АКУМУЛЯТОР ДЛЯ ПОЛІТИКА

13 грудня, 2002, 00:00 Роздрукувати
Bипуск № 48, 13 грудня-20 грудня 2002р.
Відправити
Відправити

Володимир МОВЧАН — кандидат технічних наук, кавалер ордена четвертого ступеня «За трудові досягн...

Володимир МОВЧАН — кандидат технічних наук, кавалер ордена четвертого ступеня «За трудові досягнення», лауреат премії «Золота Фортуна» у номінації «За істотний внесок у видобуток залізорудної сировини в Україні», заслужений працівник промисловості України. До обрання у Верховну Раду керував Криворізьким центральним гірничо-збагачувальним комбінатом.

Фраза, винесена в заголовок, не має нічого спільного з технічними дисциплінами, але тим і цікаве життя, що підкидає інколи свої закономірності та причинні зв’язки. Ось вони й доводять: якщо постійні величини — у нашому випадку це депутати Верховної Ради України та їхні виборці — взаємно притягальні, то в результаті таких взаємовідносин настає плідний альянс і як підсумок — настільки необхідна суспільству рівновага сил, інтересів та завдань. І справа це обопільнокорисна: у виборців залишається задоволення роботою свого обранця і добра про нього пам’ять, а депутат продовжує своє життя у великій політиці.

Звичайно, від самої цієї думки до її матеріалізації — часом сім верст до небес. Ну а вже, щоб «сказку сделать былью», як доводить сучасний вітчизняний досвід, українському істеблішменту, як правило, доводиться пройти сім кіл рідного адміністративно-командного пекла.

— На вашому виборчому окрузі балотувалося 15 претендентів. У натовпі можна було почути: голосувати за Мовчана, він і ЦГЗК вивів із кризи, і зарплату там платять як належить тощо. Природно, всі ці розмови ви тоді не могли чути. І все-таки, таке ведення справ — це стиль, звичка чи самодисципліна?

— Як театр розпочинається з вішалки, так виробництво починається з наведення елементарного порядку на ньому — це аксіома. А люди уважні: бачать, що керівництво працює, отже, і з них запитають.

Згадую 1997 рік, коли я прийшов на ЦГЗК. Комбінат тоді, вважай, стояв навколішках — таку глибу наодинці не підняти. Тому зібрав команду однодумців: Василь Федін — директор з економіки і фінансів, Віктор Артюх — директор з побуту та соціальних питань, Володимир Оселедько — нинішній директор ЦГЗК, технічний директор підприємства Олександр Дмитрієнко та ін. Підприємство котилося в провалля не один рік, і виводити його з піке мали нові люди — професіонали високого класу, які, до речі, й сьогодні працюють на комбінаті. Стояло ребром пекуче питання: як створити таку систему, завдяки якій на ЦГЗК пішли б гроші. Тобто потрібно було не лише піднятися, а й нарощувати продуктивність, щоб на повну силу запрацювали всі ланки, а це, як припускала наша команда, в осяжному майбутньому не могло залишити байдужими інвесторів, та й у віддаленій перспективі додало б привабливості підприємству. Такі були головні стратегічні напрями керівництва. Тому якщо, припустімо, 1998 року акції Центрального гірничо-збагачувального зі скрипом реалізовувалися лише по три копійки за штуку, то вже наприкінці 2000-го — початку 2001 року за кожний цінний папір ЦГЗК точилася серйозна боротьба, і ціна за одну акцію злетіла до двох номіналів. Паралельно проходила технічна модернізація. Пригадую, як деякі противилися, приміром, установці на комбінаті дорогої машини ОК-324, хоча ця справа була й залишається перспективною.

Сьогодні ЦГЗК, завдяки зрослій продуктивності, віддає до пенсійного фонду країни понад п’ять мільйонів, а в бюджет України — понад сім мільйонів гривень. Що це — стиль, навичка, самодисципліна? Не знаю. Швидше за все, це вміння всієї команди бачити перспективу.

— 44-й квартал Кривого Рогу — це величезний житловий масив. Розвиток його інфраструктури — теж ваших рук справа...

— Я завжди був переконаний, що людина не може й не повинна жити однією роботою. Специфіка географії Кривого Рогу полягає в тому, що місто тягнеться із півночі на південь більш ніж на сотню кілометрів. Тому в районах має бути своя інфраструктура для проведення дозвілля. Тепер на ЦГЗК — так у народі називається цілий район — є все: від кафе до театру. У нас шикарний палац культури, де, до речі, народжувався знаменитий свого часу джазовий фестиваль, основоположником якого був Олександр Гебель, який живе сьогодні в Німеччині. Відомі артисти й сьогодні не обходять стороною наш концертний зал. А по буднях тут займається дітвора, тут знайшов свій дім приватний театр заслуженого діяча мистецтв України Ганни Мусатової.

Численність працівників комбінату зростає. Тільки минулого року, переустаткувавши гуртожиток, ми забезпечили квартирами 39 родин робітників. Крім того, докупили понад двадцять квартир. На комбінат не дуже легко влаштуватися на роботу: фонд зарплати з восьми відсотків зріс до вісімнадцяти.

— Сьогодні в Кривому Розі тільки на ЦГЗК практикується страхова медицина. А як бути зі статтею 49 Конституції України, яка гарантує нашому громадянину безплатне медичне обслуговування?

