Експерт: Для уникнення пожеж треба обережніше меліорувати болота і видобувати менше торфу

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Для забезпечення стійкості екосистем до можливих пожеж слід дуже обережно видобувати торф і не займатися тотальною меліорацією, заявив у статті для «Дзеркала тижня» завідувач відділу екології фітосистем Інституту ботаніки імені М.Холодного НАН України Яків Дідух.

Для забезпечення стійкості екосистем до можливих пожеж слід дуже обережно видобувати торф і не займатися тотальною меліорацією, заявив у статті для «Дзеркала тижня» завідувач відділу екології фітосистем Інституту ботаніки імені М.Холодного НАН України Яків Дідух.

«У нашій державі запаси торфу становлять 2260 мільйонів тонн, а це 0,4% від усіх світових запасів і втричі більше, ніж запас енергії наших лісів. У 60—80-х роках ХХ століття щорічно видобували 7,5 мільйонів тонн торфу, а нині — 1 мільйон тонн, що становило 0,3%, а тепер — 0,04% від його запасів. Незважаючи на такі, здавалося б, мізерні обсяги видобутку, 45% запасів торфу в Україні вже вичерпано, тому навіть розумна їх розробка має проводитися з позицій збереження болотних екосистем», - зазначив еколог.

Він наголосив, що у вигляді торфу зв’язана значна частина вуглецю нашої планети.

«Сьогодні світова наукова спільнота приділяє велику увагу охороні боліт. Річ у тому, що болота, які займають три відсотки території суші, акумулюють 550 Гт вуглецю у торфі, що становить 30% від його запасу в ґрунті, 75% — в атмосфері, майже стільки ж, скільки в біотичному компоненті планети, й удвічі більше, ніж у лісах», - зазначив Дідух.

Експерт пояснив, чому збереження болотних екосистем має першочергове значення для запобігання масштабним пожежам.

«Поверхня незайманих природних боліт укрита мохами-сфагнами, що накопичують у 300 разів більше води, ніж важать самі рослини, і протягом року утримують її. Цей сфагновий шар — запорука того, що екосистема не постраждає від вогню. Тотальна меліорація спричинила зниження рівня грунтових вод, осушення торфу, який від пересихання назавжди втрачає здатність акумулювати воду. Саме такі пересушені торф’яники горять навколо Москви. В результаті відбувається потужна емісія СО2, СО і СН4», - розповів Дідух.

Він також підкреслив, що умовна «екологічна вартість» болотних екосистем є надзвичайно високою.

«За нашими підрахунками, екологічна «вартість» одного гектару болота у сто разів вища, ніж лісу, і сягає 7500 тисяч дол. За такими показниками можна буде оцінити вартість екологічних збитків, які, втім, не враховують того, що смог і перевищення концентрації чадного газу в шість разів від допустимого рівня негативно позначаються на здоров’ї людей», - заявив еколог.

Детальніше читайте у статті Якова Дідуха «Між тропіками та Україною — ще й Сахара» у свіжому номері «ДТ».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі