Іран офіційно вступив до Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, який у вівторок, 4 липня, головував на віртуальному саміті ШОС, заявив, що Тегеран стане новим членом організації, а також привітав підписання Меморандуму про зобов'язання щодо членства в організації Білорусі, повідомляє Hindustan Times.
ШОС було створено у 2001 році Китаєм і РФ. До організації входять Індія, Казахстан, Киргизстан, Китай, Пакистан, Росія, Таджикистан і Узбекистан.
Лідери країн ШОС під час саміту прагнули налагодити тісніші зв'язки та посилити співпрацю в межах організації, яка прагне розширити свою силу та протистояти західному впливу в регіоні, пише Reuters.
Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, президент Росії Владіміру Путін, лідер Китаю Сі Цзіньпін, прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф і лідери чотирьох країн Центральної Азії взяли участь у віртуальному саміті групи з питань політики і безпеки.
Президент Ірану Ібрагім Раїсі також взяв участь у заході.
Іран та Білорусь мають тісні зв'язки з Москвою. Прийняття цих країн до ШОС розширить західний фланг ШОС як в Європі, так і в Азії.
У своєму зверненні з Пекіна до учасників онлайн-саміту Сі закликав до посилення обмінів і взаємного навчання між членами ШОС, а також до зусиль, спрямованих на захист регіонального миру і досягнення спільної безпеки.
Він закликав ШОС зосередитися на прагматичній співпраці для прискорення економічного відновлення і рухатися у правильному напрямку, а також зміцнювати солідарність і взаємну довіру.
Путін, який вперше з'явився на міжнародному форумі після заколоту “Вагнера” запевнив лідерів країн групи “у стабільності та єдності Росії”. Москва, за словами Путіна, планує посилити зв'язки з ШОС і підтримала перехід на місцеві валюти для торговельних розрахунків. Він також попередив, що потенціал для конфліктів і ризик глобальної економічної кризи зростає.
Путін подякував членам ШОС, які, за його словами, висловили підтримку його зусиллям "із захисту конституційного ладу, життя і безпеки громадян".
Путін сказав, що Росія буде протистояти тиску Заходу, санкціям і "провокаціям”.
РФ розглядає такі країни, як Китай, Індія та Іран як ключових партнерів у протистоянні зі Сполученими Штатами та Заходом загалом.
Саміт ШОС відбувся лише через два тижні після того, як президент США Джо Байден прийняв Моді з державним візитом у Вашингтоні і обидві країни назвали себе "одними з найближчих партнерів у світі".
Індія, яка цього року головує в ШОС і G20, “ходить по дипломатичному канату”, оскільки відносини із західними країнами і російсько-китайське партнерство опинилися під питанням через вторгнення Москви в Україну минулого року і зростання присутності Пекіна на глобальному геополітичному театрі.
Виступаючи на відкритті саміту, Моді закликав членів ШОС спільно боротися з тероризмом, допомагати Афганістану і вирішувати глобальні проблеми, такі як нестача продовольства, палива і добрив.
Він сказав, що світ втягнутий у суперечки, напруженість, а вплив пандемії та глобальної продовольчої, паливної та добривної криз є великими викликами для всіх країн.
Путін говорив з Моді телефоном минулого тижня після заколоту вагнерівців. Під час розмови Моді повторив заклик до діалогу і дипломатії щодо війни РФ проти України.
Минулого року в кулуарах саміту в Узбекистані Моді сказав Путіну, що зараз не епоха війни.
Очікується, що Путін і Сі відвідають Нью-Делі у вересні, коли Індія прийматиме саміт G20, на якому, ймовірно, будуть присутні Байден та лідери інших країн-членів.
Індія відмовилася засудити Росію за війну і збільшила обсяги двосторонньої торгівлі, в основному за рахунок закупівель російської нафти.
Раніше CNN писав, що Путін спробує запевнити партнерів у тому, що досі твердо контролює владу, навіть після заколоту. Західні держави і спостерігачі в демократичних країнах розцінили невдалий заколот в Росії як момент слабкості Путіна. Але це може бути зовсім по-іншому сприйнято іншими авторитарними лідерами, присутніми на саміті, які раніше стикалися з власною боротьбою за владу, вважають експерти.
Про те, хто є головним бенефіціаром заколоту “Вагнера” та його нейтралізації, розмірковує Володимир Горбач у статті «Заколот «Вагнера»: три мети збройного виступу Прігожина».