Спільне минуле України та Польщі не можна переписати прийняттям законів – Клімкін

Міністр закордонних справ України наголосив на тому, що взаємні відносини України та Польщі мають ґрунтуватись на історичному діалозі, а не історичній суперечці.

"Те що сьогодні відбувається в Польщі - це бажання шляхом прийняття так званих меморіальних законів створити особливе сприйняття свого минулого, і ставити себе, якщо хочете, більш білими і пухнастими, ніж інших. Так не буває. У нас є минуле, яке мало дуже позитивні моменти і сторони. Це - сторіччя, коли ми жили і розвивалися разом. Це минуле не можна переписати шляхом прийняття законів. Це минуле можна збагнути і осягнути тільки шляхом історичного діалогу. Ми за цей історичний діалог, ми за те, щоб хоча б зрозуміти позицію один одного, як я завжди кажу нашим польським друзям, і я наголошую, що цей діалог має вестися з друзями", - зазначив Павло Клімкін на спільній прес-конференції з очільником МЗС Данії Андерсом Самуельсеном.

Він також вважає складними, але конструктивними переговори віце-прем'єр-міністра України Павла Розенка щодо українсько-польських відносин і закону про Інститут національної пам'яті.

За словами міністра, він готовий "визнати вину окремих представників України або загонів, у тому, що вони робили на Волині" або вшанувати пам'ять польських жертв. Але чекає на таке саме ставлення з боку польської сторони, зазначає УНН.

На думку очільника МЗС України, пам'ять та її сприйняття або спільні, або держави "гратимуться в політичні ігри, намагаючись побудувати свою власну історичну реальність шляхом законів".

"Ми залишились друзями, у нас є багато спільного, наші мови дуже схожі. Але якщо ми починаємо сперечання, якою була наша історія, і малюємо якісь картини, потрібні для внутрішніх політичних маніпуляцій, так ми дійдемо до того, що будемо сперечатись, у кого вареники кращі чи пироги. І це насправді дуже небезпечно", - резюмував міністр.

Як зазначив спікер Сенату Польщі Станіслав Карчевський, закон про Інститут національної пам'яті, який набирає чинності 1 березня, не діятиме до з'ясування спірних моментів Конституційним судом.

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про Інститут національної пам'яті, яким, зокрема, запроваджується кримінальна відповідальність за "заперечення злочинів українських націоналістів". Він також повідомив про те, що відправив його для оцінки в Конституційний суд.

Однак після цього він оскаржив деякі положення цього закону в Конституційному суді. Польський голова подав звернення з проханням перевірити на відповідність статті закону про Інститут національної пам'яті, що містять згадку про "українських націоналістів", а також слова "Східна Малопольща".

Голова МЗС Польщі Яцек Чапутович зазначив, що Конституційний суд Польщі може врахувати деякі доводи української сторони щодо закону про Інститут національної пам'яті. На його думку, суд може уточнити деякі питання, аби розвіяти нинішні побоювання української сторони.

Ініціативу польських законотворців розкритикував Ізраїль, розцінивши її як можливість покарання тих, хто вижив під час Голокосту, за їхні свідчення. У зв'язку з цим, у парламенті Ізраїлю запропонували законопроект, згідно з яким польський закон про Інститут національної пам'яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. Законопроект також розкритикували в ОБСЄ та Державному департаменті США, заявивши про те, що він може підірвати свободу слова та академічного дискурсу в країні.

Міністерство закордонних справ України також висловило глибоку стурбованість у зв'язку зі схваленням польським парламентом цього законопроекту. Українське зовнішньополітичне відомство закликало офіційну Варшаву до продовження конструктивного діалогу щодо чутливих для обох країн історичних питань.

Докладніше читайте в матеріалі Олександра Шевченка "Польська війна з історією" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".