Порошенко у США роз'яснював європолітикам позицію України щодо закону про освіту - Геращенко

Президент України Петро Порошенко під час двосторонніх зустрічей у Нью-Йорку (США), у рамках поїздки на 72-у сесію Генеральної асамблеї ООН, доносив до європейських політиків і очільників держав позицію України в питанні закону "Про освіту".

Візаві гаранта поставилися до позиції України з розумінням, повідомила перший заступник спікера Верховної Ради Ірина Геращенко.

"Він чітко наголосив, що це обов'язок Української держави і української влади – захищати українську мову, надати право кожному громадянину освоїти рідну мову, щоб продовжити навчання у вищих навчальних закладах і мати можливість працювати", - підкреслила Геращенко на брифінгу в парламенті у четвер, 21 вересня.

За словами Геращенко, під час двосторонніх зустрічей президент також говорив про реформи в Україні, але особливу увагу приділяв саме закону про освіту.

"Всі президенти, з якими у Петра Порошенка були зустрічі та розмови – це і президент Болгарії, і Польщі, і Словаччини, і інші – сприйняли з позитивом і розумінням цю позицію", - зазначила перший віце-спікер.

Крім того, політик також запропонувала запросити парламентарів зацікавлених країн в Україну і продемонструвати їм процес навчання нацменшин в країні.

"Своєю чергою ми готові поїхати в Угорщину і подивитися, чи є там хоч одна українська школа, як там працюють українські класи. І на цьому потрібно будувати базу наших взаємних угод", - резюмувала Геращенко.

5 вересня, Верховна Рада України схвалила в другому читанні закон "Про освіту". У вівторок, 19 вересня, спікер парламенту Андрій Парубій підписав його.

Згідно ст. 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року, дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.

З 5-го класу діти починатимуть вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то можливе викладання нею однієї або декількох дисциплін.

Для дітей, які наразі навчаються мовами нацменшин, передбачений перехідний період до 1 вересня 2020 року. Ці діти отримуватимуть середню освіту з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою, а з 2020 року повинні перейти на навчання державною мовою.

Закон "Про освіту" викликав невдоволення у низці держав, представники яких проживають на території України. Його розкритикували в МЗС Російської Федерації і Угорщини. А президент Молдови Ігор Додон закликав "нинішнє політичне керівництво в Києві" переглянути мовні норми у новому законі. Чотири країни ЄС (Болгарія, Греція, Румунія й Угорщина) звернулися до Ради Європи та ОБСЄ через український закон "Про освіту".

Своєю чергою міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив про те, що Україна має намір і після прийняття Верховною Радою закону "Про освіту" гарантувати вільний розвиток мов національних меншин у державі. Пізніше українська делегація МЗС зустрілася з послами Європейського Союзу в Україні для роз'яснення їм особливостей нового закону.

У міністерстві освіти і науки України заявили про готовність направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону. І вона буде скерована після того, як закон підпише президент.

Детальніше про новий закон "Про освіту" читайте у інтерв'ю міністра освіти і науки Лілії Гриневич у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".