Київ готовий направити мовну статтю закону про освіту на експертизу до Ради Європи

Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону про освіту, повідомила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

"Ми готові до Ради Європи надати цю статтю закону для експертизи з приводу того, що ця стаття не порушує ті міжнародні зобов'язання, які взяла на себе Україна", - заявила вона після зустрічі з послами з послами іноземних держав в МЗС України.

Вона також висловила сподівання, що президент України Петро Порошенко підпише закон "Про освіту", поки буде йти експертиза мовної статті.

Як уточнив заступник глави МЗС України Вадим Пристайко, на зустрічі були присутні посли та представники посольств 11 країн, а також представники ЄС, Ради Європи та ОБСЄ.

Гриневич також зазначила, що главам дипломатичних представництв надали роз'яснення щодо ст. 7 про мову освіти в законі про освіту.

"Домовилися про співпрацю по плану імплементації статті про мову освіти", - сказала вона.

5 вересня Верховна Рада схвалила в другому читанні закон "Про освіту". Згідно ст. 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мова.

З 5-го класу діти будуть починати вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то на ній можливе викладання однієї або декількох дисциплін. Для дітей, які зараз навчаються на мовах нацменшин, передбачений перехідний період до 1 вересня 2020 року. Ці діти будуть отримувати середню освіту з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою, а з 2020 року повинні перейти на навчання державною мовою.

Болгарія, Греція, Румунія і Угорщина закликали Україну не вводити в дію положення про освіту щодо мови навчання.