— Умови медичної страховки були запропоновані комбінату страховою компанією «ОСТРА—КИЇВ», представником якої в Кривому Розі виступає Босняк. Ця компанія — наш гарант, і поки що ми не скаржимося. За договором із ними остання платить за всі медикаментозні та лікувальні послуги в повному обсязі. Працівник же комбінату виплачує лише 2,5 відсотка від загальної суми послуг. Понад половину відшкодовує підприємство. І сьогодні, відчувши справді відмінну якість медобслуговування, люди самі пропонують внески в особисту медичну страховку. Природно, одержуваний прибуток йде на допомогу в обслуговуванні тих, хто й справді не має коштів. Ну а щодо статей Конституції та законодавчих норм, то ж їх пишуть для людей, а не задля формального застосування. До речі, ряд промислових підприємств області наслідували наш приклад. Отже, реальне життя диктує свої закони.

— Якось один депутат, характеризуючи психологію колеги, стверджував, що до обрання це була одна людина, а після — зовсім інша. Чи не загрожує вам подібна метаморфоза?

— Таке просто неможливо! Для мене виборці — це постійний тренінг, який не дає втратити, так би мовити, політичну форму. Я поставив людям завдання: я працюю для вас, а ви допомагаєте мені. І виборці пішли назустріч. Подають пропозиції, які відповідають рівню й завданням свого обранця. Допомагають охоче.

— Та є думка, що менталітет «низів» дещо спрощений. Мовляв, простій людині не до політики: життя надто вже просте.

— Хто так думає, помиляється. На підтвердження наведу приклад зі звернення мого виборця В.Морозова: «Небезпека втрати часу вбачається в тому, що в понятті «парламентсько-президентська республіка» міститься співвідношення владних повноважень, і обидві сторони можуть зациклитися на відстоюванні кожного відсотка для наближення до свого «ідеалу». Проте ще небезпечніше, коли нашвидку зварганять будь-яку «більшість» і розпочнуть штампувати такі самі, як досі, еклектичні закони... Без стабільної бухгалтерії, що піддається верифікації, жадана соціальна справедливість неможлива. Якби з трибуни Верховної Ради за участю в її засіданні уряду та Президента пролунало просте й нехитре запитання: хіба для того потрібно було Україні десятиріччя суверенності, щоб наступне за цим друге десятиріччя присвятити подоланню бідності? — навряд чи хоч один із присутніх не стривожився за долю країни й не відмовився б від дріб’язкових амбіцій задля справжнього патріотизму». Ось тобі й менталітет. Ні, не менталітет спрощений, це ми не прислухаємося.

Візьмемо ще більш злободенне питання державного бюджету, який, виявляється, теж турбує нашого «пересічного громадянина». Ось як люди міркують і пропонують. Дотримання дохідної частини державного бюджету на 2003 рік відразу наштовхнеться на труднощі, особливо вони зачеплять місцеві бюджети. Якщо підійти формально, то, справді, розмір місцевих бюджетів виріс із 42 до 46 відсотків від загального обсягу зведеного бюджету. А на практиці вийде наступне: податки, що стягаються з місцевих бюджетів, у зв’язку з передачею місцевим органам влади додаткових повноважень і гаданим зростанням зарплати в працівників бюджетних організацій, не можуть бути компенсовані за рахунок прямих виплат із держбюджету, так званих трансфертів.

Можу додати, що за цими самими трансфертами лише один Кривий Ріг щорічно втрачає понад п’ятдесят мільйонів гривень. А закладене недофінансування бюджету більш ніж на мільярд доведеться компенсувати у вигляді скорочення податків, але вже за рахунок Центру. Отже, як бачимо, менталітет у народу на належному рівні, щоправда, необхідно не лише слухати, а ще й чути людей...

А наша молодь — наскільки ж є талановиті й неординарні серед них! Їм потрібно тільки допомогти. І ми разом із Віктором Артюхом створили фонд «Майбутнє України». Наш фонд практично, підкреслюю, допомагає тим, кому це сьогодні потрібніше найбільше — талановитій молоді. Обдарованим і працьовитим заснували сорок постійних іменних стипендій...

— Активна робота в окрузі — ви щосуботи приїжджаєте в рідний Кривбас — не заважає напруженій праці у ВР?

— Щодо втоми чи надмірної зайнятості, то тут усе йде як слід... Ось хіба що відповідальності значно додалося. Тепер важко провести межу між «моїми» і «не моїми» питаннями. Ну ось уявіть, прийшов колишній наркоман, який сьогодні працетерапією допомагає позбутися наркозалежності іншим. Молода людина просила допомогти йому з приміщенням для зустрічей і роботи з батьками хворих людей. Чи моя ця справа? — питання риторичне. Переконаний: для політика будь-якого рангу, тим паче для депутата Верховної Ради, робота з виборцями в окрузі — це справжній акумулятор діяльності. Саме тут ти з перших вуст довідуєшся про все.

…Думаю, немає нічого дивного в тому, що цей, як раніше би сказали, «червоний директор» єдиний із дюжини мажоритарників переміг на сімдесяти семи виборчих дільницях. І Мовчан завжди вірний собі: працює не тільки перед виборами, а завжди.

Доводиться лише шкодувати, що у вітчизняних ЗМІ так мало говорять про якість роботи депутатів ВР у своїх округах і про результати цієї роботи . А якби сталося таке, напевно, значно зменшилося б скарг і звернень наших громадян «все вище і вище, і вище». Здається, запропонований публічний діалог пішов би на користь нашому роздратованому суспільству.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК