Між кліматичними півкулями землі існує більш тісний взаємозв'язок, ніж передбачалося раніше.
Міжнародна наукова експедиція на Чукотці, у складі якої були дослідники Росії, США та Німеччини, прийшла до висновку, що між кліматичними півкулями землі існує більш тісний взаємозв'язок, ніж передбачалося раніше, повідомив представник президії Далекосхідного відділення РАН.
Спільна експедиція вчених проходила на Чукотці у 2009 році. Для вивчення клімату у давнину фахівці зібрали зразки гірських порід донних опадів озера Ельгигитгин, що утворилося 3,6 мільйона років тому при падінні метеорита. Протягом трьох років вчені Біологопочвенного і Далекосхідного геологічного інституту ДВО РАН, а також інститутів інших країн досліджували отримані зразки, після чого були зроблені висновки про тісний взаємозв'язок клімату північної та південної півкуль.
"Дані кернів (зразків гірських порід) озера Ельгигитгин відображають зміни клімату та природного середовища Арктики з великою чутливістю. Фізичні, хімічні та біологічні параметри досліджених опадів відповідають виявленим раніше глобальним кліматичним змінам до відповідних льодовикових/міжльодовикових періодів", - розповів співрозмовник агентства.
"Висновки експедиції говорять про те, що високі температури і кількість атмосферних опадів в періоди потепління "вищого порядку" не можна пояснити тільки орбітальними параметрами Землі або парниковими газами атмосфери, якими зазвичай пояснюють природу льодовикових і міжльодовикових періодів. Передбачається, що існував додатковий зворотній зв'язок клімату" , - зазначив співрозмовник.
Він пояснив, що за припущенням учених, спусковий механізм для інтенсивних потеплінь міг перебувати в Антарктиці. Згідно з дослідженнями, існували повторювані інтервали, під час яких західний антарктичний крижаний щит танув. Отримані дані говорять про те, що деякі з цих подій збігаються з періодами потепління в Арктиці.
"У вчених є два сценарії для пояснення тісного взаємозв'язку клімату північної та південної півкуль. По-перше, зменшення льодовикових покривів і зникнення льоду на антарктичному шельфі могли обмежити формування холодних донних вод, що течуть у північну частину Тихого океану і піднімаються до поверхні. Це призводить до тепліших поверхневих вод, більш високих температур і збільшення кількості опадів на прилеглій суші", - повідомив
Згідно з другою версією, розпад західного антарктичного крижаного щита, ймовірно, призводив до суттєвого глобального підвищення рівня моря і дозволяв більш теплим поверхневим водам проникати у Північний Льодовитий океан через Берингову протоку.
"Наші дані мають глобальне значення, беручи до уваги факти триваючого руйнування льодових покривів навколо антарктичного півострова і країв західного антарктичного крижаного щита і потенційне прискорення цих процесів у найближчому майбутньому - в цьому відношенні, минуле може бути ключем до майбутнього", - підкреслив представник президії. !zn