Відсутність електронного декларування гальмує антикорупційну боротьбу — експерти

У червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ в ЄС, а з ним і низку рекомендацій, які потрібно виконати. Центр «Нова Європа» у партнерстві з низкою профільних аналітичних центрів та громадських організацій презентував незалежний моніторинг виконання Україною рекомендацій ЄС від експертів коаліції «Кандидат Check».

Експерти зазначають, що реформи, які стосуються боротьби з корупцією, посідають важливе місце. Загалом, цієї сфери стосуються три реформи, у яких можна спостерігати доволі неоднорідний прогрес.

Антиолігархічна реформа — її оцінка та імплементація зараз фактично знаходяться у замороженому стані. Зокрема, проблемою є відсутність висновку Венеційської комісії. За словами експертів, як наслідок, Україна може навіть не з власної провини «провалити» виконання цього критерію.

У реформі, яка стосується покращення роботи в таких антикорупційних органах як НАБУ та САП експерти побачили певний прогрес.

Водночас, у реформі, яка стосується боротьби з відмиванням коштів, експерти вказали на стагнацію.

За словами старшого аналітика Transparency International Ukraine Олександра Калітенка, щодо антикорупційних реформ Україна має фактично формальне виконання двох частин з трьох цієї рекомендації, оскільки до раніше призначеного керівника САП додалося нове призначення директора НАБУ.

Він пояснив, що є певні зауваження експертів щодо того, як відбувалося призначення, як відбувався конкурс, але новий керівник ще повинен буде показати себе, свою компетентність та політичну незалежність.

«Але це вже виходить за рамки критерію, адже формально призначення є», - сказав експерт.

«Щодо третьої частини рекомендації, то ми бачимо, що дійсно, і НАБУ, САП, і ВАКС, вони підтримують раніше задану високу активність щодо справ у топкорупції, бо якраз ця частина стосується посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні», - заявив Калітенко, додавши, що динаміка продовжує зберігатися, однак ця рекомендація широка, тому суттєвий прогрес в інших сферах все ще очікується.

Експерт зокрема, вказав на ситуацію з електронним декларуванням.

«Щодо цього ми згадаємо як такий великий пріоритет — це відновлення електронного декларування в обсязі, який діяв до 24 лютого 2022 року. Бо звісно подання електронних декларацій є дуже ефективним інструментом, саме для виконання рекомендації про посилення боротьби з корупцією шляхом, в тому числі ефективних розслідувань», - пояснив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Аналітики назвали причини затягування справ топкорупціонерів

За словами експерта, неможливо проводити ефективні розслідування, коли чиновники не подають декларації.

«Працівники правоохоронних органів не мають доступу до цих декларацій, якщо вони не подані. І фактично дві статті Кримінального кодексу України – брехня в електронних деклараціях та неподання електронних декларацій, з ними важко буде у майбутньому, якщо така ситуація буде зберігатися», - зазначив Калітенко, додавши, що забезпечення проведення ефективних розслідувань є важливим, як і вказано в рекомендації.

Він пояснив, що все це пов’язано і зі спроможністю органів, які будуть проводити розслідування, крім того, на порядку денному є й питання людських ресурсів, а також інституційної автономії САП, оскільки там теж треба відповідні зміни до законодавства.

Експерт також вказав на важливість детальної статистики, щоб відстежувати ці розслідування.

«Мається на увазі публікація детальної статистики виявлення, розслідування, судового переслідування щодо розгляду справ про корупцію. Це дозволить задокументувати прогрес», - пояснив він, вказавши, що певні кроки у цій реформі вже зроблені.

Експерти поставили сфері антикорупції 8 балів. У попередній оцінці було 7 балів. Зокрема, вищий бал надано завдяки призначенню директора НАБУ.

«Але у питанні відновлення декларування, та інших питаннях, спостерігається поки що певна незмінна ситуація», - заявив Калітенко.

Експерт також нагадав про спроби послабити режим електронного декларування. Він застеріг, що попри рекомендацію МВФ спростити режим електронного декларування, ці межі спрощення можуть сприйнятися владою, як занадто великі, а це, своєю чергою, ризикує призвести до руйнування інституції декларування.

«Всі спрощення повинні бути розумні та обґрунтовані», - підкреслив Калітенко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тільки 7% народних депутатів добровільно задекларували своє майно

Раніше повідомлялося, що Україна зобов’язалась відновити обов’язкове декларування статків чиновників. Відповідна умова прописана в Меморандумі з МВФ. Зокрема передбачається, що відновлення обов’язкового електронного декларування під час воєнного стану торкнеться державних службовців, які не мобілізовані і не беруть безпосередньої участі у бойових діях.

Про те, як скасування обов'язкового декларування вплинуло на громадський контроль, читайте у статті Transparency International «Довіра і корупція під час повномасштабної війни».