Українські політики й політичні сили розглядають Facebook та меншою мірою Instagram як повноцінні майданчики для спілкування з громадянами й політичними опонентами.
Спеціалістки Громадянської мережі ОПОРА з моніторингу соцмереж Ольга Снопок та Анастасія Романюк проаналізували зміни до українського законодавства у сфері регулювання онлайн-реклами і готові поділитися висновками із читачами ZN.UA.
«2021 року сталося кілька важливих подій, що стосуються прозорості агітації в онлайн-середовищі. Перш за все, парламент так і не відновив повноцінного звітування політичних партій, призупиненого торік через пандемію COVID-19. Крім того, Верховна Рада ухвалила зміни до закону «Про політичні партії в Україні», що дозволили партіям звітувати не про всі свої витрати», - пишуть вони у статті «Партії в соціальних мережах. Два мільйони доларів за увагу потенційного виборця».
Президент Володимир Зеленський ветував це рішення, однак прийняття таких законопроєктів – тривожний сигнал для прозорості та підзвітності політичних парті, наголошують авторки.
Частина кандидатів під час проміжних виборів до ВР та весняних місцевих виборів продовжила використовувати соцмережі як «сіру» зону, сплачуючи за онлайн-агітацію непрозоро, свідчить аналіз.
Наприкінці 2021 року в українському сегменті Facebook та Instagram з’явилася можливість оплачувати онлайн-рекламу в гривнях. Імовірно, завдяки ухваленню Закону №1525-ІХ, який зобов’язав соцмережі та інші електронні платформи з 1 січня 2022 року сплачувати ПДВ.
«Це значний крок до досягнення прозорості витрат на агітацію, адже Facebook переважно не дає доступу до точних витрат на рекламні дописи – лише в діапазоні 100 доларів ($0-99, 100–199 тощо). Якщо раніше цей діапазон становив від 0 до ≈ 2700 грн, то тепер вартість витрат можна буде побачити в діапазоні 100 грн, що дозволить точніше оцінити реальні витрати партій і кандидатів, особливо тих, які публікують багато рекламних дописів вартістю менше 100 доларів», - наголошують аналітикині.
Відстежувати витрати у гривнях можна з допомогою Facebook ads analyzer, розробленого ОПОРОЮ.
Як засвідчив 2021 рік, політики й політичні сили розглядають Facebook та меншою мірою Instagram як повноцінні майданчики для спілкування з громадянами й політичними опонентами. ОПОРА підбила підсумки 2021 року – проаналізувала зміни до українського законодавства у сфері регулювання онлайн-реклами та виявила, як вони вплинули на поведінку самих платформ, політиків і політичних партій. Докладніше – у статті Ольги Снопок та Анастасія Романюк «Партії в соціальних мережах. Два мільйони доларів за увагу потенційного виборця».