Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом

Нижня палата польського парламенту (Сейм) затвердила постанову про вшанування пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в період Другої світової війни.

Як повідомляє "Польське радіо", в підтримку документа проголосували 432 депутати, ще 10 - утрималися. Постанова оголошує 11 липня Днем пам'яті поляків - жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА.

У затвердженому документі наголошується, що організований та масовий характер вбивств поляків, здійснених українськими націоналістами на Волині та Сході Польщі, мав ознаки етнічної чистки та геноциду.

Автори постанови, крім вшанування пам'яті жертв, висловили пошану та подяку бійцям Армії Крайової, підрозділам самооборони і народним батальйонам, які боролися за порятунок поляків, а також тим українцям, що рятували етнічних поляків, ризикуючи власним життям.

Автори постанови, крім іншого заявили про солідарність з Україною, яка протистоїть зовнішньої агресії.

Парламентарі, при цьому, відхилили пропозиції по вилученню з документа слова "геноцид". В той же час, з тексту постанови вилучили визначення "братовбивчі бої".

Раніше Сенат Польщі затвердив резолюцію щодо Волинської трагедії, в якій закликав польський Сейм призначити 11 липня "національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Польської республіки".

26 червня голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що Сейм Польщі погодився не розглядати законопроекти про українсько-польський конфлікт під час Другої світової війни до завершення саміту НАТО, який стартував у Варшаві 8 липня.

Нагадаємо, що найбільш резонансною подією польсько-українського протистояння у Другій світовій війні була Волинська трагедія (або, як кажуть поляки, Волинська різанина) - обопільні етнічні чистки, що вчинили Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова (АК) за участю польських батальйонів шуцманшафта і радянських партизан.

У червні глави церков, колишні президенти України та відомі державні і громадські діячі, а також інтелектуали направили звернення до суспільства і державного керівництва Польщі із закликом утриматися від порожніх політичних заяв з приводу минулого, які можуть використовувати треті сили для загострення польсько-українських відносин.

Замість окремих національних актів, вони запропонували повернутися до традиції спільних двосторонніх державних відозв і разом встановити єдиний День пам'яті жертв польсько-українського конфлікту під час і після Другої світової війни.

Детальніше про політику національної пам'яті в Польщі та Україні, законопроекти, що стосуються Волинської трагедії, та можливі наслідки їх прийняття, читайте в статті Володимира Кравченка "Тіні загиблих предків" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".