Астрономи виявили в сузір'ї Змієносця скупчення молекул цукру

Радіотелескоп ALMA в чилійській пустелі Атакама виявив молекули найпростіших цукрів у подвійній зірці, розташованій в сузір'ї Змієносця і віддаленій від нас на відстані в 400 світлових років, заявляють астрономи в статті, опублікованій в Astrophysical Journal Letters.

«У газопиловому диску, що оточує цю новонароджену зірку, ми знайшли глікольальдегід - найпростіший цукор, схожий на той, який ми додаємо в чай ​​або каву. Ці молекули є одними з основних компонентів РНК, яка, як і пов'язана з нею ДНК, є однією з «цеглинок життя», - заявив керівник групи астрономів Йес Йоргенсен з Інституту Нільса Бора в Копенгагені (Данія).

Йоргенсен і його колеги вивчали хімічний склад протопланетного диска навколо подвійної зірки IRAS 16293-2422, за допомогою радіотелескопу ALMA у складі Європейської південної обсерваторії в пустелі Атакама. ALMA працює в міліметровому і субміліметровому діапазоні хвиль. Цей інструмент ще будується на високогірному плато Чахнантор у Чилі. До 2013 року, коли споруду планується закінчити, він складатиметься з 66 окремих антен-приймачів.

Як відзначають вчені, газопиловий диск IRAS 16293-2422 практично неможливо вивчати за допомогою оптичних і інфрачервоних телескопів, оскільки його компоненти дуже холодні і темні для спостереження із Землі. З іншого боку, це не є перешкодою для радіотелескопів, що працюють у субміліметровому діапазоні.

Автори статті провели серію спостережень на ALMA в серпні 2011 року і квітні 2012 року, звірили отримані дані з даними із радіотелескопа SMA і визначили хімічний склад хмари.

Крім широко поширених в космосі азоту, чадного газу та інших неорганічних сполук, вчені натрапили на щось несподіване - велику кількість органічних молекул, в тому числі карбонові кислоти і найпростіший цукор - глікольальдегід. !zn

Читайте також:

Астрономи знайшли «фабрику зірок» (відео)

Астрономи розкрили таємницю появи найбільших зірок

Астрономи дізналися, звідки з'явилися зірки в 300 разів більші Сонця

Астрономи виявили «близнюка» Сонячної системи