А в торбинці — витріщаки!

Кілька тижнів лежання на пляжі — із цим у більшості з нас досі асоціюється словосполучення «літній відпочинок». І дарма! Адже весь цивілізований світ уже не перший рік поспіль (і не лише влітку) паралельно з прийманням сонячно-морських ванн втішається радощами сільського «зеленого» туризму. Такі центри — кластери — і в Україні вже не рідкість. А деякі з них навіть здобули міжнародну популярність. Зокрема своїми витріщаками.

Селище Гриців розташоване у Хмельницькій області недалеко від траси Тернопіль—Київ. До 1998 р. це був звичайнісінький депресивний провінційний населений пункт, звідки молодь, як і їхні однолітки з багатьох міст і сіл України, масово виїздила за кордон на заробітки. Однією з них могла стати й Лідія Мацюк, але буквально перед самою поїздкою передумала. Вирішила: працюватиму вдома. Немає роботи? Та хто сказав, що її не можна знайти?

Збори односільчан ухвалили: гріх не використати те, що дала сама природа. Незабаром народилася громадська організація Асоціація відродження Гриціва, а рік по тому з’явився кластер сільського туризму «Оберіг», який очолила пані Лідія. І гриців’яни (до речі, першими у країні) почали займатися наданням різноманітних «сільськозелених» турпослуг, розробкою різноманітних розважальних програм і екологічних маршрутів.

Тепер Гриців приймає гостей не лише влітку, а й весь рік. У селищі в гарних умовах можуть одночасно відпочити близько двохсот людей. Проживання з триразовим харчуванням обійдеться від 50 до 75 грн. на добу.

Риболовля, збір грибів-ягід, купання в річці, катання на конях або човнах — це, так би мовити, традиційний набір «сільськовідпусткових» розваг. У Гриціві ж є цілий ряд власних ноу-хау. Наприклад, у місцевому гостинному дворі «Шевченка, 3» хазяйка-лікар робить професійний масаж і пропонує гостям пройти курс фітотерапії. В агросадибі «Лідія» до ваших послуг духмяна фітованна з індивідуально підібраними травами. Посидіти в тіні екзотичних фруктових дерев і поласувати їхніми плодами можна в садку садиби «Затишок». Хазяйка агросадиби «У Наталі» навчить пекти хліб, у «Лебединому крилі» знають усі секрети українського рукоділля... Ну і чи варто говорити, що всі грицівські господині чудово готують і до того ж із виключно натуральних екологічно чистих продуктів?..

А як у Гриціві вміють повеселитися!.. Традиційні свята відзначають дуже колоритно, із дотриманням усіх обрядів. Гості, звісно, можуть узяти найактивнішу участь і в самих святкуваннях, і в підготовці до них. Наприклад, торік тут відпочивали американці, поляки, росіяни та молдавани, котрі приїхали дізнатися, як українці святкують Великдень. «Оберігівці» розробили для них спеціальну програму. Наприклад, чоловіки місили паски окремо, жінки — окремо, самостійно їх прикрашали. Лідія Мацюк згадує, що не могла протовпитися до печі, де вони пеклися: адже кожен кулінар не на жарт переживав — не дай Боже його витвір підгорить!.. У сусідньому будинку всі охочі фарбували крашанки. Причому робили це під керівництвом досвідченого фахівця з місцевого художнього училища, котрий познайомив гостей із візерунками, традиційними для різних регіонів України, і з різноманітними техніками розпису.

Наприкінці червня у Гриціві щороку проходить свято села — влаштовується виставка-ярмарок робіт народних майстрів, масові гуляння, прогулянки на конях і човнах. Є в селищі й ексклюзивне свято «Грицівські витріщаки». Ця назва має свою цікаву історію. Колись у Гриціві гостювали білоруси. З кожним днем усе більше й більше дивувалися місцевим дивам, усе більше округлялися їхні очі. От хтось і сказав: «Ну, у вас такі грицівські витріщаки!..», мовляв, стільки всього цікавого навколо, що очі розбігаються. Відтоді ось уже три роки тут проводять оригінальний перформанс на березі річки — гостей розважають і пригощають фірмовими грицівськими ласощами. До речі, а ви коли-небудь ласували фондю по-грицівському? Ото ж бо!

Найважливіше, вважає пані Лідія, — це те, що її односільчани, зайнявшись наданням «зеленотуристичних» послуг, стали набагато активнішими, більш культурними та творчими. А поглянувши на Гриців, активізувалися і сусідні села, які донедавна «спали». Сьогодні їхні жителі теж знають, що таке сільський туризм, які бувають проекти, як працювати з фондами — цю просвітницьку роботу взяли на себе «оберігівці». «Кажете, ростимо собі конкурентів? — сміється Лідія Мацюк. — Але ж кожен може вигадати щось своє, знайти свою «родзинку»: роботи вистачить усім».

Зазвичай із Гриціва додому везуть не лише здоров’я, гарний настрій і безліч найприємніших вражень, а й оригінальні сувеніри, виготовлені місцевими умільцями, — вишиванки, чудернацькі картини та фігурки, вирізані з дерева, розшиті подушки. І обов’язково «грицівську торбинку» — мішечок із лікарськими травами. Кажуть, творить дива. Як мінімум — рік, до наступної поїздки до Гриціва.