Європейські астрономи вивчали навколозоряний диск надгіганта

Маси надгігантів варіюються від 10 до 70 сонячних, а за своєю світністю вони перевершують нашу зірку в десятки й сотні тисяч разів. Колосальні розміри й світність нерозривно пов'язані з корткою тривалістю життя, яку вимірюють сотнями тисяч або мільйонами років.

Навколозоряні диски характерні для менш масивних світил, що знаходяться на ранніх стадіях розвитку. Відомо зовсім небагато надгігантів, оточених сформованим кільцем газу і пилу, й HD 62623, що знаходиться в сузір'ї Лебедя на відстані 650 пк від нас, - це унікальний об'єкт для спостережень.

У новій роботі було задіяно установки «Дуже великого телескопа», об'єднані в інтерферометричному режимі.

«Нам вдалося синтезувати таке тривимірне зображення HD 62623, яке міг би дати віртуальний 130-метровий телескоп, - стверджує керівник дослідження Флорентин Міллур з Обсерваторії Лазурного берега. – Роздільна здатність на порядок переважає можливості найбільших оптичних телескопів діаметром 8-10 метрів».

Аналіз зібраних даних показав, що HD 62623 оточена пиловим кільцем радіусом близько 4 а. о. У його центрі знаходиться яскрава «пляма» радіусом 1,3 а. о. - сама зірка й внутрішній газовий диск.

«Крім того, ми з'ясували, що газ обертається навколо HD 62623», - додає інший учасник робіт Ентоні Мейленд, співробітник Інституту радіоастрономії ім. Макса Планка.

На думку астрономів, незвичайне скупчення речовини в екваторіальному диску в HD 62623 найпростіше пояснити тим, що у надгіганта є компаньйон сонячної маси. Побачити його неможливо: він губиться на тлі яскравої центральної зірки.

За матеріалами Інституту радіоастрономії ім. Макса Планка