«Велика корупція» в Україні загрожує відкотом реформ – аудитор ЄС

В Україні зберігається загроза відкоту реформ, зокрема в сфері боротьби з корупцією, вважають аудитори Європейської рахункової палати. Тому будь-яка допомога ЄС має надаватися на умовах, виконання яких спрямоване на викорінення корупції.

23 вересня Європейська рахункова палата представила звіт «Зменшення великої корупції в Україні: кілька ініціатив ЄС, але результат все одно недостатній». Основним доповідачем виступив аудитор Юхан Партс.

«Щоб поліпшити ситуацію в Україні ЄС використовував безліч проєктів, таких, наприклад, як безвізовий діалог, програма макрофінансової допомоги. Я думаю, що найбільш важливим є те, як ці проєкти не лише дають якийсь результат, але і якимось чином впливають на загальну ситуацію. (...) Немає сумнівів в тому, що корупція в Україні широко поширена», - говорить Партс в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна».

Попри безліч європейських ініціатив, результат поки що недостатній, вважає аудитор. Причиною він називає недостатню націленість на ключову проблему - корупцію.

«У нашому звіті є рекомендації щодо свого роду всеосяжного способу як зосередити увагу на корінних причинах такого роду корупції, яка, як ми сказали, є захопленням держави», - говорить Партс.

Аудитор назвав основні рекомендації для боротьби з цим явищем:

• Переосмислення стратегії ЄС, націленість на викорінення масштабної корупції і її причин;
• Розробку способів обмеження діяльності українських олігархів на європейському ринку, включно з відмиванням грошей;
• Запуск в Україні чесної конкуренції та створення добре функціонуючого ринку.

«У сфері антимонопольної діяльності є багато проєктів, але результати поки не дуже значущі. До того ж існує ризик того, що це все легко можна буде повернути назад. Чесна конкуренція, антимонопольна діяльність, просування інвестицій значно послаблять силу корисливих інтересів», - вважає Партс.

Важливою аудитор вважає і подальшу підтримку Європейським Союзом громадянського суспільства і незалежних ЗМІ.

«Також ми зосередили увагу на правоохоронних, судових, антикорупційних спеціальних органах і на тому, що там ще потрібно зробити. З точки зору ЄС, у нас є серйозні сумніви в тому, наскільки ефективним є результат вкладень в нарощування потенціалу українських інститутів», - пояснює він.

В умовах, коли «корупція захопила державу», проєкти з підготовки фахівців, навчання, надання технологій, матимуть короткострокову дію.

«Навіщо навчати прокурорів, якщо вони продовжують працювати в тій самій системі і дотримуються тієї ж культури? Дуже складно це змінити. Є багато проєктів, багато грошей, але, зрештою, це не впливає на довгострокову перспективу», - додає Партс.

Тому ЄС повинен бути «жорсткішим в плані встановлення умов, яку б підтримку він не надавав», вважає аудитор. А у Києва має бути готовність і тверда прихильність досягти поставленої мети.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Чергова корупційна схема в «Укрзалізниці» могла призвести до аварій поїздів – СБУ

Нагадаємо, 23 вересня Верховна Рада проголосувала закон «Про олігархів», голоси в повному складі дали пов'язані з Ігорем Коломойським «Довіра» і «За майбутнє».

Українцям законотворча ініціатива подавалася як ефективний інструмент боротьби з олігархами. Але все необхідне для реальної боротьби у влади вже було - достатньо було змусити працювати АМКУ і налагодити правоохоронну і судову системи. Про що неодноразово говорили західні партнери України.

Навіщо ж знадобився закон і чому саме зараз, пояснює Юлія Самаєва у статті «Закон про олігархів прийнято. Про що він говорить, а про що мовчить» у ZN.UA.