Польський Сейм завершив друге читання проекту про визнання Волинської трагедії геноцидом

Увечері 20 липня Сейм Польщі завершив друге читання проекту постанови про призначення 11 липня Днем "пам'яті поляків, жертв геноциду, здійсненого ОУН-УПА". Після внесення доповнень та виправлень, нижня палата польського парламенту має намір затвердити постанову у п'ятницю, 22 липня.

Як повідомляє "Радіо Свобода", проект постанови представив у Сеймі депутапт Міхал Дворчик з партії "Право і справедливість". Документ пропонує визнати волинську трагедію 1943-1945 рр. геноцидом поляків, здійснених українськими націоналістами.

На його думку, прийняття даного рішення не тільки дозволить віддати данину пам'яті жертвам трагедії, але і дозволить запобігти виникненню "стіни, яка відокремить українців від поляків".

У свою чергу, депутат партії "Громадянська платформа" Марцін Свєнціцький вказав на те, що прийняття такого документа слід розглядати в контексті сучасних реалій. До помірності в історичних оцінках закликав також Єжи Мейштович, представник партії "Новочесна", який вказав на те, що сьогодні Україна захищає спокій Польщі, відбиваючи зовнішню агресію.

За підсумками дискусії, документ відправили на доопрацювання в профільну комісію. Остаточний його варіант Сейм планує затвердити в п'ятницю.

Раніше Сенат Польщі затвердив резолюцію щодо Волинської трагедії, в якій закликав польський Сейм призначити 11 липня "національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Польської республіки".

26 червня голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що Сейм Польщі погодився не розглядати законопроекти про українсько-польський конфлікт під час Другої світової війни до завершення саміту НАТО, який стартував у Варшаві 8 липня.

Нагадаємо, що найбільш резонансною подією польсько-українського протистояння у Другій світовій війні була Волинська трагедія (або, як кажуть поляки, Волинська різанина) - обопільні етнічні чистки, які їх вчинили Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова (АК) за участю польських батальйонів шуцманшафта і радянських партизан.

У червні глави церков, колишні президенти України та відомі державні і громадські діячі, інтелектуали направили звернення до суспільства і державного керівництва Польщі із закликом утриматися від порожніх політичних заяв з приводу минулого, які можуть використовувати треті сили для загострення польсько-українських відносин.

Замість окремих національних актів, вони запропонували повернутися до традиції спільних двосторонніх державних відозв і разом встановити єдиний День пам'яті жертв польсько-українського конфлікту під час і після Другої світової війни.

Детальніше про політику національної пам'яті в Польщі та Україні, законопроекти, що стосуються Волинської трагедії та можливі наслідки їх прийняття читайте в статті Володимира Кравченка "Тіні загиблих предків" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".