Реалізація планів Путіна щодо вторгнення в Україну залежатиме від готовності Заходу коригувати свою політику – Шамшур

Саме слабка — абсолютно несумірна з катастрофічними наслідками для України та всієї європейської архітектури безпеки — реакція Заходу на окупацію та анексію Криму (до того ж помножена на тодішню нездатність України захистити себе) відкрила шлях агресії на Донбасі, пише у статті надзвичайний та повноважний посол Олег Шамшур.

"Запроваджені США та ЄС у відповідь більш жорсткі санкції в поєднанні з розбудовою українських оборонних можливостей зупинили Росію, але виявилися недостатніми для того, аби примусити її відмовитися від загарбницьких планів щодо України", - пише він.

Очевидно, спрацювала низка факторів, зазначає Шамшур.

"Недостатня «болючість» вжитих обмежувальних заходів, наявність у них «лазівок» для потенційних порушників дали можливість путінському режимові та російській економіці певною мірою абсорбувати їхній карально-превентивний ефект. До того ж у Москві не можуть не помічати, що в політичних, експертних і особливо бізнесових колах ЄС і США постійно звучать голоси тих, хто виступає за послаблення або навіть повне скасування санкцій проти Росії, посилаючись на їхні економічну недоцільність і неефективність” , - зазначає колишній посол України у США.

Апофеозом цієї амбівалентності стало проштовхування «північних потоків», ініційоване одним із наших основних партнерів — Німеччиною, погоджене (попри опір окремих його членів) Євросоюзом та уможливлене адміністрацією Дж.Байдена (згідно з останніми відомостями, держсекретар США зараз активно працює з сенаторами, щоби запобігти ухваленню антипотокової поправки в законі про фінансування міністерства оборони США), додає дипломат.

"Незважаючи на шкоду, завдану нинішнім російським керівництвом стратегічним інтересам Заходу, воно, за деякими винятками (як от у період після збиття малайзійського авіалайнера), так і не пройшло лікування терапією остракізму, інтенсивного морального осуду", - пише Шамшур.

Останні дії Росії — концентрація військових сил та ресурсів на кордоні з Україною, встановлення фактичного контролю над Білоруссю та участь в організації міграційної кризи на її кордоні з Польщею — демонструють не просто крихкість регіонального status quo, а реальну загрозу силового сценарію з боку путінського режиму для просування вглиб території України або нав’язування нам свого плану "врегулювання", додає він.

"Можливість реалізації цього задуму багато в чому залежатиме від готовності наших західних партнерів, насамперед США, відкоригувати свою політику відповідно до погіршення ситуації", - зазначає Шамшур.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Чого хоче Путін і якою може бути реакція Заходу на спробу вторгнення в Україну – огляд західної преси

Детальніше читайте у статті Олега Шамшура "Ворог біля воріт: хто і як може зупинити Путіна".