Законопроєкт про звільнення Ситника підриває легітимність всього НАБУ – аналіз ЦПК

Ухвалення Верховною Радою закону про приведення статусу Національного антикорупційного бюро у відповідність до вимог Конституції призведе до «багатовладдя» у бюро та поставить під сумнів легітимність будь-яких рішень керівництва органу, вважають юристи Центру протидії корупції.

У понеділок, 15 лютого, Верховна Рада зареєструвала проєкт закону №5070, його ініціатором вказано прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Напередодні відповідний проєкт підтримав Кабінет міністрів, правку про звільнення директора НАБУ Артема Ситника вніс міністр юстиції Денис Малюська.

Небезпечне двовладдя

У перехідних положеннях закону прописано, що обов’язки директора НАБУ до призначення нового має виконувати його перший заступник Гізо Углава, але у нормі не йдеться про те, що відбудеться із чинним директором Артемом Ситником. Адже законних підстав для звільнення директора бюро немає.

«Тобто в НАБУ залишиться в.о. з повноваженнями директора і директор з повноваженнями. У підсумку підривається легітимність будь-яких рішень обох. Більш того, з призначенням нового Директора ця проблема не зникне та існуватиме принаймні до квітня 2022 року, коли спливе 7-річний строк призначення Ситника», - наголошують експерти Центру протидії корупції.

Таке невизначене формулювання та політичне рішення підриває основні принципи незалежності НАБУ і створює небезпечний прецедент на майбутнє. 

Нова конкурсна комісія: місія «призначити свого»

У проєкті закону також визначено нову конфігурацію конкурсної комісії з відбору голови антикорупційного бюро.

Трьох із дев’яти членів визначає очолювана президентом Рада національної безпеки та оборони і ще шістьох – уряд, при чому трьох самостійно, а трьох - за пропозицією партнерів України в сфері антикорупції.

Рішення прийматимуться простою більшістю голосів п’ятьма членами комісії.

«На практиці це означає, що делеговані міжнародними партнерами члени комісії не матимуть жодної ролі в процесі роботи, адже їх голос не буде важливим для прийняття рішення»,  - наголошують експерти.

У 2019 році аналогічну конфігурацію комісії використали для зміни очільника Державного бюро розслідувань. Тоді всі партнери України відмовилися надати свої кандидатури, розуміючи, що їх хочуть використати для легітимізації заздалегідь визначеної кандидатури.

«Те саме пропонують зараз для НАБУ, але на це ж звісно ніхто не погодиться. НАБУ взагалі ризикує залишитися без директора, як і ДБР зараз», - наголошує голова правління ЦПК Віталій Шабунін.

Обмежена незалежність

НАБУ стає органом виконавчої влади та підпорядковується уряду, зберігаючи при цьому певну незалежність від Кабміну. Ці норми приймаються на виконання рішення Конституційного суду, який чітко вказав раніше на приналежність бюро до виконавчої гілки влади.

Що далі

Гарантії незалежності антикорупційних органів є одним з ключових положень співробітництва України із західними партнерами. Ручні процедури для обрання нового директора НАБУ призведуть до погіршення відносин зі США, Євросоюзом та МВФ, поставлять на паузу євроінтеграційні процеси, зближення з НАТО та отримання нових траншів.

«Показово, що цей законопроєкт з’явився після провальних переговорів з Міжнародним Валютним Фондом. Саме у меморандумах з МВФ передбачалось створення НАБУ та забезпечення незалежності бюро. Порушення цих попередніх домовленостей ризикує підірвати співпрацю та знищити залишки довіри до української влади», - додають експерти. 

На думку Віталія Шабуніна, причиною появи цього законопроєкту є бажання призначити «ручного» директора бюро, який за одним дзвінком з Банкової блокуватиме справи щодо «татарових» або навпаки порушувати щодо ворогів президента Володимира  Зеленського.

Оскільки блокування роботи НАБУ і ручна процедура конкурсу за жодних обставин не будуть прийняті міжнародними партнерами, проросійське оточення штовхає Зеленського на цей крок.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Раді зареєстрували законопроект про звільнення директора НАБУ Ситника

Напередодні Кабінет міністрів України підтримав правку до проєкту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення статусу НАБУ у відповідність до вимог Конституції України», що дозволяє звільнити директора бюро Артема Ситника.

Автором правки став міністр юстиції Денис Малюська. Він стверджує, що діяв задля того, щоб «закрити діру в законі та врегулювати статус НАБУ і його директора». За даними джерел ZN.UA в Офісі президента, ініціатива з правкою з'явилася лише за вкрай наполегливого прохання президента Володимира Зеленського.

Відносини Зеленського і Ситника різко зіпсувались через те, що НАБУ активно розслідує справу щодо заступника голови ОП Олега Татарова і відмовляється віддавати її іншому слідчому органу. Іншим каменем спотикання стала справа про закупівлю Міністерством охорони здоров'я вакцин від коронавірусу з імовірною переплатою.

28 серпня Конституційний суд дійшов висновку, що п'ятий президент України Петро Порошенко перевищив свої повноваження, призначаючи Артема Ситника на посаду директора НАБУ, яке належить до органів виконавчої влади. В Офісі президента заявили, що Ситник продовжить виконувати обов'язки очільника НАБУ.