АМЕРИКАНЕЦЬ, ЯКИЙ НІКОЛИ НЕ ЗАБУВАЄ, ЩО ВІН УКРАЇНЕЦЬ

Однак вершиною наукового подвигу відомого збирача, дослідника і пропагандиста українських духовних цінностей, результатом понад десятирічної його праці стало фундаментальне бібліографічне дослідження «Літературно-науковий вістник. Покажчик змісту. Том 1-109 (1898-1932)», яке побачило світ торік у знаному й авторитетному київському видавництві «Смолоскип».

Адже що таке для України «Літературно-науковий вістник»? Започаткований 1898р. М.С.Грушевським журнал-місячник, за словами І.Франка, багаторічного члена редколегії часопису, закроювався «на значно ширший розмір, по типу європейських revue як привіт століттю українського національного відродження, що зближалося саме». На майже півстоліття він став трибуною, з якої виголошувалися національні політичні, літературні та культуротворчі ідеї, засвідчуючи, що в інтелектуальному плані український народ стоїть на європейському рівні, має митців і мислителів першої величини, здатний повноправно влитися у світову культуру. І, я впевнений, настане час, коли наші співвітчизники, які в силу відомих причин навіть не чули назви ЛНВ (так скорочено називали журнал його шанувальники), матимуть доступ до його сторінок як в друкованому, так і цифровому вигляді. І тоді перед широким читацьким загалом постане ціла епоха в житті нашого народу, його літератури, мистецтва, науки і культури.

Вражає тематична палітра часопису, якій може позаздрити будь-який сучасний журнал. Насамперед, ЛНВ найповніше відбивав тодішній літературний процес — і український, і світовий. Тут, поруч із творами І.Франка, Лесі Українки, В.Стефаника, Ольги Кобилянської, Б.-І.Антонича, В.Винниченка, Б.Лепкого, М.Вороного, Б.Грінченка, А.Кримського, О.Ольжича та ще доброї сотні українських авторів, друкувалися переклади майже з 40 (!) мов світу. Українською зазвучали Д.Байрон і Г.Лонгфелло, П.Беранже і Р.Бернс, Ш.Бодлер і П.Шеллі, Р.Роллан і А.Франс, О.Уайльд і Р.Рільке, Е.Верхарн і Ада Негрі, Шолом Алейхем і Б.Б’єрнсон... Ставав на ноги потужний згодом український перекладацький корпус.

Систематично друкувалися матеріали з археології, економіки, науки й освіти, релігії, політології, соціології, філософії, природничих і точних наук, видавничої справи, журналістики і кінематографії, а також публікації різного змісту (листи, повідомлення, спомини, промови, некрологи тощо).

З першого числа ЛНВ засадничо утверджував ідею української національної єдності. «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галичанами, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів... — писав І.Франко. — Ми повинні — всі без виїмку — поперед усього пізнати ту свою Україну, всю в її етнографічних межах... і засвоїти собі те знання твердо, до тої міри, щоб ми боліли кожним її частковим локальним болем і радувалися кожним хоч і як дрібним та частковим успіхом, а головне, щоб ми розуміли всі прояви її життя, щоб почували себе справді «практично частиною його»...»

В умовах розчленованої, роздертої на шматки (от таки справді «по живому») України об’єднавча, консолідуюча роль видання була безпрецедентною. Як зазначав видатний український вчений-літературознавець Ф.Погребенник, вся історія існування «Літературно-наукового вістника» — чи то під зверхністю австро-угорських властей, російсько-царської диктатури, польсько-шляхетських пришельців — мала одну спільну національну ідею: в міру своїх сил послідовно відстоювати право народу на своє духовне життя, на своє Слово, яке мало стати його могутньою опорою в боротьбі за незалежність. На долю журналу випали схожі на похмурий політичний детектив колізії. З січня 1898 р. по грудень 1906 р. часопис виходив у Львові, з 1907 по 1914 рр., а потім ще два роки (1917—1919) — у Києві. Під час Першої світової війни вихід його був силоміць припинений царською адміністрацією, а 1919-го — журнал помер насильницькою смертю від рук більшовиків. Воскрес 1922 р. знову у Львові, проіснувавши ще одне десятиліття. Згодом були спроби поновити видання, але, очевидно, для того бракувало таких подвижників, як М.Грушевський та І.Франко...

На презентації «Покажчика» в Національній бібліотеці ім. В.Вернадського згадувалося, якою тяжкою працею давалося це видання. Б.Ясінському доводилося починати з того, щоб віднайти повний комплект ЛНВ, видання, на нинішні часи, рідкісного, раритетного. Частину його ще в радянську добу таємно передав (у мікрофільмах) О.Путро, нині доктор історичних наук, професор. Оскільки робота була, так би мовити, «позаплановою», працювати доводилося в рідкісні хвилини відпочинку, вночі, коли вся родина спала. Понад 10 тисяч бібліографічних карток «наклацано» на машинці! Допомагали колеги — бібліотекарі, читачі першої редакції: проф. Г.Лужницький, д-р Р.Маланчук, проф. Дмитро Штогрин з Іллінойського університету (він же — автор передмови), вже згадуваний Ф.Погребенник. Рукопис до друку допомагали готувати Катерина Кончаківська (до речі, колишній працівник нашої бібліотеки), Марта Патериза, Галина Кулай, Тамара Скрипка, київський бібліограф Тетяна Добко. Видання затверджене Видавничою комісією НТШ Америки, його реалізація стала можливою завдяки Фондові п. Олени Джуль при цьому товаристві.

Покажчик охоплює всі числа часопису, укладений на сучасній методологічній основі, містить, крім додатків, сім тематичних масивів — від змісту ЛНВ до його предметних рубрик, переліку перекладів і перекладачів, криптонімів та псевдонімів, некрологів.

Народившись далеко за межами України, праця добродія Ясінського за обсягом і змістом не має, здається, аналогів у вітчизняній бібліографії. Цей факт можна було б вважати докором нам, в Україні сущим, якби не гордість від усвідомлення того, що, звершена заради українського слова, вона стала загальнонаціональним культурологічним набутком.

І прикінцева констатація-побажання: добра справа має бути добре пошанована. Глибоко переконаний, що капітальна праця Б.Ясінського — патріота Америки, поборника української національної ідеї — заслуговує на те, аби привернути до себе увагу шановного комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

Всі статті Володимир Бурбан

Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК

Залишайтесь в курсі останніх подій!

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

Стежити у Телеграмі