Кільце Сатурна змінює форму

Учені отримали дані, які свідчать, що форма кільця Сатурна змінюється. Співробітники Інституту космічних наук (США) порівняли отримані зображення, які передав зонд Cassini, й побачили, що зовнішня межа масивного кільця В Сатурна зміщує свою зовнішню межу. Причиною змін є самозбудні хвилі. Про це у вівторок, 2 листопада, повідомили спеціалізовані ЗМІ.

Учені отримали дані, які свідчать, що форма кільця Сатурна змінюється. Співробітники Інституту космічних наук (США) порівняли отримані зображення, які передав зонд Cassini, й побачили, що зовнішня межа масивного кільця В Сатурна зміщує свою зовнішню межу. Причиною змін є самозбудні хвилі. Про це у вівторок, 2 листопада, повідомили спеціалізовані ЗМІ. Тридцять років тому було зроблено спостереження в рамках проекту «Вояджер». Отримані дані показали, що гравітаційний вплив Мімаса, одного із супутників Сатурна, призводить до помітних змін форми кільця В. Правда, вже тоді вчені погодилися, що пояснити це явище суто впливом Мімаса просто неможливо. У новій роботі проаналізовано більше двох тисяч зображень - дані, зібрані за чотири роки. Як виявилося, варіації форми кільця пов'язані ще й з «природними» осциляціями, можливість існування яких забезпечують порівняно висока щільність речовини в кільці й різкість межі останнього. Самозбудні хвилі поширюються по кільцю, відбиваються від його країв і деформують їх, що й реєструють учені. «Ці осциляції можна порівняти з власним виглядом коливань гітарної струни, - говорить керівник дослідження Джозеф Спітейл. - У кільця, таким чином, теж є власні частоти коливань». На думку вчених, аналогічні явища можна спостерігати й в інших системах - наприклад, у спіральних галактиках з диском або в протопланетних дисках. Астрономам також удалося виявити на краю кільця В протяжну область, в якій знаходяться піднесені на кілька (до 3,5) кілометрів структури, відкидаючи тіні на площину кільця. Ймовірно, тут розташовуються невеликі супутники Сатурна.

За матеріалами: Компьюлента