагомий крок для запобігання фінансовим зловживанням у секторі добродійності.

Крім того, зроблено спробу законодавчо врегулювати процедуру збору благодійних пожертв. Тепер його можуть проводити особи, котрі мають або доручення, або договір з організацією, на чию користь збираються кошти. Отож кожен, до кого на вулиці підходять усміхнені волонтери зі скарбничкою для пожертв, може сміливо просити пред'явити зазначені документи: якщо їх немає - збір відбувається із законодавчими порушеннями.

На жаль, трирічне перебування законопроекту в парламентських стінах значно змінило його початковий вигляд, додавши деякі несподівані й виключивши важливі для благодійного сектора новації. Так, сюрпризом виявилося, що тепер не всім фондам (передусім приватним і корпоративним) обов'язково мати наглядові ради, які виконують зовнішню контрольну функцію. Ця норма суперечить ключовим міжнародним стандартам діяльності благодійних інституцій.

Звісно, як і будь-який новий документ, закон викликає низку запитань. Як тлумачити той-таки пункт про виборчу агітацію? Чи є порушенням законодавства відкриття лікарні або спортивного майданчика приватним фондом, заснованим політиком? Коли так, то можна сміло закривати не один десяток фондів, засновниками яких є нинішні парламентарії. Чи це стосується тільки періоду виборчої кампанії? Хто і як контролюватиме по всій Україні наявність доручень та договорів у волонтерів, котрі збирають пожертви?

Відповіді на ці та інші запитання має дати передусім сам благодійний сектор: яким він хоче стати, куди йти та як розвиватися. Чіткі відповіді всередині сектора можна буде озвучити і виконавчій владі, і всьому суспільству.

Про податок на добродійність

Новий закон не вирішив однієї з ключових проблем сектора - оподаткування благодійної допомоги, регульоване Податковим кодексом України. Україна досі залишається однією з небагатьох європейських країн, у яких благодійна допомога фізичним особам обкладається податком на загальних підставах.

Будь-яка благодійна допомога фізичній особі з боку благодійного фонду або організації тепер звільнена від оподаткування в таких країнах як Кіпр, Чехія, Естонія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Португалія, Румунія, Словаччина, Швеція, Туреччина. А в Бельгії, Болгарії, Фінляндії, Латвії, Литві, Нідерландах, Польщі та ряді інших країн на таку допомогу визначено спеціальні пільгові податкові тарифи. Так, у Бельгії благодійна допомога у вигляді субсидій, нагород, стипендій обкладається податком, якщо перевищує
3200 євро. У Болгарії від податків звільняється будь-яка благодійна допомога людям із особливими потребами, обмеженою робочою здатністю та соціально уразливим групам населення. У Нідерландах податкові органи складають реєстр організацій, котрі мають право надавати благодійну допомогу, що звільняється від оподатковування.

Недавно журналістка одного з провідних телеканалів після спілкування з різними фондами щодо питання оподаткування звернулося по коментар у Міністерство податків і зборів. Відтак випуск репортажу було припинено, оскільки працівники міністерства стверджували, що фонди жодних податків за свою добродійну діяльність не платять. Реалії такі, що за отриману клієнтами благодійну допомогу, згідно з чинним податковим кодексом, добродійники мусять платити податок із доходів фізичних осіб (ПДФО). Таким чином можливість надання благодійної допомоги зменшується на суму сплачених державі податків. Вітчизняні фонди можуть навести безліч прикладів, коли змушені були сплачувати податки за своїх підопічних.

Раїса ГРИЦЕНКО, директор благодійного фонду "Хесед Бней Азрієль", який надає допомогу людям похилого віку за різними програмами (медикаменти, харчування, послуги перукаря тощо), розповідає, що організація сплачує податок на доход за отримувачів цих послуг. Недавно 69-річний інвалід 1-ї групи отримав від організації інвалідний візок. Сума податку на такий подарунок становила 1447 грн. Упродовж року Хесед забезпечує понад 190 клієнтів (серед яких багато лежачих хворих, ветеранів, старих) гарячими обідами вдома. Середня вартість обіду - 28 грн. А на суму щорічного податку, який платить за них, організація могла б годувати людей упродовж трьох-чотирьох місяців.

За словами керівника програми "Адресна допомога", яку реалізовує Фонд Р.Ахметова "Розвиток України" Вікторії МИКОЛАЮК, тільки 2012-го в рамках програми було сплачено податків на суму 3,5 млн грн: "Якби держава лояльніше ставилася до добродійників, на цю суму можна було б надати допомогу більшій кількості людей".

Серйозність ситуації вже визнали й вітчизняні фінансові інституції. Зокрема, заступник голови правління "Укргазбанку" Ніна ШПАКОВСЬКА зазначає, що люди часто звертаються в банки, аби відкрити поточний благодійний рахунок для збору пожертвувань на лікування членів сім'ї. Однак вони не знають, що кошти, які спрямовуються на такий рахунок, вважаються нецільовими й підлягають оподаткуванню. Єдина можливість уникнути оподаткування в такому разі - якщо благодійний фонд оплачує лікування безпосередньо лікарні. Саме тому банк розробив програму "Банк добрих справ", пропонуючи клієнтам скористатися послугами спеціально підготовлених благодійних фондів та організацій.

