Розшифровано ядерний геном людиноподібного примата з Денисової печери
14 сiчня, 2011, 12:29
Поділитися
Фахівці зі США, Німеччини, Канади та Росії завершили розшифрування ядерного геному невідомого гомініна, фрагмент фаланги пальця якого був виявлений у 2008 році у Денисовій печері (Алтай, РФ) співробітниками Інституту археології та етнографії РАН.Фахівці зі США, Німеччини, Канади та Росії завершили розшифрування ядерного геному невідомого гомініна, фрагмент фаланги пальця якого був виявлений у 2008 році у Денисовій печері (Алтай, РФ) співробітниками Інституту археології та етнографії РАН.Вік малопримітного зразка археологи оцінили у 30-48 тисяч років. Навесні року, що минає, вже повідомлялося про розшифрування відповідного мітохондріального геному; тоді було встановлено, що мтДНК-лінії сучасних людей, неандертальців і нових гомінінів, яких автори називають денисівцями, розійшлися близько мільйона років тому - задовго до того, як людина відокремилася від неандертальців.
Аналіз ядерного геному об'ємом близько 3 млрд "букв" дозволив уточнити ці дані. Тепер дослідники говорять про те, що ДНК гомінінів більше схожий на неандертальський, ніж на людський, а поділ послідовностей ДНК неандертальців і денисівців відбувся близько 640 000 років тому.
Отриманий варіант розшифрування дослідники порівняли з відомими геномами представників 53 сучасних популяцій і в одному випадку виявили сліди міжвидового схрещування. За твердженням авторів, меланезійці, що населяють острови на північний схід від Австралії, отримали від денисівців від чотирьох до шести відсотків генетичного матеріалу. Якщо врахувати, що свій слід у геномах сучасних людей залишили і неандертальці, загальний внесок популяцій епохи плейстоцену зросте приблизно до 8%.
У новій роботі також представлено опис зуба, знайденого у Денисовій печері. На відміну від фрагмента фаланги, який нічим не виділяється, він має незвично великі розміри і нагадує (але не копіює) моляри Homo erectus і Homo habilis. Мітохондріальні геноми, складені за результатами вивчення фаланги і зуба, виявилися схожими. Незважаючи на це, денисівці не мають статусу окремого виду або підвиду.