Ректор Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» академік Михайло Згуровський в інтерв'ю «ДТ. Україна» назвав основні стримуючі фактори в Україні для прискореного інноваційного розвитку.
Зокрема, на його думку, один із таких факторів - це відмова України від політики пріоритетного науково-технологічного розвитку, виключення з числа основних продуктивних сил науки, передової освіти та інновацій.
«Замість цього відбувається орієнтація України на зовнішні запозичення, які, на жаль, не використовуються для інвестицій в нові технології і засоби виробництва з метою відтворення та примноження сукупного національного продукту. За час незалежності України її зовнішні запозичення зросли у 17 разів, і на кінець 2010 року сукупний державний і гарантований борг держави становив 52 мільярди доларів. У даний час борг наближається до 40% ВВП. І хоча цей відсоток ще далекий від критичного порогу (80-100% ВВП), тенденція поглиблення боргової залежності дуже тривожна», - зазначає академік.
Окрім того, за його словами, багаторазові спроби реформувати національну науку і освіту залишалися і будуть залишатися «косметичними», оскільки ніколи не носили цілісний міжгалузевий характер і не спрямовувалися на інноваційний розвиток держави.
«Вони жодним чином не поєднували в єдиному комплексі виробничу сферу, яка створює суспільні блага, товари та послуги, та її кадрове і наукове супроводження. У країні відсутня концентрація інтелектуальних ресурсів на стратегічно важливих напрямках розвитку. В цілому у нас понад 30 розпорядників бюджетних коштів, які спрямовуються на науку. Діють вони за своїми локальними програмами, без загальної координації і спільних цілей», - підкреслив М.Згуровський.
Він також додав, що актуальною проблемою України є незбалансованість структури та обсягів державного замовлення на підготовку фахівців з потребами ринку праці і з перспективними напрямками розвитку країни.
«А ще - неузгодженість професійних та освітніх кваліфікацій, яка призводить до невизначеності освітньо-кваліфікаційних рівнів і, зокрема, освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на вітчизняному ринку праці. А між тим зазначений рівень у європейських країнах має абсолютно чітке місце», - зазначив ректор КПІ.
Детальніше читайте у свіжому номері «ДТ. Україна» в інтерв'ю Сергія Рєзнікова з Михайлом Згуровським.