22 ЧЕРВНЯ, ВІЙНА, СКОРБОТА

Можливо, через багато літ цей найдовший день року стане звичайним літнім днем, про який згадуватимуть хіба історики, в тиші бібліотек вивчаючи перипетії Другої світової війни. Впевнений, що вже сьогодні більшість школярів не зможе правильно відповісти на запитання: «З чим пов’язана дата 22 червня?» А ось у старшого покоління, навіть у тих, хто народився в повоєнні роки, день цей міцно пов’язаний у свідомості зі словами популярної пісні «...Киев бомбили, нам объявили, что началася война...»

Нинішнього року виповнюється 60 років відтоді, як грянула найкровопролитніша на землі війна. До цієї дати в Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» було відкрито Міжнародну реліквійну виставку. Понад 2000 її експонатів виставили найбільші музеї військової тематики Республіки Білорусь, Російської Федерації й України. Тут можна побачити такі раритетні експонати, як особисті речі Йосипа Сталіна й Адольфа Гітлера, маршалів Тимошенка, Будьонного, Жукова, адмірала Кузнєцова, кітель генерала Черняховського зі слідами осколка, що смертельно поранив воєначальника.

Минає час, вщухають емоції та політичні пристрасті, надбанням громадськості стають раніше таємні матеріали. Перед нами експонати, на які свого часу було накладено ідеологічне табу, — документи, що стосуються першого трагічного для Червоної Армії періоду війни з його незліченними жертвами та сотнями тисяч полонених радянських бійців і командирів, матеріали про в’язнів фашистських концтаборів, спогади тих, хто пережив у неволі всі муки пекла.

Та, мабуть, найбільшою несподіванкою виставки стали її експонати, які показують війну через листи, фотографії солдатів вермахту, які загинули у жорстоких боях. На стенді поруч два знімки. На одному червоноармійці несуть свого перев’язаного товариша, на другому — німецькі піхотинці виносять з поля бою пораненого. Обидва фото вражають відчуттям непоказного військового братерства, властивого тій і тій стороні.

Гірким болем непоправних втрат віє від товстих томів, у яких зберігаються тисячі оригіналів похоронок і сповіщень про зниклих безвісти. Ці скорботні книги почали надходити до музею з військкоматів, де їх берегли з часів війни. Ще одною новацією виставки стала спеціальна експозиція, присвячена зниклим безвісти воїнам — незаслужено принижуваній і не визнаній свого часу категорії жертв війни.

На відкритті виставки був посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеман.