Україна, Грузія, Молдова хочуть бути друзями ЄС із привілеями – Politico

Так звана "трійка" - три найбільш зацікавлені в ЄС учасники програми блоку "Східне партнерство" для колишніх радянських республік - хоче переконати Європейський Союз продовжувати зближення, визнаючи при цьому, що найближчим часом вони не стануть членами клубу, пише журнал Politico.

Іншими словами, Україна, Грузія та Молдова прагнуть стати для ЄС друзями з перевагами; повна відданість може зачекати.

Тісніші зв'язки можуть принести вигоду і ЄС, який прагне мати дружніх, демократично налаштованих сусідів на сході. Але ЄС також побоюється бути втягнутим у нестабільність та конфлікти у регіоні.

Це означає, що тріо прем'єр-міністрів доведеться попрацювати на зустрічах із вищими посадовими особами у столиці ЄС Брюсселі, враховуючи останні події, включаючи нарощування російських військ на кордоні з Україною та розмови про змову з метою повалення уряду у Києві.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна очолила стратегію Євросоюзу для Дунайського регіону

На пресконференції в п'ятницю президент України Володимир Зеленський заявив, що його уряд має у своєму розпорядженні розвіддані про можливу спробу державного перевороту, що підтримується Росією і за участю одного з найбагатших олігархів України Ріната Ахметова. Кремль спростував це твердження, а Ахметов виступив із заявою, назвавши "абсолютною брехнею".

Тим часом Грузія загрузла в глибокій і затяжній внутрішньополітичній кризі, яка значною мірою паралізувала її уряд і викликала різку критику у зв'язку з тим, що країна відступає від колишніх демократичних досягнень. Зусилля за посередництвом у врегулюванні кризи, у тому числі з боку президента Європейської Ради Шарля Мішеля, виявилися переважно марними.

А в Молдові первісний ентузіазм і великі надії на новий, проєвропейський уряд останніми тижнями були приглушені нерівномірним веденням спору з Росією щодо контрактів на постачання природного газу. Хоча Кишинів досяг угоди з “Газпромом”, щоб забезпечити достатні поставки на цю зиму, критики в Брюсселі кажуть, що угода включає поступки, які дадуть Москві занадто великий вплив на політичне майбутнє Молдови.

Попри такі неприємності та невдачі, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль наполягає на тому, що його уряд має намір слідувати західною траєкторією, яка одного прекрасного дня призведе до офіційного вступу до ЄС.

"Ми хотіли б рішуче заявити, що наші три країни мають непохитну мету стати повноправними членами ЄС", - сказав він в інтерв'ю POLITICO минулого тижня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кулеба закликає Євросоюз допомогти стримати агресію Кремля

Шмигаль навів приклад зусилля України щодо боротьби зі зміною клімату відповідно до плану ЄС "Зелений курс", а також співпраці в галузі енергетики, цифрового регулювання та кібербезпеки як приклади тіснішої інтеграції та прийняття стандартів та практики ЄС. Він також сказав, що Україна може стати сховищем для стратегічного запасу природного газу ЄС, хоча країні, швидше за все, доведеться довести, що вона стабільніша, перш ніж столиці ЄС погодяться на це.

Будь-які перспективи членства в ЄС для цієї трійці віддалені на роки. Жодну з трьох країн не оголошено країною-кандидатом на вступ до ЄС. І навіть досягнення цього статусу не гарантує отримання членської картки, про що можуть свідчити країни Західних Балкан, такі як Сербія, Чорногорія, Албанія та Північна Македонія після багатьох років перебування в різних залах очікування.

Але прихильники тісніших зв'язків із цією трійкою кажуть, що їм необхідно дати стимули для просування прозахідним шляхом демократичних реформ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Євросоюз закликав Кремль скасувати указ про гуманітарну підтримку Донбасу

"Якщо ми не зможемо надати цим країнам якийсь новий, ширший порядок денний на наступне десятиліття, то ми можемо зіткнутися з проблемою, що мотивація для реформ у цих країнах почне слабшати", - сказав Андрюс Кубілюс, литовський правоцентрист, член Європейського парламенту та один із перших прихильників концепції "трійки".

Концепція виникла після того, як політики ЄС дійшли висновку, що ці три країни мають більше перспектив для тісніших зв'язків із ЄС, ніж інші члени Східного партнерства. Вірменія та Азербайджан перебувають у стані військового конфлікту, який в основному був врегульований в ході короткої війни минулого року, а Білорусь відкрито вороже налаштована щодо ЄС, і її самопроголошений президент Аляксандр Лукашенко намагається використати міграційну кризу як зброю для дестабілізації сусідніх Польщі та Литви.

Детальніше про те, чому Євросоюз має надати Україні, Грузії та Молдові перспективу членства, читайте у статті Миколи Точицького "Ілюзорна безхмарність Східного партнерства"