Ініціатива банку вирішує окремий випадок, але, на жаль, не впливає на ситуацію загалом. На думку представника благодійної організації "Джойнт" у Центральній та Західній Україні Аміра БЕН ЦВІ, благодійні організації повинні об'єднати зусилля і почати лобіювати зміни до Податкового кодексу, а саме скасування податку з доходів фізичних осіб; визнання благодійної допомоги, яка надається на договірних умовах по певних напрямах, цільовою; законодавчо розширити список різновидів цільової благодійної допомоги, що не потрапляє під оподаткування. Здійснити це можливо у співпраці з компетентними представниками влади.

Про філантропію впливу

Одна з відмітних рис сучасної добродійності - це філантропія впливу. Англомовна Вікіпедія визначає цей термін як практику здійснення благодійного внеску з метою досягти максимальної ефективності та якісних змін.

Розглянемо на прикладі. Якщо хтось вирішив спрямувати свої фінансові ресурси на підтримку людей без визначеного місця проживання, то такі показники, як кількість нагодованих і обігрітих у зимовий період, людей, котрим було надано медичну допомогу, для філантропії впливу істотного значення не матимуть. Основним результатом стане кількість людей, які, отримавши необхідну підтримку, повернулися до професійної діяльності і самостійно заробляють собі на життя; створили сім'ї; мають постійне місце проживання.

На думку багатьох міжнародних експертів, філантропія впливу є підходом, який демонструє далекосяжні результати діяльності, що сприяє зростанню довіри до роботи благодійних фондів та організацій у суспільстві.

Більшість вітчизняних благодійних коштів спрямовані сьогодні на вирішення базових потреб людей за принципом "тут і тепер": обігріти, нагодувати, вилікувати, навчити. Це наслідок недосконалості системи соціального захисту й відсутності державних програм, які б ефективно вирішували ці проблеми. Лише окремі організації починають впроваджувати у своїй діяльності принципи системних змін, які передбачають боротьбу з причинами, а не з наслідками.

Незаперечним лідером серед вітчизняних благодійних інституцій, що почали застосовувати підхід філантропії впливу, є фонд "Розвиток України". У грудні 2012-го він публічно представив перші результати "Програми подолання епідемії туберкульозу в Донецькій області на 2007-2011 р.": зниження смертності від туберкульозу - на 42%, а рівня захворюваності - на 26,5%.

"Насправді не можна сказати, що допомога "тут і тепер" - це гірше за філантропію впливу, - вважає директор фонду "Розвиток України" Анатолій ЗАБОЛОТНИЙ. - Однак питання, що реально змінилося в результаті твоєї допомоги, завжди мусить стояти на порядку денному. Класичний приклад - коли серйозна міжнародна організація боролося з бідністю в одній із країн колишнього СРСР, а в результаті кількість сімей, котрі живуть за межею бідності, зросла в півтора рази. Організація просто стимулювала бідність.

У філантропії впливу є просте, але потужне й шляхетне посилання - зробити так, аби суспільна проблема не повторювалася. Щоб кардинально зменшилася кількість залишених дітей, сім'ї не потрапляли в кризу, а протитуберкульозна служба працювала на лікування пацієнта, а не на власне виживання. Тут є свої пастки. Наприклад, чи вдосталь в організації ресурсів, щоб домогтися реальних змін? Системні зміни потребують великих витрат. Крім того, чи готова система змінюватися? Зазвичай відбувається зіткнення з серйозною опозицією всередині будь-якої системи. І слід визначити, скільки часу організація готова приділити вирішенню проблеми. Адже нерідко йдеться не про місяці, а про роки копіткої праці. Зрештою, як зрозуміти, чи відбулися реальні зміни, коли, наприклад, та ж таки офіційна статистика щодо туберкульозу недостовірна?

Але всі ці труднощі не заважають нам бути справжніми фанатами такого підходу".

Низка міжнародних організацій у партнерстві з аудиторськими компаніями розробляють різні інструменти й підходи до проведення оцінок впливу. Адже організації доволі складно самостійно об'єктивно оцінити довгострокові результати своєї добродійної діяльності.

Керівник відділу послуг у сфері стійкого розвитку аудиторської компанії "Ернст енд Янг" Віктор КОВАЛЕНКО вважає, що основним викликом при оцінці впливу благодійних програм є новизна завдання. "Мало які з благодійних організацій, не те що в Україні, а й у світовому масштабі, проводили серйозні оцінки впливу своїх програм. Є організації, котрі оцінюють результативність своїх проектів, але зазвичай це робиться стосовно цілей, поставлених на початку проекту: чи досягнуто, чи відповідає їм отриманий результат. Це добре. Але настав час іти далі, аналізуючи, "а на що ж вплинув мій проект, до чого привів?". Тішить, що в Україні з'явилися благодійні організації, котрі над цим замислюються".

* * *

Процеси, які відбуваються наразі у сфері добродійності, свідчать, що зі скрипом і рипом, зі скандалами й плітками, зльотами та падіннями, але все-таки формується вітчизняний благодійний капітал, готовий не тільки підтримувати власні проекти, а й вкладати в ініціативи, котрі сприяють становленню сектора.

Подальший розвиток добродійності, розуміння її функцій і ролі в контексті становлення Української держави великою мірою залежатиме від того, які питання ставитиме перед собою кожен із нас, роблячи нову благодійну пожертву чи здаючи донорську кров, займаючись із онкохворими дітьми чи керуючи благодійними проектами та фондами, голосуючи за поправки до закону чи Податкового кодексу. Роль кожного в цьому процесі значима.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК