Посли G7 в Україні представили пріоритетні заходи щодо судової та антикорупційної реформ

Посли країн "Великої сімки" в Україні представили пріоритетні заходи, які мають відновити довіру громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури. Такі рекомендації стали відповіддю на кризу, яка виникла після рішення Конституційного суду України щодо антикорупційної реформи.

“Ці пріоритетні заходи відображають комплексну реформу, проведення якої необхідно для зміцнення незалежності, відповідальності та доброчесності судової системи, та забезпечення відновлення повноважень антикорупційних установ, що відповідає очікуванням українського народу. Слід зауважити, що певних термінових заходів потрібно вжити для негайного усунення шкоди, заподіяної Конституційним судом України, та не допустити повторення цієї кризи у майбутньому”, - йдеться в документі, оприлюдненому у Twitter.

Так, посли “Великої сімки” вважають, що термінових заходів потрібно вжити для того, щоб:

• відновити правові норми щодо боротьби з корупцією, які нещодавно були визнані неконституційними, із забезпеченням надійної правової основи;
• не допустити у майбутньому заподіяння шкоди з боку КСУ, навіть якщо він перетвориться на справді незалежну та підзвітну установу;
• забезпечити, щоб кандидати на ключові посади в судові та правоохоронні органи призначались за принципом прозорості, врахування їх попередніх заслуг та наявності довіри до них.

“Ми наголошуємо, що разом з необхідністю термінового впровадження дій щодо усунення шкоди, заподіяної КСУ антикорупційним установам України, не менш важливим є забезпечення процесу виходу цих установ із кризи з наданням їм можливості ефективно виконувати свою місію”, - йдеться у заяві. 

Вказано, що положення, спрямовані на відновлення відповідальності за неправдиве декларування або умисне неподання декларації, які Верховна Рада ухвалила у грудні, не мають достатньо стримуючого ефекту. Це означає, що такі положення не є ефективним інструментом запобігання корупції.

Так, щодо Конституційного суду України посли радять:

• тимчасово і мінімально збільшити кворум для прийняття рішень КСУ;
• відкласти триваючі процедури відбору суддів Конституційного суду до введення нових правил відбору;
• невідкладно запровадити чіткий та прозорий процес відбору на посади суддів КСУ із забезпеченням суттєвої ролі представників міжнародних партнерів у перевірці всіх кандидатів;
• посилити дисциплінарну відповідальність та етичні вимоги до суддів Конституційного суду;
• зобов'язати суддів залишатись неупередженими при розгляді справ та проводити відкрите голосування.

Щодо Вищої ради правосуддя посли дали наступні рекомендації:

• терміново провести реформування ВРП як необхідну передумову для ефективної судової реформи;
• створити незалежну комісію з питань етики, яка має повноваження перевіряти чинних членів ВРП та подавати за необхідності подання про їх звільнення до органів, що приймають остаточне рішення;
• запровадити новий прозорий процес відбору членів ВРП, який забезпечить високі стандарти щодо вимог до професійної етики та доброчесності, із ефективним змістовним залученням міжнародних представників до цього процесу. 

Водночас комісія з питань етики має скласти для ВРП список кваліфікованих кандидатів із високим рівнем доброчесності, з якого органи, відповідальні за відбір/призначення на посади, будуть зобов’язані обирати.

Щодо Вищої кваліфікаційної комісії суддів Україна отримала такі рекомендації:

• забезпечити прозоре перезавантаження ВККС із змістовним залученням до цього процесу міжнародних представників та створенням незалежної конкурсної комісії з повноваженнями встановлювати свої внутрішні правила для конкурсного відбору членів ВККС;
• забезпечити незалежність оновленої ВККС з повноваженнями ухвалювати регламент своєї роботи та внутрішні інструкції;
• після забезпечення доброчесності членів ВРП та заповнення комісією вакантних посад суддів у судах першої та апеляційної інстанцій, ВККС слід інтегрувати у ВРП з метою оптимізації структури інститутів суддівського самоврядування.

Також посли G7 рекомендують за допомогою консультацій із залученням усіх зацікавлених сторін розробити та прийняти комплексну стратегію судової реформи, яка відповідає міжнародним та європейським стандартам та Національній антикорупційній стратегії на 2020-2024 роки. 

Щодо добору суддів та кваліфікаційного оцінювання посли надали такі рекомендації:

• встановити чіткі, публічно доступні правила та процедури для ВККС при здійсненні прозорого відбору суддів, з урахуванням їх попередніх заслуг та кваліфікаційного оцінювання;
• відновити тимчасово зупинені процеси відбору суддів та оцінки їх кваліфікації.

Також у документі йдеться про те, що в Україні потрібно посилити Громадську раду доброчесності через встановлення суворіших вимог до її членів. Крім того, варто розширити повноваження ГРД у частині перевірки доброчесності чинних суддів та кандидатів на посаду судді в судах першої інстанції, а також повністю забезпечити громадську раду державним фінансуванням та іншими ресурсами для підтримки її роботи.

Щодо Верховного суду Україна отримала такі рекомендації:

• об’єднати Верховний Суд України з Верховним Судом;
• переглянути чинну структуру Верховного Суду з метою об’єднання чотирьох окремих касаційних судів і Великої палати в єдиний Верховний Суд зі спеціалізованими палатами;
• створити додаткові фільтри для обмеження юрисдикції Верховного Суду.

Крім того, у Великій сімці рекомендують зміцнити підзвітність суддів через посилення вимог щодо їхньої дисциплінарної відповідальності й ухвалення чітких правил, стандартів і процедур розслідування та розгляду скарг на неналежну поведінку суддів.

Також в Україні потрібно переглянути порядок розгляду резонансних адміністративних справ за позовами проти державних органів влади відповідно до зобов’язань перед МВФ. Мова йде й про, безпосередньо, віднесення таких справ до юрисдикції Верховного Суду або створення нового спеціалізованого адміністративного суду, судді якого добиратимуться шляхом проведення відкритого конкурсу за критеріями професійної придатності з ефективною участю міжнародних експертів.

У документі також йдеться про необхідність провести аудит і реорганізувати Державну судову адміністрацію під ретельним контролем ВРП. Це допоможе забезпечити, роботу ДСА на задоволення потреб судової системи з додержанням належних вимог щодо прозорості, доброчесності та професіоналізму.

Посли “Великої сімки” також рекомендують якнайшвидше створити надійну правову основу для забезпечення інституційної незалежності та безперебійної ефективної роботи Національного антикорупційного бюро. 

Щодо Національного агентства з питань запобігання корупції Україна отримала наступні рекомендації:

• забезпечити, щоб санкції за неправдиве декларування або умисне неподання декларацій про майно були не м’якіші за попередні, та відповідали по суворості тим, що були скасовані;
• забезпечити включення відновлених статей до переліку злочинів, пов’язаних з корупцією, щоб суди не мали можливості звільнити обвинуваченого від відповідальності за “дійове каяття” або з інших причин;
• забезпечити застосування санкцій за неправдиве декларування та умисне неподання декларацій відносно колишніх державних службовців, а також тих, хто звільняється;
• забезпечити кваліфікацію неправдивого декларування, а також умисного неподання декларації, із санкцією у вигляді штрафу як кримінальних правопорушень, що належать підслідності НАБУ, уповноваженого відкривати провадження проти посадових осіб найвищого рівня у разі вчинення ними цих правопорушень;
• забезпечити можливість застосування позбавлення волі за найтяжчу форму неправдивого декларування;
• забезпечити 24-годинний загальний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій та відновити доступ НАЗК до публічних реєстрів;
• прийняти зміни до закону про запобігання корупції та включивши до нього процедури перевірки НАЗК декларацій і моніторингу конфлікту інтересів, а також способу життя суддів, за узгодженням з ВРП та КСУ.

Стосовно Спеціалізованої антикорупційної прокуратури посли рекомендували:

• забезпечити прозорий, незалежний процес відбору керівника САП з урахуванням попередніх заслуг і досвіду кандидатів;
• сприяти прийняттю прозорих процедур та методології оцінки під час конкурсу на зайняття посад в САП;
• забезпечити гарантії дотримання чинної  формули голосування в комісії з відбору - “5 + 2”;
• забезпечити отримання комісією з відбору та робочою групою (РГ), створеною генеральним прокурором, доступу до відповідних реєстрів та баз даних.

Також посли G7 рекомендували забезпечити незалежність Вищого антикорупційного суду шляхом надання йому необхідних ресурсів включно з постійним приміщенням відповідно до зобов’язань перед МВФ та гарантування відповідного рівня безпеки суддям і членам їхніх сімей.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський скликав засідання РНБО – обговорити кризу в Конституційному суді

Нагадаємо, 27 жовтня КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень.

9 грудня Венеціанська комісія опублікувала терміновий висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України. Наступного дня Венеціанка опублікувала другий терміновий висновок щодо реформи Конституційного суду. 

30 грудня набув чинності закон “Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції". Документ дозволив відновити повноцінну роботу НАЗК, яка фактично була заблокована рішенням КСУ. Зазначимо, що після голосування за цей закон у Верховній Раді НАЗК виділило три грубі помилки, які допустили його автори.

Можновладці, яким адресувалися поради та висновки Венеціанської комісії, зрозуміли їх кожен по своєму. Детальніше про те, що порадила Венеціанська комісія, читайте у статті Геннадія Друзенка “Українські бешкетники та Венеційка”.