Рада дозволила передати землі держвласності органам місцевого самоврядування

Верховна Рада ухвалила закон №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”. Документ у другому читанні підтримали 284 депутати.

Фракції голосували наступним чином:

• “Слуга народу” – 237 “за”;
• ОПЗЖ – 7 “за”;
• “Європейська солідарність” – 2 “за”;
• “Батьківщина” – 0 “за”;
• “За майбутнє” – 8 “за”;
• “Голос” – 7 “за”;
• “Довіра” – 19 “за”;
• позафракційні – 4 “за”.

Закон передбачає передачу земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності органів місцевого самоврядування. Винятком мають стати землі, необхідні державі для виконання її функцій. До таких відносяться землі Міноборони, природоохоронного фонду, державних установ, підприємств та організацій.

Згідно з документом, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів, які здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до їх повноважень.

Також документ дозволяє органам місцевого самоврядування змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності. Крім того, місцева влада зможе затверджувати плани детального планування території за межами населених пунктів.  У законі йдеться про те, що “проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (крім земельних ділянок державної або комунальної власності), цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення”.

Згідно із законом, поділ та об’єднання земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, можлива лише за згодою землекористувача або заставодержателя. Згоду потрібно буде затверджувати нотаріально. Крім того, земельні ділянки можна об’єднувати, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу чи об’єднання землі сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Закон передбачає, що приватну землю сільськогосподарського призначення можна буде відчужити лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом звернення стягнення на них.

Також у законі вказано, що “земельні  ділянки  сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до Земельного кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року".

При цьому громадяни не зможуть взяти в оренду для городництва ділянку понад 0,6 гектар. Документ визначає, що площа земельної ділянки с/г призначення державної або комунальної власності, право оренди, емфітевзису якої виставляється на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів.

Згідно з пояснювальною запискою, закон надає повноваження зі здійснення держконтролю за використанням та охороною земель:

• обласним державним адміністраціям (які після завершення реформи децентралізації планується трансформувати у префектури); 
• виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. 

Однак, такі повноваження вказані органи зможуть отримати лише в тому разі, якщо відповідна рада прийме рішення про їх здійснення.

Крім того, закон передбачає:

• надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; 
• інтеграцію та уніфікацію землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; 
• запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю;
• зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою;
• зменшення ризиків хабарництва та корупції.

Закон передбачає обмеження у використанні земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема, у документі йдеться, що особливий режим охорони, відтворення і використання таких земель “поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об’єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Правильний запуск земельного ринку може принести місцевим бюджетам понад 300 мільярдів доходів

Нагадаємо, у грудні минулого року парламент направив на доопрацювання до другого читання проєкт закону №2194. Тоді за ухвалення документу в цілому проголосував 201 народний депутат, при необхідних 226. Доопрацювання законопроєкту підтримали 260 парламентарів. Повторно розглядати законопроєкт №2194 Верховна Рада почала 16 березня. До документа зареєстрували понад 3,1 тисячі поправок.

Законопроєкт №2194, так само як і документ №2195 щодо продажу землі на електронних торгах, мають завершити в Україні земельну реформу.

У першому читанні відповідний проєкт закону Верховна Рада ухвалила ще в листопаді 2019 року. Однак тоді ніхто не звернув уваги на небезпеки такого документу. Детальніше про це читайте у статті Романа Головіна “Як ошукали нардепів та зрадили власників землі”.

Нагадаємо, 1 липня 2021 року має розпочатися новий етап земельних відносин, що передбачатиме надання 7 мільйонам власників паїв можливості ними розпоряджатися. Однак чи можна це вважати запуском повномасштабного ринку сільськогосподарських земель і завершенням земельної реформи? Ні. У тексті “Земельні очікування — 2021 рік” Андрій Мартин пояснює, чому.