Реклама у Facebook та Instagram: хто з політиків витрачає найбільше – рейтинг ОПОРИ

ZN.UA Ексклюзив Інфографіка
Поділитися
Онлайн-агітація у соцмережах залишається в сірій зоні українського законодавства.

Українські політики й політичні сили розглядають Facebook та меншою мірою Instagram як повноцінні майданчики для спілкування з громадянами й політичними опонентами.

Спеціалістки Громадянської мережі ОПОРА з моніторингу соцмереж Ольга Снопок та Анастасія Романюк проаналізували зміни до українського законодавства у сфері регулювання онлайн-реклами і готові поділитися висновками із читачами ZN.UA.

З 1 січня по 14 грудня 2021 року політичні сили, політики та інші сторінки опублікували у Facebook та Instagram майже 123 тисячі рекламних дописів політичного змісту вартістю майже $2,2 млн (близько 60 млн грн).

«Найбільшу частку цих витрат (49,1%) становлять витрати «інших» сторінок: онлайн-видань, громадських рухів або ж таких, що підтримують певні партії чи політиків, але не є їхніми офіційними представництвами. Вони витратили на політичну рекламу $1,08 млн (29,5 млн грн)», - наголошують аналітикині у статті «Партії в соціальних мережах. Два мільйони доларів за увагу потенційного виборця».

На другому місці за витратами – українські політики різних рівнів, від колишнього премʼєр-міністра Арсенія Яценюка до депутатів місцевих рад. На власне просування у Facebook вони сукупно витратили близько $753 тисяч (20,5 млн грн) – це понад третина загальних витрат на політичну рекламу у цій соцмережі (34,3%).

Найменшу частку (16,6%) становлять витрати політичних партій: за політичну рекламу вони заплатили $ 365 тисяч, тобто близько близько 10 мільйонів гривень.

Усі ці гроші впродовж року витрачалися не дуже рівномірно. У січні й у травні  у соцмережах з’явилося менше 10 тисяч рекламних дописів, на які було витрачено від $151 до 255 тисяч.

Сплеск політичної активності у соцмережах припав на вересень ($230-335 тисяч за 11 813 дописів) та жовтень ($268-376 тисяч за 12 440 дописів). Причиною такого ривка, імовірно, стала підготовка до виборів мера Харкова і довиборів у Раду на Черкащині й Херсонщині.

Минулого року сторінки політичних партій витратили на рекламу майже 365 тисяч доларів (без урахування витрат лідерів цих сторінок).

Абсолютним лідером стала партія «Слуга народу», – з центральної сторінки сумарно витрачено близько $86 тисяч  на 3,5 тисячі рекламних дописів.

Друге і третє місця посіли сторінки партії «За майбутнє» – центральна сторінка партії та сторінка жіночого крила. Разом вони витратили близько $83 тисяч на понад 2,3 тисячі дописів.

Зі значним відривом йде центральна сторінка партії «Голос», – вона витратила майже $8 тисяч на 84 дописи. Замикає п’ятірку найбільших витрат «Партія Шарія» з майже $7 тисячами на 300 рекламних дописів.

Найактивнішими політиками у Facebook та Instagram стали:

Серед «інших сторінок» (усі сторінки, які транслюють політичну рекламу в соціальних мережах, але не належать політикам чи партіям: ЗМІ, громадські організації, лідери думок тощо) лідером за витратами є сторінка телеканалу «Перший незалежний», заснованого журналістами підсанкційних каналів, пов’язаних із проросійським політиком Віктором Медведчуком, – майже $40 тисяч на 218 рекламних дописів.

Друге місце посідає сторінка новинної агенції RegioNews.ua, яка під час виборів міського голови Харкова досить активно агітувала за Михайла Добкіна. Упродовж 2021 року сторінка витратила понад $29 тисяч на 562 рекламних дописи.

Третя сходинка належить сторінці Київської школи державного управління ім. С. Нижного, яка витратила понад $26 тисяч на рекламу своїх освітніх послуг.

Наступна позиція – за сторінкою підсанкційного телеканалу 112.ua – понад $23 тисячі на 128 рекламних дописів політичного змісту.

Замикає рейтинг сторінка громадської організації «Жінки ВОЛІ – Я МОЖУ» – жіноче крило політичної партії «Воля». У 2021 році «Жінки ВОЛІ» витратили понад $23 тисячі на 717 рекламних дописів.

Хоча у соціальних мережах регулярно публікується політична реклама, онлайн-агітація залишається в сірій зоні українського законодавства. Саме тому ОПОРА рекомендує українським законотворцям у новому році розпочати роботу над законодавчим визначенням агітації в Інтернеті, передбачити юридичні інструменти за порушення її правил та розблокувати повноцінну фінансову звітність політичних партій.

Як засвідчив 2021 рік, політики й політичні сили розглядають Facebook та меншою мірою Instagram як повноцінні майданчики для спілкування з громадянами й політичними опонентами. ОПОРА підбила підсумки 2021 року – проаналізувала зміни до українського законодавства у сфері регулювання онлайн-реклами та виявила, як вони вплинули на поведінку самих платформ, політиків і політичних партій. Докладніше – у статті Ольги Снопок та Анастасія Романюк «Партії в соціальних мережах. Два мільйони доларів за увагу потенційного виборця».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі