Реальні наслідки аварії на ЧАЕС стануть відомі до 2026 року

Про це у своїй статті для ZN.UA доктори сільськогосподарських наук, професори Валерій та Тетяна Глазко. У той же час вчені відзначають, що «спрямованість таких змін ми вже знаємо з дослідів із польовими мишами та коровами: позбавлення не тільки від менш стійких, але і від більш спеціалізованих і еволюційно просунутих варіантів».

Це підтверджують результати дослідів з вивчення впливу опромінення на різні види тварин, у тому числі на великих ссавців. Так, Альфа, Бета і Гамма, що народилися ще до аварії на ЧАЕС та померли в похилому, як для коров'ячого, віці, народили 28 телят. На кожну з них в середньому припадало по 0,9 теляти на рік. Сім із 15 їхніх дочок взагалі не дали потомства, а вісім мали сумарно 26 телят (на кожну дочку довелося по 0,4 теляти на рік). Тобто плодючість корів у другому поколінні знизилася у два рази.

Ще гіршими були справи з репродуктивними можливостями у другого покоління корів, завезених до експериментального господарства з Поліського. Тільки 7 (із 27) дали потомство, інші або взагалі його не мали, або воно було нежиттєздатним (телята гинули незабаром після народження, причому переважно самці).

Спостереження за кількома поколіннями різних видів тварин призвели до наступного висновку: вплив хронічного низькодозового іонізуючого опромінення негативно позначається на репродуктивній функції. Вчені підкреслюють, що наступні покоління повільно адаптуються у змінених умовах навколишнього середовища. За їхніми спостереженнями, потрібно як мінімум 30-35 поколінь, щоб вид міг пристосуватися до підвищеного радіаційного фону.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Валерія і Тетяни Глазко «Не такі страшні мутанти... Наукові дослідження у зоні відчуження ЧАЕС і „закони Чорнобиля“».